У травні 2026 року Національний банк України ухвалив низку важливих рішень, які свідчать про поступове коригування регуляторної політики: з одного боку — створюються умови для активнішого кредитування економіки, а з іншого — зберігається досить жорсткий контроль за ризиками, капіталом та якістю банківського нагляду.
Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за травень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, травнева нормотворча активність регулятора була досить важливою за змістом.
“Головний тренд травня — це обережне послаблення окремих регуляторних вимог там, де це може допомогти банкам активніше кредитувати економіку. Але важливо, що це не послаблення нагляду як такого. Навпаки, НБУ паралельно вдосконалює інструменти контролю за ризиками, стрес-тестуванням, капіталом і ліквідністю банків”, — зазначила аналітикиня.
Одним із ключових рішень травня стала постанова №48 від 01.05.2026, якою НБУ дещо знизив вимоги до формування резервів за кредитними операціями. Це рішення було ухвалене після спостереження за кредитними ризиками в умовах війни та має на меті вивільнити частину капіталу банків для подальшого нарощення кредитування в межах реалізації Стратегії з розвитку кредитування.
“Для банківського сектору це вкрай важливо. Регулятор визнає, що за певних умов надмірно жорсткі резервні вимоги можуть стримувати кредитування. А сьогодні кредитні ресурси потрібні бізнесу, домогосподарствам, енергетиці, критичній інфраструктурі. Тому точкове коригування вимог може мати практичний ефект для пожвавлення кредитної активності”, — пояснила експертка.
Ще одним рішенням, спрямованим на підтримку кредитування, стала постанова №52. Нею НБУ відтермінував початок формування банками та банківськими групами буфера системної важливості. Відповідні вимоги почнуть діяти з 1 січня 2028 року.
У “Фінансовому пульсі” зазначають, що таке рішення є особливо актуальним в умовах потреби у фінансуванні відновлення критичної інфраструктури, яка регулярно зазнає пошкоджень унаслідок масованих повітряних атак.
“Відтермінування формування буфера системної важливості фактично залишає банкам більше простору для роботи з кредитним портфелем. Це не скасовує майбутніх вимог, але дає сектору час і ресурс для підтримки економіки в період, коли потреба у фінансуванні є надзвичайно високою”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Водночас, за її словами, послаблення окремих вимог не означає зниження уваги НБУ до стійкості банківського сектору. Навпаки, травневі рішення свідчать, що регулятор продовжує вибудовувати більш точну систему оцінки ризиків.
Так, рішенням №134-рш НБУ схвалив методологію стрес-тестування банків у межах оцінки стійкості 2026 року. Вона передбачає оцінку показників діяльності банків та достатності їхнього капіталу за базовим макроекономічним сценарієм, а також за несприятливим сценарієм, який моделює глибоку і тривалу кризу.
“Стрес-тестування — це відповідь на ключове питання: чи здатен банк витримати не лише поточні умови, а й суттєве погіршення економічної ситуації. Для воєнної економіки це критично важливо. Банківська система має залишатися стійкою навіть у разі реалізації негативних сценаріїв”, — підкреслила Мустафаєва.
Крім того, постановою №57 від 28.05.2026 НБУ затвердив Положення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків України. Документ передбачає можливість встановлення для банків підвищених вимог до достатності капіталу та ліквідності залежно від профілю ризику банку та результатів наглядової оцінки SREP.
За оцінкою “Фінансового пульсу”, це рішення є важливим кроком до більш індивідуалізованого банківського нагляду.
“Йдеться про перехід від універсального підходу до більш ризик-орієнтованої моделі. Якщо банк має складніший профіль ризику, слабші внутрішні процеси чи вищу вразливість до шоків, регулятор зможе встановлювати для нього підвищені вимоги. Це логічний розвиток пруденційного нагляду”, — пояснила Діляра Мустафаєва.
У травні НБУ також оновив вимоги до визначення мінімального розміру ризику розрахунку. Відповідно до постанови №55, банки мають до 31 липня 2026 року затвердити доопрацьовані внутрішньобанківські документи з урахуванням цих змін.
Окремий блок рішень стосувався операційної діяльності банків. Постановою №56 НБУ уточнив особливості проведення позапланових виїзних перевірок банків та установ щодо валютно-обмінних операцій під час воєнного стану. А постановою №58 регулятор удосконалив вимоги до схоронності цінностей та систем технологічного відеоконтролю за процесом проведення банками касових операцій.
Також НБУ приділив увагу платіжному ринку. Постановою №51 від 14.05.2026 регулятор вніс зміни до Порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів, зокрема платіжних карток. Мета змін — посилення прозорості платіжних операцій під час надання послуги еквайрингу, детінізація економіки та підвищення рівня захисту прав користувачів платіжних інструментів.
Крім банківського сектору, регулятор у травні приділив увагу й небанківському фінансовому ринку. Постановою №49 від 05.05.2026 було затверджено зміни до Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до НБУ. Постановою №53 врегульовано низку питань авторизації страхових посередників та умов здійснення діяльності з реалізації страхових і перестрахових продуктів.
У “Фінансовому пульсі” вважають, що травневі рішення НБУ демонструють прагнення регулятора збалансувати дві ключові цілі — підтримку кредитування економіки та збереження стійкості фінансової системи.
“НБУ намагається діяти збалансовано. Там, де є можливість зняти частину регуляторного тиску для розвитку кредитування, він це робить. Але водночас посилює інструменти оцінки ризиків, стрес-тестування і пруденційного нагляду. Для воєнної економіки саме така модель є найбільш раціональною: більше простору для кредитування, але без втрати контролю над ризиками”, — резюмувала Діляра Мустафаєва.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Сайт Центру: http://finpuls.com/
Соцмережі: https://www.facebook.com/finpulse.center/
