Дефіцит зовнішньої торгівлі України зростає: Андрій Дубас пояснив, що буде з гривнею та економікою після війни

Дефіцит зовнішньої торгівлі України зростає: Андрій Дубас пояснив, що буде з гривнею та економікою після війни

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України у жовтні 2026 року сягнув майже $6,5 млрд. Скорочення експорту, руйнування промислових підприємств та обмеження морських перевезень посилюють залежність економіки від міжнародного фінансування. Навіть після завершення бойових дій ці дисбаланси зберігатимуться, а Україні знадобляться значні ресурси для відновлення виробництва та експорту. Про це заявив Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас в етері телеканалу «Київ24».

Чому зростає дефіцит зовнішньої торгівлі України

За даними Державної митної служби, у жовтні Україна імпортувала товарів майже на $9 млрд, тоді як експортувала приблизно на $3 млрд. За десять місяців 2026 року обсяг імпорту становив майже $84 млрд, експорту — понад $32 млрд. Різниця між ними сягнула майже $52 млрд.

Найбільшу частку імпорту становили машини, обладнання, транспортні засоби, паливно-енергетичні товари та хімічна продукція. Основою українського експорту залишалася продовольча продукція, на яку припало майже $19 млрд надходжень за десять місяців.

Додаткові втрати створює блокування морських портів Росією. За оцінками, наведеними в жовтневому інфляційному звіті НБУ, аграрний сектор може недоотримати понад $4,5 млрд експортної виручки у другій половині 2026 року. Ще близько $600 млн Україна ризикує втратити через зупинку експорту руди.

Проблеми можуть зберегтися і у 2027 році. За базовим прогнозом НБУ, обмеження морських перевезень триватимуть у першому півріччі, а скорочення аграрного виробництва та складна ситуація в металургії можуть призвести до втрати понад $7 млрд експортних надходжень.

Президент АУБ Андрій Дубас пояснив, що нинішній торговельний дефіцит є наслідком структурних змін, яких українська економіка зазнала після повномасштабного вторгнення.

Руйнування металургійних підприємств, окупація територій, скорочення виробництва та відтік населення суттєво зменшили експортні можливості країни. Водночас зросла потреба в імпорті пального, енергетичного обладнання та інших товарів, необхідних для забезпечення економіки й оборони.

Аналогічні процеси відбулися з державними фінансами: доходи бюджету скоротилися, тоді як видатки на оборону значно збільшилися. Сьогодні ці дисбаланси Україна покриває значною мірою завдяки міжнародній підтримці.

Чому завершення війни не усуне економічні дисбаланси

На думку Андрія Дубаса, навіть припинення бойових дій не означатиме швидкого відновлення економічної рівноваги.

Україна й надалі потребуватиме значних коштів на утримання армії, забезпечення обороноздатності та відбудову інфраструктури. Водночас відновлення промисловості, експортних потужностей і логістики вимагатиме часу.

«Навіть після завершення бойових дій структурні дисбаланси української економіки нікуди не зникнуть. Держава й надалі потребуватиме значних ресурсів для утримання армії, забезпечення обороноздатності та відбудови зруйнованої інфраструктури. Водночас не варто очікувати, що вже через шість чи дев’ять місяців після припинення бойових дій в Україну почнуть надходити масштабні іноземні інвестиції. Інвестори враховуватимуть ризики відновлення російської агресії. Саме тому питання компенсації завданих Росією збитків і залучення ресурсів для відновлення має залишатися серед державних пріоритетів», — наголосив Президент АУБ Андрій Дубас.

Серед потенційних джерел фінансування відбудови він виокремив заморожені російські активи. На його переконання, Росія як держава-агресор повинна нести відповідальність за завдані руйнування, а питання репарацій має залишатися на міжнародному порядку денному.

Чи вистачить Україні міжнародних резервів для підтримки гривні

Попри значний дефіцит зовнішньої торгівлі, Україна має фінансовий запас міцності завдяки міжнародним резервам Національного банку.

За словами Андрія Дубаса, їхній обсяг становить близько $50 млрд. Водночас для оцінки достатності резервів важливий не лише їхній абсолютний розмір, а й кількість місяців імпорту, яку вони можуть покрити.

У міжнародній практиці одним з орієнтирів достатності резервів вважають покриття щонайменше трьох місяців імпорту. За оцінкою Президента АУБ, українські резерви забезпечують приблизно 4,5 місяця.

Це дозволяє Національному банку реагувати на тимчасові затримки міжнародного фінансування, збільшуючи продаж іноземної валюти та стримуючи надмірні курсові коливання.

Однак міжнародні резерви не можуть безстроково компенсувати структурний дефіцит зовнішньої торгівлі. Їхня роль — підтримувати стабільність валютного ринку, зокрема в періоди нерівномірного надходження зовнішнього фінансування.

Тому для України принципово важливо забезпечити передбачуваність і регулярність міжнародної фінансової допомоги.

Міжнародна допомога: чому важливо виконувати зобов’язання перед партнерами

Президент АУБ наголосив, що безперервність міжнародного фінансування залежить не лише від рішень партнерів, а й від своєчасного виконання Україною взятих на себе зобов’язань.

Він звернув увагу на затримки ухвалення законодавчих рішень, необхідних для отримання міжнародної допомоги. За його оцінкою, це створило додаткове навантаження на державні фінанси та валютний ринок у жовтні–листопаді.

«Для України критично важливо забезпечити безперервність міжнародної фінансової допомоги. Ми маємо підтримувати постійний діалог із партнерами, щоб уникати затримок фінансування, і водночас своєчасно виконувати власні зобов’язання. Міжнародні кошти передбачені та погоджені, але їх надходження залежить і від рішень української влади. Необхідно забезпечити належну роботу парламенту та виконання умов міжнародних програм, щоб не створювати додаткових ризиків для державного бюджету й валютного ринку», — зазначив Андрій Дубас.

За його словами, наприкінці жовтня парламент розпочав ухвалення необхідних законопроєктів, що сприяло відновленню надходжень міжнародної фінансової допомоги.

Своєчасне виконання домовленостей із партнерами дозволяє зменшувати ризики перебоїв у фінансуванні та підтримувати стабільність фінансової системи.

Що визначатиме фінансову стійкість України

Подальша стабільність української економіки залежатиме від відновлення промислового виробництва, морської логістики та експортного потенціалу. Важливими залишатимуться фінансування оборонних потреб, залучення інвестицій і компенсація збитків, завданих російською агресією.

У найближчій перспективі міжнародна підтримка залишатиметься одним із ключових чинників фінансової стійкості держави. Наявні резерви НБУ дозволяють реагувати на тимчасові коливання валютного ринку, однак довгострокове скорочення економічних дисбалансів потребуватиме відновлення власних джерел доходів та експортної виручки.