Національний банк України оприлюднив Звіт про фінансову стабільність, у якому зазначає, що банківський сектор переживає найдовший період кредитної експансії за понад п’ятнадцять років. Попри складні макроекономічні умови, банки продовжують активно нарощувати кредитування бізнесу та населення, хоча подальший розвиток стримує підвищене податкове навантаження.
За даними НБУ, гривневі кредити корпоративному сектору вже понад рік зростають приблизно на 30% у річному вимірі. Аналогічні темпи приросту кредитування фізичних осіб зберігаються протягом двох років. Зростання відбувається завдяки реалізації Стратегії розвитку кредитування, а також активнішому залученню банками нових позичальників.
Регулятор зазначає, що за останнє десятиліття кількість компаній, які активно користуються банківськими кредитами, подвоїлася. Водночас лише близько третини українських підприємств за обсягом активів користуються банківським фінансуванням, що свідчить про значний потенціал подальшого розвитку кредитного ринку.
Окрему увагу у звіті приділено необхідності розвитку ринкових механізмів фінансування. Банкам рекомендують активніше використовувати несубсидійовані кредитні продукти, зокрема консорціумне кредитування та факторинг, оскільки заборгованість держави з компенсації відсоткових ставок за програмою «Доступні кредити 5–7–9%» цього року, як очікується, збільшиться.
Також НБУ наголошує, що ефективною альтернативою програмам субсидійованого кредитування можуть стати кредитні гарантії міжнародних фінансових організацій. На думку регулятора, їх доцільно ширше поширювати на українські приватні банки та спрощувати умови доступу до таких програм.
У сегменті роздрібного кредитування Національний банк не бачить суттєвих ризиків. Зростання доходів населення підтримує платоспроможність позичальників, а частка прострочених кредитів продовжує скорочуватися. Водночас затримка реформування державної іпотечної програми стримує розвиток житлового кредитування.
Якість кредитного портфеля банків також поліпшується. Станом на 1 травня 2026 року частка непрацюючих кредитів у банківській системі скоротилася до 12,6%, а рівень дефолтів за гривневими корпоративними кредитами залишається нижчим за 3%.
Разом із тим НБУ звертає увагу на виклики для банківського сектору. Зростання адміністративних витрат через дефіцит кадрів та підвищений податок на прибуток знижують рентабельність банків і обмежують їхню здатність формувати капітал для подальшого розширення кредитування. За оцінками регулятора, навіть за збереження нинішньої прибутковості банки зможуть нарощувати активи не більш ніж на 15–20% щороку.
Додатковим фактором невизначеності для державних банків залишаються питання дивідендної політики та приватизації. У Національному банку вважають, що оновлення стратегії розвитку державного банківського сектору має визначити чіткіші орієнтири щодо ролі кожної установи у фінансуванні економіки та подальших планів її розвитку.
