Саня Петрініч Туркович, виконавча директорка сектору пруденційного регулювання, методології та безпосереднього нагляду Хорватського національного банку, виступила в межах круглого столу «Гармонізація законодавства України у фінансовому секторі з Директивами та регламентами ЄС: пріоритети та виклики».
Захід провела Асоціація українських банків та Національна за підтримки програми STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Під час виступу Саня Петрініч Туркович поділилася хорватським досвідом євроінтеграції у фінансовому секторі та наголосила, що Україна вже має високий рівень підготовки до адаптації банківського законодавства до норм ЄС.
«Ми також проходили через війну. Ми також відбудовували державу після війни та відновлювали банківську систему після війни. Тому багато того, через що сьогодні проходить Україна, нам дуже добре знайоме», — зазначила Саня Петрініч Туркович.
За її словами, шлях Хорватії до ЄС був тривалим і складався з великої кількості критеріїв, бенчмарків, переговорів та етапів адаптації. Одним із ключових факторів успіху стала координація між регулятором, банківським сектором, профільними асоціаціями та експертним середовищем.
«Саме така координація зробила нас сильнішими у перші роки інтеграції. Тому я завжди рекомендую зберігати сильну команду та підтримувати постійну взаємодію між усіма учасниками процесу», — підкреслила вона.
Саня Петрініч Туркович звернула увагу, що регулювання банківського сектору в ЄС є складним і постійно змінюється. Зокрема, йдеться про директиви CRD, регламенти CRR, BRRD, DGSD, а також напрями, пов’язані із сек’юритизацією, ESG та AML.
Окремо вона наголосила на важливості розуміння різниці між директивами та регламентами ЄС. Директиви залишають країнам певну гнучкість для адаптації положень до особливостей національного ринку. Натомість регламенти застосовуються напряму — і після вступу до ЄС банки мають відповідати їм повністю.
«Коли йдеться про регламенти, ситуація зовсім інша. Регламенти застосовуються напряму. І в момент вступу до ЄС банки повинні відповідати їм повністю та одночасно, без будь-яких додаткових механізмів адаптації», — сказала вона.
Також спікерка наголосила на важливості переговорної позиції країни-кандидата. За її словами, євроінтеграція — це не лише імплементація законодавства, а й процес переговорів з Європейською комісією щодо критичних для національного фінансового сектору питань.
«Переговорна позиція є надзвичайно важливою. Необхідно чітко визначати, які питання є критичними для фінансового сектору та де потрібно відстоювати власну позицію», — зазначила Саня Петрініч Туркович.
Вона також зауважила, що гармонізація законодавства з нормами ЄС важлива не лише для майбутнього членства, а й для отримання режиму еквівалентності. Такий режим може дати змогу банкам, державним установам або установам публічного сектору третіх країн працювати на умовах, наближених до європейських, ще до повноправного вступу до ЄС.
Окрему увагу Саня Петрініч Туркович приділила питанням кредитного ризику, корпоративного управління, кризового менеджменту, системи гарантування вкладів та AML. За її словами, у цих сферах важливо враховувати принцип пропорційності, особливо для невеликих банківських установ.
Водночас вона позитивно оцінила рівень підготовки України.
«Я вже ознайомилася з окремими українськими регуляторними документами — вашим банківським законодавством, вимогами до достатності капіталу та окремими рішеннями регулятора. І можу сказати, що Україна вже зараз перебуває на дуже високому рівні підготовки», — сказала Саня Петрініч Туркович.
Вона додала, що процес гармонізації законодавства та вступу до ЄС може бути тривалим і бюрократичним. Однак головним завданням для регулятора та керівників банків має залишатися забезпечення стабільної роботи банківської системи.
«Незалежно від цього ми всі повинні пам’ятати про головне завдання — забезпечення стабільної роботи банківської системи та підтримку фінансової стабільності», — підсумувала Саня Петрініч Туркович.
Довідково
Програма STEP IN 2 EU має на меті підтримати українські державні інституції у просуванні процесу вступу до ЄС за економічними розділами, а також створити кращі економічні умови та фінансові можливості для українських компаній, що дозволить їм отримати додаткові можливості від інтеграції до єдиного ринку ЄС.
Зміст публікації є виключною відповідальністю АУБ і не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, уряду Норвегії, Європейського Союзу та GIZ Ukraine.
