18 лютого 2026 року відбулося засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу Асоціації українських банків, під час якого представники банківського сектору обговорили ключові зміни законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та валютного регулювання.
Як зазначила голова Комітету з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу АУБ Ганна Валеріївна Горбенко, регуляторні зміни 2026 року потребують консолідованої позиції банківського сектору та чіткої практичної інтерпретації для забезпечення єдиного підходу до їх застосування.
У фокусі засідання – три стратегічні напрями:
- Закон №4502-IX щодо множинного громадянства,
- позиція НБУ стосовно компаній-оболонок (лист від 21.01.2026 №25-0010/5439),
- оновлена модель електронної взаємодії з Держфінмоніторингом (Наказ Мінфіну №322, чинний з 02.02.2026).
- Множинне громадянство та валютна резидентність.
Учасники Комітету проаналізували вплив Закону №4502-IX на банківську практику. Закон запроваджує інститут множинного громадянства, водночас не змінюючи принципу визнання особи громадянином України у правових відносинах з Україною та не вносячи змін до валютного законодавства.
Ключовий висновок: сам факт наявності другого громадянства не змінює валютну резидентність особи. Визначальним критерієм залишається постійне місце проживання.
Разом з тим банки відзначили необхідність отримання додаткових роз’яснень регулятора щодо практичного застосування критеріїв резидентності у випадках множинного громадянства з метою уникнення різночитань.
ІІ. Компанії-оболонки: посилення вимог до ризик-орієнтованого підходу.
Окремий блок був присвячений аналізу листа НБУ від 21.01.2026 №25-0010/5439, виданого за результатами наглядових дій.
Національний банк наголосив на неприпустимості формального підходу до виявлення клієнтів із ознаками компаній-оболонок та підкреслив необхідність комплексного аналізу діяльності клієнтів із документальним підтвердженням реальності господарських операцій.
Серед рекомендацій НБУ:
- застосовування критеріїв ризику, визначених Положенням №65,
- витребовування додаткових документів за наявності ознак ризику,
- встановлення неприйнятно високого рівня ризику у разі непідтвердження діяльності клієнта та вжиття заходів відповідно до законодавства,
- впровадження лімітів, автоматизованих модулів моніторингу та використання механізмів обміну інформацією між банками.
Участники Комітету обговорили необхідність формалізації внутрішніх алгоритмів дій та посилення доказової бази прийнятих рішень.
ІІІ. Оновлена модель електронної взаємодії з Держфінмоніторингом
З 02 лютого 2026 року набрала чинності оновлена редакція Наказу Мінфіну №322, яка визначає новий порядок електронної взаємодії та подання інформації через е-кабінет або API.
Нова модель передбачає:
- стандартизовані формати повідомлень (XML),
- автоматичний контроль коректності,
- обов’язкове формування файл-квитанції як підтвердження прийняття та обробки повідомлення.
Фактично відбувся перехід від принципу “факту відправлення” до принципу “факту прийняття та обробки”. Для банків це означає необхідність посилення внутрішнього контролю, формалізації ролей і відповідальності, а також синхронізації ІТ-систем із новими технічними вимогами.
Учасники Комітету відзначили, що регуляторні зміни 2026 року спрямовані на підвищення прозорості, цифровізації та відповідальності у сфері ПВК/ФТ.
Асоціація українських банків продовжить координацію позицій банківського сектору та взаємодію з регулятором з метою формування єдиного підходу до практичного застосування нових норм.
