Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі України продовжує повільно знижуватися, попри війну, макроекономічні виклики та високі ризики для бізнесу. Цей процес є результатом поєднання кількох системних чинників — від стабілізації економіки до активної роботи банків із проблемною заборгованістю.
Про це розповіла Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.
Вона нагадала, посилаючись на дані Національного банку України, що після різкого погіршення якості кредитних портфелів у перші роки повномасштабної війни банківська система поступово повернулася до більш стабільних показників. Якщо на початку 2022 року, до повномасштабного вторгнення, частка непрацюючих кредитів становила близько 26-27%, то у 2023 році вона зросла майже до 40% на тлі глибокого економічного шоку.
Втім, уже у 2024-2025 роках ситуація почала вирівнюватися: на початок 2025 року рівень NPL знизився до трохи більше ніж 30%. А станом на 1 січня 2026 року в банківському секторі України зафіксовано суттєве скорочення частки проблемних кредитів (NPL) — до 14%. Позитивна динаміка спостерігається в усіх сегментах ринку. Зокрема, у державних банках рівень NPL знизився до менш ніж 20%, у приватних банках з українським капіталом — до 8,4%, а у банках з іноземним капіталом — до 6,5%. Таким чином, поточні показники є найнижчими за понад 15 років і свідчать про послідовне оздоровлення банківської системи та підвищення якості кредитних портфелів.
“Спостерігається поступове, але стійке зниження частки NPL-кредитів у банківських портфелях. Це не швидкий процес, однак він має цілком зрозумілі економічні причини”, — зазначила банкірка.
Що саме зменшує частку NPL
За словами Олени Єрмолової, ключовим фактором стала поступова стабілізація економічної ситуації після шоку 2022 року. Вирішальну роль у цьому відіграє міжнародна фінансова підтримка.
“Вочевидь, основою цієї стабілізації є фінансова допомога, яку Україна отримує від міжнародних партнерів. Але важливо, що ці кошти системно надходять в економіку: у компаній і в громадян з’являються нові замовлення, а отже — можливості обслуговувати кредити”, — пояснила експертка.
Другий чинник — це зростання кредитних портфелів завдяки активному розвитку кредитування. Після різкого скорочення у 2022 році, коли позичальники масово закривали старі зобов’язання і майже не брали нових позик, ситуація почала змінюватися вже з 2023 року.
“Банківські портфелі поступово зростають, і це автоматично зменшує відносну частку проблемних кредитів”, — додала банкірка.
Окрему роль, як зазначила Олена Єрмолова, відіграє активна робота банків із проблемною заборгованістю: отримання судових рішень, стягнення боргів, у тому числі через звернення стягнення на заставне майно.
“Останні гучні кейси, як-от ситуація з ТРЦ “Гулівер”, демонструють, що банки продовжують системно очищувати власні баланси”, — зазначила вона.
Крім того, банки продовжують списання старих проблемних кредитів, сформованих ще до повномасштабної війни, що також позитивно впливає на загальний показник NPL.
Облікова ставка і якість кредитів
Облікова ставка НБУ залишається ключовим орієнтиром для вартості кредитів і депозитів. На її думку, січневе зниження облікової ставки з 15,5% до 15%, а також потенційна можливість подальшого її зниження до 13,5-14% до кінця року, може позитивно позначитися на здатності позичальників обслуговувати борги.
“Якщо зниження облікової ставки обґрунтоване поточною економічною ситуацією, воно призводить до здешевлення кредитних коштів. А це, своєю чергою, полегшує обслуговування кредитів”, — пояснила Олена Єрмолова.
Водночас вона застерігає: навіть у разі зниження кредитних ставок ефект для вже виданих кредитів буде обмеженим.
“Можливість перекредитування під нижчу ставку існує, але вона має сенс лише за суттєвої різниці в кредитних умовах. Найближчим часом радикальних змін ставок очікувати не варто”, — зазначила експертка.
“Формула безпеки” банківського кредитування
За словами Олени Єрмолової, універсального рецепта ідеального кредитного портфеля не існує, адже кожен банк обирає власну модель і стратегію.
“Ефективність кредитної стратегії банку залежить від якості менеджерських рішень: на яких даних вони ґрунтуються, як аналізуються ризики, чи враховується досвід минулих криз. Тут важливі також і знання, і логіка, і управлінська дисципліна”, — наголосила вона.
При цьому експертка підкреслила, що жодна галузь економіки не є “автоматично безпечною” або “заздалегідь ризиковою”.
“Кредитування будівельних компаній не є ані кращим, ані гіршим за кредитування аграріїв чи перевізників. Якщо бізнес працює і заробляє, банк може успішно його кредитувати — за умови, що фінустанова добре обізнана зі специфікою галузі й правильно налаштовує кредитні продукти”, — пояснила банкірка.
Водночас вона виділяє кілька базових принципів, які допомагають мінімізувати портфель проблемних кредитів:
- глибоке розуміння економічної, політичної та безпекової ситуації;
- системний аналіз інформації про позичальника з використанням відкритих джерел і бюро кредитних історій;
- диверсифікація ризиків — активний розвиток системи невеликих за сумами кредитів замість одного великого;
- фокус на партнерських кредитних програмах банків з виробниками/постачальниками основних засобів ведення бізнесу, які статистично є менш проблемними, ніж кредити на поповнення оборотного капіталу.
“Компанія навряд чи купуватиме нове обладнання або техніку, якщо в неї проблеми з бізнесом. Сам факт такого кредиту часто свідчить, що справи у позичальника йдуть добре й він має змогу уникнути будь-якої заборгованості за кредитом, ба більше: він, як справжній бізнесмен, буде максимально зацікавленим якомога швидше погасити отриманий кредит”, — зазначила експертка.
Прогноз на 2026 рік і поради позичальникам
У 2026 році рівень непрацюючих кредитів, за словами банкірки, залежатиме від тривалості війни, обсягів міжнародної підтримки, стану економіки та стабільності бізнес-середовища. Основними ризиками залишатимуться безпекові чинники та можливі й непрогнозовані воєнні шоки, зокрема проблеми з енергопостачанням для більшості галузей економіки.
Позичальникам вона радить діяти максимально зважено. Адже навіть незначні збої — поганий урожай, поламка обладнання чи зниження попиту — можуть запустити ланцюгову реакцію проблем.
“З кредитами дуже важливо вчасно зупинитися. Перший кредит зазвичай беруть свідомо й обдумано, але потім легкість доступу до коштів може стати непоправною пасткою. Відсотки нараховуються без пауз. І навіть 5-7-9% за державними програмами перетворюються на значні суми, якщо кілька місяців немає можливості обслуговувати кредит”, — підсумувала Олена Єрмолова.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на лютий 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
