Нещодавно на своїй сторінці у фейсбуці голова ради Нацбанку Богдан Данилишин повідомив, що довгострокові кредити рефінансування на термін до п’яти років, які регулятор надавав із травня 2020-го по вересень 2021-го, не допомогли розширити кредитування економіки і були спрямовані банками переважно на купівлю облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Експерт робить висновок, що банки відмовляються кредитувати бізнес. Чи так це, спробував з’ясувати «Урядовий кур’єр».

З ОВДП все навпаки

У так званому інфляційному звіті НБУ йдеться, що кредитна активність банків зростає: «Залишки за гривневими кредитами НФК (нефінансові корпорації, тобто звичайний бізнес. — О. Г.) з початку року зросли на 17,8% і досягли докризового рівня (початку 2014 року). Протягом третього кварталу 2021 року найбільше зросли гривневі кредити підприємствам оптової та роздрібної торгівлі. Вони забезпечили майже половину приросту кредитів НФК. Збільшувалися і залишки за кредитами підприємствам видобувної та переробної промисловості».

Отже, згідно з нещодавнім звітом регулятора, ситуація інша.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що вкладання банків у рефінансування в ОВДП — давній міф. На її думку, рефінансування та інвестиції банків у ці державні папери справді пов’язані, але навпаки. 

«Банки купують ОВДП переважно зі строком погашення два-три роки (бувають  коротші й довші строки), іноді використовують їх як заставу для отримання в регулятора короткострокових кредитів рефінансування. Це відбувається, коли виникає потреба в покритті тимчасових розривів ліквідності. Джерело фінансування інвестицій банків в ОВДП — не рефінансування від НБУ, а інші залучені ресурси — депозити, залишки на поточних рахунках клієнтів тощо», — підсумовує експерт.

 Лідер — гуртова й роздрібна торгівля 

Яка ж статистика кредитування банками підприємств малого, середнього та великого бізнесу за 2021 рік? Для яких галузей бізнесу банки переважно надають кредити?

«З початку 2021-го спостерігаємо тенденцію щомісячного зростання обсягів кредитування малого підприємництва, а обсяги кредитування середніх підприємств залишаються приблизно на одному рівні. Є тенденція незначного зменшення обсягів кредитування великих підприємств», — зауважує президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. 

На його думку, це відбувається саме через те, що не втрачає популярності програма кредитування «5—7—9», яка запрацювала торік у березні, її оператор — Фонд розвитку підприємництва. Це дуже добре, оскільки ми збільшуємо частку малого й середнього бізнесу в економіці, а це завжди позитивний сигнал. 

Якщо говорити про сектори економіки, то на сьогодні, переконані в АУБ, перше місце (фактично третина кредитів) — це гроші, надані підприємствам гуртово-роздрібної торгівлі. Друге місце посідає переробна промисловість, і далі вже традиційно йдуть сільське господарство, постачання енергоносіїв, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність.

Олена Коробкова вважає, що НБУ веде таку статистику дуже ретельно, проте інтерпретувати її слід обережно. Вона аргументує: оскільки в країні дуже поширена практика структурування великого бізнесу через групи пов’язаних ФОПів, які працюють на спрощеній системі оподаткування, статистика не завжди коректно відображає дані в розрізі суб’єктів господарювання.

Найменші залишаються осторонь

Які банки беруть найактивнішу участь у кредитуванні бізнесу і чому, а які найменшу і чому? 

В Асоціації українських банків вважають, що великі банки багато уваги приділяють кредитуванню корпоративного сектору, а середні й малі — середнього й малого. 

«Можемо сказати, що це пов’язано передовсім з обсягами ресурсів, які мають фінансові установи. Що більший ресурс у банку, то більші кредити він може видавати підприємствам. Тоді як середні й малі намагаються конкурувати на ринку завдяки клієнтоорієнтованості», — зазначають в АУБ.

Які компанії та галузі мають нині найменшу змогу отримувати кредити й чому?

Якщо узагальнити, то найбільш ускладнений доступ до банківського кредитування мають підприємства (підприємці) мікробізнесу. Чимало мікропідприємств (найчастіше це ФОПи) мають труднощі з належним документуванням своєї діяльності та звітністю і просто не в змозі надати банку достатньо інформації для ухвалення кредитного рішення.

Друга проблема — в оцінюванні ризику банк зобов’язаний спиратися на офіційно підтверджені відомості (офіційну фінансову та податкову звітність). «Та якщо підприємець свідомо не афішує реальних показників, що теж трапляється, то банк після видачі йому кредиту буде змушений сформувати великі резерви, які з’їдають капітал і погіршують здатність видавати наступні кредити. У такому разі навіть якщо банк розуміє реальний стан речей і впевнений у кредитоспроможності позичальника, він буде змушений відмовити або вимагатиме твердої застави, вартість якої набагато перевищуватиме суму кредиту», — вважають у Незалежній асоціації банків України.

Труднощі гостинного сектору

Напевне, перед  найбільшими труднощами нині  постали представники галузі гостинності, вважає Андрій Дубас: «Адже банки мають свої ризик-орієнтовані моделі і звертають увагу, що чергові локдауни не сприяють бізнесу гостинного сектору вийти на докарантинні параметри. Тому, напевне, цей сектор економіки найбільше страждає не лише в економічних питаннях, а й щодо залучення банківського ресурсу».

Чи посилили останнім часом вимоги для отримання кредитів для малих, середніх і великих підприємств?

«На моє переконання, такі вимоги було посилено впродовж останніх років, але якщо йдеться про період 2020—2021, бачимо часткове і незначне пом’якшення у зв’язку з тим, що було створено нові програми, які допомагають малим і середнім підприємствам подолати наслідки карантинів, спричинених епідемією», — стверджує Андрій Дубас.

Олена Коробкова вважає, що про жодне посилення казати не можна. На її переконання, завдяки істотній конкуренції між банками вимога до компаній малого та середнього бізнесу щодо отримання кредитів останнім часом лише пом’якшуються. 

Справді так. Адже оскільки великих корпоративних клієнтів не більшає, а наявні переважно вже обслуговуються та кредитуються в кількох банках, саме малий і середній бізнес вбачається найбільш перспективним сегментом для розширення кредитування і банківського сервісу загалом.

   ТОП фінансових установ за показниками
абсолютного зростання кредитного портфеля

Банк  

Кредити
та заборгованість 
клієнтів, грн

Приріст 
із початку року,
грн

АТ «Укрексімбанк»

64 521 672

15 917 971

АТ «Райффайзен Банк»

60 297 614

13 307 143

АТ «ПУМБ»

49 304 185

7 586 223

АТ «ОТП БАНК»

35 993 389

7 474 999

АТ «Ощадбанк»

73 309 860

6 519 588

АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»

34 979 551

6 412 567

АТ «АЛЬФА-БАНК»

54 793 623

3 692 936

АТ КБ «ПриватБанк»

67 415 100

3 593 003

АТ «УКРСИББАНК»

25 432 015

3 416 158

АТ «СІТІБАНК»

5 675 073

3 178 779

Урядовий кур'єр

 

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction