Фінустанови дедалі частіше відстежують підозрілі перекази на великі суми

Згідно з чинними законодавчими нормами, фізичній особі забороняється використовувати поточні рахунки, відкриті для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Що робити у випадку, коли виявлено, що фізособи, які здійснюють підприємницькі перекази на великі суми, не  ФОПи або юрособи? «Урядовий кур’єр» проаналізував нормативну базу та зібрав думки експертів.

«Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження прав розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на кошти, що перебувають на його рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом», — зазначає Олександр Камша, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Підставою для перевірки проведення нетипових операцій може бути договір з клієнтом на обслуговування, яким передбачено види операції, за якими можна робити розрахунки. Перевірка відбуватиметься різними методами, один з яких порівняння заявлених сум клієнтом — фізичною особою у разі відкриття рахунку та фактичні суми операцій і їх частота.

Типово — нетипово

«Наприклад: якщо ви декларували в договорі зарахування коштів і виплати за кредитом щомісячно в середньому на 20 тисяч грн, то проведення платежів із частотою, що перевищує заявлену, і на суми, що відрізняються від ваших звичайних операцій, вивчатиме банк на предмет їхнього походження. Ймовірно, він запросить у клієнта пояснення  проведення таких операцій. У цьому випадку фінустанова може зупинити проведення платежів для з’ясування суті операцій», — зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. 

За її словами, якщо під час вивчення отриманих документів банк побачить об’єктивну причину в зміні діяльності клієнта, то перегляне з ним умови проведення власних операцій за поточним рахунком і вони  проходитимуть у звичайному режимі.

Якщо клієнт не може або не хоче пояснити характер своїх операцій, банк має право відмовитися від продовження ділових відносин і припинити дію договору банківського рахунку з клієнтом.

Поведінка клієнта

«У банківській справі є такий принцип — KYC (know your customer, — дослівно «знай свого клієнта»). Банк має знати свого клієнта, тобто розуміти типовість його фінансової поведінки. Країни з розвиненими банківськими системами давно застосовують цей принцип для протидії нелегальним фінансовим операціям,  ухиленню від сплати податків та іншим протизаконним діям», — переконаний  Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків (АУБ). 

В Україні у квітні 2020 року набув чинності закон №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». 

Документ передбачає суттєве збільшення розміру суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу (зі 150 до 400 тис. грн). «Крім того, запроваджується обов’язок платіжних систем супроводжувати грошові перекази на суму понад 5 тисяч гривень інформацією про платника і одержувача переказу. 400 тисяч гривень — той рівень, коли банки мають подавати звітність до Державної служби фінансового моніторингу. Але це не означає, що банки не моніторять операції, якщо сума  нижча. Для фінустанови не важлива сума. Її цікавить насамперед нетипова поведінка клієнта», — продовжує банкір. 

Він наводить приклад, коли  в клієнта є картковий рахунок фізичної особи (не фізичної особи-підприємця), на який йому щомісяця нараховують заробітну плату. Банк уже знає, яку суму він отримує тривалий проміжок часу, кошти підтверджені — це заробітна плата. Клієнт може зі свого рахунку оплачувати покупки, здійснювати оплату комунальних послуг, перераховувати кошти родичам. Це вважається типовою поведінкою клієнта. 

«Але коли цьому  клієнту несподівано на рахунок надходить 100 чи 200 тисяч гривень, або навіть 50 тисяч, тоді в системі банку автоматично спрацьовують індикатори. Тобто автоматична система показує, що ця поведінка вийшла за межі типовості. На нетипову поведінку банк реагує, і власникові рахунку доведеться пояснювати надходження коштів», — додає Андрій Дубас.

 Домовитися не вдасться 

У ЗМІ колись часто писали, що банкам немає сенсу ділитися цією інформацією з податковими чи правоохоронними органами, і вони просто займаються блокуванням переказів або вимагають паперового підтвердження, від кого надійшли гроші. Що мають робити в цьому разі власники карток? Дехто зазначає, що всі ці питання можна вирішити з банком (домовитися), що теж незаконно. 

«Щодо надання інформації про клієнта та його операції, то це банківська таємниця, і вона може бути розкрита на запит відповідного органу в межах чинного законодавства», — впевнена Олена Коробкова.

Андрій Дубас вважає, що домовитися з банком чи тим паче поділитись з ним грошима незаконно, і він не чув про такі випадки взагалі. «На практиці це відбувається так. Банк у разі виявлення підозрілої операції може запитати у клієнта, що це за кошти і як вони потрапили на рахунок. Якщо пояснення не переконливе,  банк може заблокувати кошти на період з’ясування ситуації. Якщо клієнт не надав документального підтвердження законності переведення коштів, банки мають подати  документи до податкових служб. Також податківці можуть на запит отримати інформацію про відкриття рахунку у фінустанові», — зазначає він.  

А ось інформацію про трансакції можна отримати лише за рішенням суду. Пан Дубас наголошує, що штрафи разом із податками бувають значними — від 20% до 41% суми трансакцій. 

А якщо кошти надходили на рахунок протягом кількох років, податкові органи можуть накласти санкції на всю цю суму. Тож, як переконливо зазначає президент АУБ, якщо хтось займається продажем на постійній основі, то відкриття рахунку ФОПу та сплата податків усуває ці питання. Проте, як зазначає Олександр Камша, в разі блокування картки фізична особа, яка вважає, що кошти було заблоковано незаконно, має право звернутися в банк з претензією-вимогою, в якій клопотати про вживання банківською установою заходів щодо припинення порушення її прав вільно розпоряджатися своєю власністю (грошовими коштами на рахунку) та розблокувати картковий рахунок із можливістю вільно розпоряджатися та користуватися коштами.

Масштаб не відчувається

Банки, фінансові організації та інші суб’єкти фінансового моніторингу первинного рівня мають виконувати норми закону про фінансовий моніторинг для уникнення регулятивних санкцій. 

«У банків є алгоритм, за яким вони працюють у контексті фінансового моніторингу й переважно сумлінно дотримуються», — підкреслює Олена Коробкова.

 «А українці мають зрозуміти головне — глобального характеру в нашій країні набуває цифровізація, а отже,  прозорість процесів фактично в усіх сферах життя. Це надзвичайно важливо для країни і кожного з нас, адже всі проблеми держави, передусім корупційні, починаються від непрозорості. Усі ми хочемо жити в заможній і некорумпованій державі», — додає Андрій Дубас.  

Тому все це безумовно  змушуватиме нас жити в дедалі відкритішому суспільстві, де будь-які транзакції матимуть пояснення.

Урядовий кур'єр

 

 

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction