Попри те, що прийнятий 8 вересня Закон України «Про віртуальні активи» Президент повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, цей ринок активно працює. Але працює, можна сказати, в сірій зоні.

Криптовалютні біржі, які діють в Україні, зареєстровані в інших юрисдикціях, але послуги надають резидентам України. І навіть за таких умов сьогодні ринок віртуальних активів (ВА) в Україні має щоденний оборот, за оцінкою Міністерства цифрової трансформації України, приблизно мільярд гривень.

Банки не можуть офіційно проводити операції з власне криптовалютами, але деякі операції з ВА в рамках закону «Про платіжні системи» є цілком законними.

Наприклад, створення електронних грошей та платіжних систем на базі цих грошей. Ще до прийняття закону, в межах наявного законодавства відома міжнародна некомерційна організація Stellar Development Foundation разом із Таскомбанком запустили спільний проєкт по створенню електронних грошей. Це дозволить банку швидше і дешевше проводити платежі, а також дає певні переваги клієнтам банку.

Проведений вперше в Україні Асоціацією українських банків міжнародний Форум «Фінмоніторинг (AML) та безпека при роботі з фіатними валютами та віртуальними активами», продемонстрував великий інтерес, який існує в нашій країні до питання ВА. Форум підтвердив, що більшість гравців фінансового ринку розуміють: ВА будуть змінювати наше життя (і не тільки у сфері фінансів), а якщо ви не встигнете йти в ногу з часом, можете залишитися на узбіччі.

В багатьох економічно розвинених країнах питання ВА вже врегульовані законодавством. Криптовалюти визнали легальним засобом платежів у Японії, Німеччині, Франції. В деяких країнах вони визнані як активи, операції з якими обкладаються податками.

Використання переважної більшості криптовалют можна повністю контролювати

Переваги ВА очевидні. Хоча в суспільстві й побутує думка, що криптовалюти часто використовуються для протизаконних платежів. І вона небезпідставна, є криптовалюти, які використовуються злочинним світом і вони повністю анонімні.

Це – основний аргумент опонентів легалізації криптовалют. Проте, використання переважної більшості криптовалют, а особливо таких поширених, як, наприклад, Bitcoin чи Ethereum можна повністю прослідкувати та для цього існує спеціалізоване програмне забезпечення.

Незважаючи на новизну питання, комплаєнс офіцер, який має відповідні інструменти, може прослідкувати рух коштів на 10, 20 чи більше кроків назад на відміну від традиційного банкінгу.

Тобто дані фактично відкриті, анонімність у роботі з ВА, про яку так багато говорять – насправді псевдоанонімність, бо при здійсненні платежів зрозуміло, кому належить гаманець.

Часто самі власники криптогаманців про це заявляють, наприклад підприємства, які приймають криптовалюти до сплати, криптовалютні біржі, інші учасники ринку.

Відомості про належність гаманця (публічного ключа) можна отримати різними способами.

Це означає, що неправомірну діяльність з використанням ВА простіше виявити, ніж при використанні звичайної готівки. Тому операції з ВА, при відповідних AML-процедурах не просто безпечні, але й несуть значні ризики для неправомірної діяльності.

Власне тому Асоціація українських банків і зробила на форумі акцент на AML (Anti-Money Laundering – протидії відмиванню грошей). Процедура AML охоплює ідентифікацію, зберігання та обмін інформацією (про користувачів, їх доходи, переміщення активів) між відповідними організаціями та відомствами.

Такі міжнародні структури як ФАТФ (Міжурядовий орган з протидії відмиванню брудних грошей), Європейська комісія з цифрових фінансів та інші вже напрацювали й продовжують напрацьовувати норми, які регулюють роботу з ВА і запобігають їх неправомірному використанню.

Україна, до речі, постійно бере участь у заходах цих провідних міжнародних організацій і всі розроблені ними документи, відразу доносяться до учасників українського ринку.

Чи загрожують ВА класичному банкінгу?

Існує також скептицизм іншого роду щодо ВА. Прихильники класичного банкінгу остерігаються, що активна робота з ВА буде витісняти з ринку традиційні банківські послуги. Це правда, але лише частково.

Вже сьогодні провідні банки як в Україні, так і у світі вийшли далеко за рамки класичного банкінгу, ставши справжніми маркерплейсами, де можна отримати безліч різних послуг, що завгодно придбати.

Причому послуги розраховані не лише на населення, але й на бізнес. До речі, Україна лідирує в цьому процесі, дивуючи громадян економічно розвинених держав сервісами, які надає нашим громадянам той же ПриватБанк. І від подібних сучасних трансформацій банки не програють, а навпаки.

Так само й робота з ВА стане статтею додаткових прибутків для банків. Дійсно, криптовалюта створювалася як альтернатива банкам, але після розквіту Даркнету та інших подібних проєктів зараз користувачі розглядають банки та інші ліцензовані майданчики як захист довіри.

Тому якщо в Україну зайдуть великі компанії, які займаються віртуальними активами на світовому рівні, банки, які будуть з ними співпрацювати, виграють.

Проте, спочатку потрібно щоб запрацював закон «Про віртуальні активи». Пропозиції Президента, з якими він повернув закон на доопрацювання, стосуються виключно регулятора, який має займатися цим питанням. Проєкт передбачав створення окремої інституції, але глава держави пропонує з метою економії бюджетних коштів віддати ці повноваження наявному державному органу – НБУ або Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Сподіваюся, ці зміни зможуть швидко внести до закону, а також до Цивільного та Податкового кодексів, розробити нормативно-правові акти, необхідні для вступу закону в дію.

Хоча, на думку учасників ринку, закон запрацює лише ближче до кінця наступного року. Адже потрібно виписати не тільки повноваження органу, який займатиметься цим питанням, а також методологію роботи з цими новими не тільки для України, але й для всього світу активами, різні регулятивні дії.

Вже сьогодні варто вчитися використовувати ВА

Думаю, років через три як в Україні, так і у світі до 30-40% населення будуть використовувати ВА. Тому вже сьогодні варто вчитися – і працівникам фінустанов та органів державної влади, і тим, хто хоче робити бізнес на ВА – як їх правильно зберігати, контролювати, взагалі використовувати в різних сферах.

Крім цього, потрібна інфраструктура, яка у нас зараз слабко розвинена. Тому ВА користується обмежена кількість людей, і більшість з них використовують їх з метою спекуляцій, а не як платіжний інструмент.

Насамперед потрібні освітні програми, інституції, які працюватимуть з ВА. Це можуть робити банки, фінансові компанії, біржі, інші ліцензовані надавачі послуг, які відповідатимуть вимогам.

Також необхідні термінали для купівлі та продажу ВА, які вже існують в багатьох країнах. Там ви можете спокійно зі своєю карткою обміняти криптовалюти на будь-яку фіатну валюту. До речі, в Україні теж було поставлено кілька терміналів, але у зв’язку з відсутністю законних підстав для їх роботи, термінали закрили.

На жаль, сьогодні українські ЗВО, наскільки мені відомо, не мають спеціальних навчальних програм. Але в Національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана ми розглядаємо можливість створення як відповідної магістерської програми, так і окремих курсів. Бо запит на людей, які мають компетенції в цій сфері, буде тільки зростати.

Вже існують короткострокові програми міжнародних і українських організацій для навчання спеціалістів з фінмоніторингу ВА. За кілька днів фахівець, який розуміється на фінансових транзакціях, набуває потрібних навичок для базових перевірок і розслідування операцій з ВА. Зрозуміло, що для складних операцій потрібні фахівці з досить ґрунтовною підготовкою.

А для тих, хто хоче почати робити бізнес з віртуальними активами, потрібно самостійно вивчати питання, розбиратися, як безпечно входити в цей процес, де зберігати, продавати ВА, щоб не втратити свої гроші.

Процес потрібно направити в правильне річище

У 2015–2017 роках Україна входила в п’ятірку країн де найбільше добувалося криптовалют. У нас високого рівня ІТ-спеціалісти та була досить дешева електроенергія. Але майнінгові ферми промислових масштабів закривали правоохоронні органи з формулюванням: за незаконне використання електроенергії.

І чи не найбільше – в комунікації зацікавлені регуляторні органи, які повинні почути бізнес, прийти до консенсусу і створити правила гри, які б і задовольняли бізнес, і відповідали міжнародному законодавству, і сприяли інвестиційному клімату. Адже світ не стоїть на місці, і у ньому є попит на країни, які запровадили дієве законодавство щодо ВА. Тому все більше країн створюють привабливі умови для роботи з цими активами, і нам потрібно стати гідними конкурентами на цьому ринку.

До речі, наскільки мені відомо, оподаткування, яке збирається запровадити Україна для операцій з ВА, планується невисоким – 5 відсотків для фізичних осіб і 9 для юридичних – щоб наша юрисдикція була цікавою на глобальному ринку віртуальних активів.

Це правильна позиція, адже ми сьогодні входимо до першої десятки країн за багатьма показниками у сфері ВА. А тому цей напрям є стратегічно важливим, оскільки може залучити значний інвестиційний ресурс в нашу економіку та сприяти економічному розвитку України.

Сергій Ходакевич, радник президента Асоціації українських банків, к.е.н., доцент кафедри банківської справи та страхування КНЕУ ім.В.Гетьмана, заст. директора Інституту розвитку фінансового бізнесу

finance.ua

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction