Банківська система подолала "короновірусний" 2020 рік і продовжує зростати. Зараз депозит є хорошим інструментом для тимчасового зберігання коштів. Залишати гроші вдома більш ризиковано. Кредитні та депозитні ставки поступово знижуватимуться, розповів Gazeta.ua президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

 – Прибуток українських банків впав у 2,5 рази, повідомляють у НБУ. Доходи банків за січень-лютий 2021 року становили 35 млрд грн, тоді як роком раніше - 46,2 мільярда гривень. Як розвиватиметься ситуація?

– Доходи у банківській системі впали через зниження ділової активності та відсутність альтернативи облігаціям у вигляді високоякісних активів з низьким рівнем ризику. Банки мають величезні портфелі облігацій внутрішньої державної позики. Для прикладу, на початку 2020 року облікова ставка Нацбанку була 18 відсотків, потім поступово опускалася до 8. На початку 2021 року вже була на рівні 6 процентів, а березні – 6,5.

Зниження має стимулювати ділову активність та зростання економіки. Нижча облікова ставка дає можливість банкам отримати рефінансування НБУ під нижчий процент та спрямувати залучені кошти в реальний сектор економіки. Правильний тренд, який свідчить про стабілізацію банківської системи та її ліквідність.

Був непростий 2020-й. Вперше світ стикнувся з пандемією коронавірусу. Через локдаун бізнес зменшував обсяги роботи. Це впливало на дохідну частину банків. Менші обсяги операцій, комісії, відсотки по кредитам, відповідно – нижчі номінальні доходи.

На сьогодні банківська система і надалі продовжує бути високоліквідною (можливість швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості. – Gazeta.ua). На даний момент у зв'язку з пандемією не відбулося масового закриття банків чи відтоку депозитів. Через панічні настрої був лише незначний відтік. Це результат реформи банківської системи, яка відбулася в 2014-2018 роках.

– Загалом банківський сектор зараз є стійким до будь-яких несподіванок? Є ризик банкрутства банків, втрати депозитів?

– Клієнтам варто звернути увагу на цифри дохідності банку, але це не найголовніший показник. Нацбанк, як регулятор банківської системи, має свої вимоги щодо нормативів, які повинні виконувати всі 73 діючі банки в Україні. На сьогоднішній день немає критичних порушень цих нормативів. Методологія самого розрахунку нормативів Нацбанку використовується якраз з метою убезпечити вкладників від можливих суттєвих ризиків. Банки, які працюють з кредитними програмами, які передбачають наявність забезпечення, вимагають від позичальника ліквідну заставу. Оцінюючи ризик неповернення кредиту, банки визначають вартість такої застави з урахуванням багатьох факторів, в т.ч. і з урахуванням витрат, пов'язаних з примусовим продажем майна, що призводить до зменшення вартості, за якою банк бере у заставу. Це потрібно для того, аби установа в разі несплати позичальником кредиту, могла швидко продати заставу і перекрити видані кошти.

В результаті реформи 2014-2018 років банки видають кредити не надто жваво. Це дещо шкодить економіці, з одного боку. Проте вони виставляють серйозні вимоги до позичальника і так не створюють нових проблемних кредитів. Саме тому масової несплати через якісь критичні події не може бути. На сьогодні впевненість і стабільність банківської системи – це її ліквідність. Вона висока, а тому вкладники можуть бути спокійними.

Банки не зацікавлені в тому, аби ставати ріелторами і продавати заставне майно

 – Через пандемію малий та середній бізнес працював нестабільно, а кредити треба погашати. Банки йдуть на поступки таким клієнтам?

– Вони зацікавлені в тому, аби позичальник не збанкрутів, а зміг обслуговувати свій кредит. Водночас клієнт має розуміти – кошти треба повернути. Позики, які видавалися до 2014 року, - окрема історія. Саме тому відбулася і болюча реформа з серйозними наслідками. Якщо говоримо про нові кредити, то вони забезпечені заставою. Зараз банки йдуть на поступки підприємцям. Було багато рекомендацій від НБУ щодо не нарахування штрафних санкцій позичальникам, зважаючи на форс-мажорну ситуацію з карантинними заходами. Банки не зацікавлені в тому, аби ставати ріелторами і продавати заставне майно. Зараз немає різкого стрибка неробочих, проблемних кредитів. Банки йдуть на поступки, з розумінням ставляться до позичальника. Є двосторонній процес, кожен йде на зустріч один одному. Це дає позитивний результат.

Коли говоримо про підприємців, які хочуть взяти кредит, то можна скористатися субсидійованими програмами, які держава пропонує. Це трохи кращі за ринкові мови. Для прикладу, програма "Доступні кредити 5-7-9%", яка передбачає отримання коштів для малого та середнього бізнесу під такі відсотки. На сьогодні це дуже низькі ставки у порівнянні з українськими реаліями. Зараз банки на комерційних засадах такі відсотки не можуть надати. Думаю, що цим інструментом треба користуватися однозначно. Якщо підприємець залучить кошти для бізнесу під нижчі відсотки, він зможе більше згенерувати доходу і стати конкурентним на ринку.

– Депозит треба класти під більші відсотки, а брати кредит – під менші? Чи не все так просто? Як обрати оптимальний варіант?

– З кінця 2018-го до середини 2019-го облікова ставка Нацбанку трималася на позначці 18 відсотків. Саме тому депозити залучалися приблизно в цих межах, а кредити видавалися в межах 22-23 процентів. Це двосторонній процес. Національний банк націлений на стабілізацію інфляції на рівні 5 відсотків. Торік інфляція була зафіксована саме в такому "коридорі". На початку 2021-го вона підросла і зараз становить 7 процентів. Це відбулося через зростання ціни на нафту. Протягом 2020 року становила 40 доларів за барель. А наприкінці листопада 2020-го та до березня 2021-го ціна почала поступово зростати. Сьогодні маємо цифру в межах 60 доларів. Зростання ціни на 20 доларів відбилося на українських макроекономічних показниках.

Зростання мінімальної зарплати посилило інфляцію

Друга причина, яка вплинула на ріст інфляції в Україні?

– Це зростання мінімальної зарплати. На початку 2020-го становила 4,2 тисячі, наприкінці року – 4,7 тисячі гривень, а вже в 2021-му році – 6 тисяч гривень, з подальшим ростом до 6,5 тисячі. Це вплинуло на вартість товарів і в свою чергу відбилося на показниках інфляції. Нацбанк відреагував практично миттєво. На засіданні в березні цього року підняв мінімальну облікову ставку, що стримуватиме і гальмуватиме ріст інфляції. Депозитні і кредитні ставки прив'язані до рівня інфляції. Фактично - це вартість грошей в країні. Чим менше вони коштують, тим нижчі будуть кредитні та депозитні відсотки. Суб'єкти економіки, підприємці, юридичні особи, тобто позичальники зможуть залучити більше коштів, а значить економіка матиме більший стимул розвиватися. Дзеркально це відображається на відсотках по депозитам. У європейських країнах можна отримати кредит під 3-5 відсотка річних у їхній національній валюті. Але не цікавимося, під які відсотки кладуть депозити їхні громадяни. Депозитні відсотки завжди нижчі, ніж кредитні. Філософія наступна. Не може бути конкурентним товар, якщо підприємець на його виготовлення взяв кредит під 20-25 процентів річних. В українських товарів має бути конкурентоздатність.

Завжди в кожному банку відсотки по депозитах будуть меншими, ніж відсотки по кредитах. Логіка банку полягає в тому, аби залучити кошти дешевше і віддати їх позичальнику дорожче, тобто під вищі відсотки. Це його маржа, але водночас він бере на себе і ризики. Що можна порадити громадянам в цьому контексті. Звичайно вільні кошти можна і треба розміщати в українських банках. Чим на довший період вони залучаються, тим більші відсотки банк буде пропонувати. З приводу вибору банку, тут має зіграти роль конкретне уподобання клієнта.

Доведемо відсоткові ставки до західного зразка

– Що надалі буде з депозитами та кредитами?

– На сьогоднішній день банківська система є стабільною і ліквідною. Вибір конкретного банку залишається за клієнтом. З приводу відсоткових ставок по кредитам та депозитам, то вони поступово будуть знижуватися. Позичальникам і вкладникам потрібно це розуміти. Звісно, вкладники будуть не дуже задоволені, що відсотки по депозитам знижуються. Позичальники навпаки вітатимуть. Як наслідок, доведемо відсоткові ставки до західного зразка. Нацбанк справляється доволі оперативно зі своїми функціями регулятора фінансового ринку. Люди, які мають вільні кошти, можуть використовувати й альтернативні інструменти інвестування. Українські банки на сьогодні є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зараз сума гарантованого вкладу – це 200 тисяч гривень. Розглядають можливість її підняття до 400 тисяч. Поклавши 100 чи 200 тисяч гривень на депозит в банку, людина може бути впевнена, що Фонд гарантування вкладів їх обов'язково поверне. Зараз не має підстав побоюватися, що банківська система нестабільна. Банківський депозит – це хороший інструмент для тимчасового зберігання коштів і отримання депозитних відсотків. Альтернативні фінансові інструменти пов'язані із більшими ризиками та фінансовою грамотності.

 

Джерело – «Газета по-українськи».

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction