Четвертий місяць Україна відстоює свою незалежність і територіальну цілісність. Поки українські воїни стоять на захисті наших міст і сіл, банкіри тримають фінансовий фронт. Голова Правління ТАСКОМБАНКУ Володимир Дубєй разом із експертами ринку та представниками Національного банку України обговорили ситуацію, що склалася на банківському ринку, виклики, з якими довелося зіткнутися учасникам банківської системи від початку війни, та заходи стабілізації фінансової системи під час ON-LAW Марафону «Бізнес під час війни: фінанси та банківська система». Марафон було організовано редакцією видання «Юридична практика» за підтримки освітньої платформи «Legal High School».  

 

“Із перших хвилин війни ми всі зробили найголовніше, що могли зробити, – були на робочих місцях і об’єднали свої зусилля, щоб забезпечити стабільність роботи банку, підтримати клієнтів та дати їм упевненість у ці непрості часи,” - зазначив Володимир Дубєй, Голова Правління ТАСКОМБАНКУ, згадуючи події 24 лютого 2022 року. Експерти, запрошені до участі в марафоні одностайні в тому, що банківська система впоралася з операційними викликами перших місяців війни та нині залишається високоліквідною й має достатній запас стійкості.

Зокрема, Володимир Дубєй зазначив, що ТАСКОМБАНК вже зробив зробив відповідні прогнози впливу поточної ситуації на стан банку та провів внутрішнє стрес-тестування. “Пройшовши аудит міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, ми оцінили свої потенційні втрати і розробили стратегію до кінця 2022-го з урахуванням поточної ситуації. Ми постійно на зв’язку з клієнтами, спілкуємось, зустрічаємось та навіть виїжджаємо на виробництво для оцінки реального стану бізнесу наших клієнтів”, - зазначив Голова Правління ТАСКОМБАНКУ. “Ми не очікуємо на компенсації зі сторони держави, а рухаємось вперед, розраховуючи на власні сили та досвід. Розуміємо свою відповідальність перед вкладниками та бізнес-клієнтами, тому партнерство, довіра та чесність - залишаються основними пріоритетами в цей непростий час. Ми завжди прагнули будувати з клієнтами довгострокові партнерські відносини, тому сьогодні маємо повертатися обличчям до клієнта, дбаючи про їх добробут та надаючи підтримку”, - підкреслив Володимир Дубєй.

Володимир Дубєй також відзначив, що Банк не припиняв працювати жодного дня, а також висловив особливу подяку колегам, які, розуміючи свою відповідальність перед клієнтами, виходили на роботу й забезпечували працездатність відділень. Тим, хто працював до останнього, поки це було можливо, і забезпечував необхідними банківськими послугами клієнтів, надаючи їм упевненість та підтримку. Важливою в цей час для команди банку стала підтримка Акціонера, який був поруч в найскладніші моменти, надихав рухатися далі. Подякував також Національному банку України за оперативність комунікацій та злагодженість дій.

“Ми не відмовились і від планів розширення мережі, і від початку ведення бойових дій відкрили 7 відділень як у великих містах, де вже були присутні, так і в менших населених пунктах, зокрема у Ковелі, Коростені та Кам’янці-Подільському. Це стало для наших клієнтів певним показником стабільності та впевненості банку в майбутньому, а також сигналом, що ми готові рухатися далі”, - підкреслив Володимир Дубєй.

Обговорюючи доцільність різкого підвищення облікової ставки НБУ, Голова Правління ТАСКОМБАНКУ висловив упевненість, що регулятор вчасно відреагував на економічну ситуацію в країні і, піднявши рівень облікової ставки, вказав на реальний рівень інфляції та надав поштовх банківській системі діяти відповідно.

Щодо подальшої перспективи кредитування бізнесу за таких умов, Володимир Дубєй підкреслив, що ТАСКОМБАНК не припиняв кредитувати підприємства і продовжує це робити нині. “Кожен банк приймає рішення щодо кредитної політики. Для нашого банку ставки за державними програмами не є бізнесовими, тому кредитуємо переважно за власними програмами”, - зазначив банкір. “Кредитуючи бізнес, уважно дивимося на те, чи може він функціонувати в тих умовах, які складаються на сьогодні, на що саме клієнт бере гроші, яка перспектива їх повернення. Це, звичайно, не довгі програми кредитування з метою фінансування інвестиційних програм, а переважно фінансуємо поповнення обігового капіталу. Фінансуємо компанії, які дивляться в майбутнє і мають визначені плани, наприклад, тих, хто думає, як оброблятиме майбутній урожай та купує паливно-мастильні матеріали вже сьогодні. Шукаємо можливості в тих секторах промисловості та виробництва, які нині розвиваються: сільгоспвиробників, логістики, енергетики. Навіть тепер є багато сфер, де можна застосувати капітал банку, щоб підприємства активно працювали на ринку”, - пояснив Володимир Дубєй.

“Я вдячний бізнесу, який дбає про збереження та розвиток своєї справи навіть у нинішніх непростих умовах. Ми завжди готові підтримати ці компанії, надати їм фінансування, прийняти ризики та разом рухатися вперед, щоб відновлювати в країні бізнес та економіку”, - зазначив Володимир Дубєй.

Відповідаючи на запитання щодо подвійного курсу валют, який нині є на ринку, Володимир Дубєй нагадав, що за час війни регулятор часто змінював політику в цих питаннях, але зрозуміло, що це була реакція на обставини у різні періоди часу, і це були своєчасні заходи. “Наразі залишаються певні спірні речі, наприклад, чому не дозволили є-декларації, але дозволили вивозити готівку за кордон без обмежень, якщо клієнт зняв готівку в банку? Це ті питання, які ми найчастіше чуємо від клієнтів. Щодо експортерів, звичайно, для них зараз не вигідно заводити в країну валютну виручку та продавати її за нинішнім курсом. Щоб в Україну зайшла валютна виручка, курс треба відпускати”, - переконаний Голова Правління ТАСКОМБАНКУ.

Коментуючи співпрацю з банками-кореспондентами в нових воєнних умовах, Володимир Дубєй сказав, що перед початком війни ТАСКОМБАНК отримав кореспондентський рахунок у Райфайзен банк Аваль (Австрія) і тепер активно працює з ним під час війни. Обмеження, звичайно, існують, у кожного банку-кореспондента є своя політика в цих питаннях і її, безумовно, потрібно поважати. “З початком війни ми стикалися з ситуаціями, коли дуже важко проводити платежі, пов’язані із закупівлею військової амуніції. Потрібно шукати всі можливі інструменти для вирішення питань, слід говорити і переконувати, - упевнений Володимир Дубєй. - У нашій практиці були ситуації, коли ми були достатньо відверті з банком-кореспондентом, і нам вдавалося аргументувати необхідність проведення операцій і отримувати позитивні результати щодо конкретних платежів певних клієнтів. У своїй практиці ми слідуємо правилу: якщо ми впевнені в платежі та клієнті, розуміємо, що стоїть за визначеним контрактом, необхідно спілкуватися - і все вийде”.

“Банківська система нині надійна. Усі ми розуміємо рівень відповідальності, який лежить на наших плечах, і діємо відповідно, приймаючи виклики. Ми змогли зберегти команду, рухаємося згідно з розробленим планом і віримо, що вистоїмо й допоможемо наблизити перемогу”, - підкреслив Володимир Дубєй.

Детальніше:“Банківська система нині надійна. Усі ми розуміємо рівень...

RwS bank пропонує депозит «Військовий» терміном на 1 місяць під 18% річних, за депозитом «Переможний» терміном на 3 місяці платять 20% річних, без обмеження щодо суми вкладів. Що пропонує банк своїм клієнтам зараз, в інтерв'ю «Мінфіну» розповіла голова правління RwS bank Оксана Котляревська.

Як банк підлаштувався до роботи в нових умовах

Війна в Україні триває вже більше 4 місяців. Як за цей час змінилась робота банківської системи. Що змінилось у роботі RwS bank?

Очевидно, що українська фінансова система успішно протистоїть викликам війни, завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та започаткованій декілька років тому реформі фінансового сектору.

Однією з головних задач НБУ в такій ситуації було не допустити паніки, як це сталося у 2014 році. І ми дійсно пройшли цю критичну точку.

Від початку війни наш банк забезпечив безперебійну грошову підтримку всіх своїх клієнтів. Це стосується і будь-яких розрахунків, в тому числі за кордоном, і доступу до депозитарних скриньок, і обслуговування депозитних вкладів.

Для цього ми зробили релокацію працівників, віддалений режим роботи, який впроваджували ще в період пандемії covid. Хочу віддати належне своїм колегам, бо було різне: люди працювали і під обстрілами, і в підвалах, і з-за кордону. Результат — робота RwS bank в безперебійному режимі, не було жодного дня, коли б банк не відправляв клієнтські платежі.

Досвід роботи онлайн під час пандемії нас загартував. В цей час ми впровадили надсучасний клієнт-банк RwS Вusiness для юридичних осіб, що дозволяє компаніям керувати своїм рахунком навіть з мобільного телефону. Також до війни банк встиг впровадити мобільний додаток для фізичних осіб — тож і юридичним, і фізичним особам-клієнтам банку достатньо мати при собі лише смартфон.

На жаль, через зрозумілі причини, ми змушені були призупинити роботу деяких відділень — наприклад, у Харкові та деякі підрозділи на околицях Києва. При цьому всі інші відділення працюють в звичайному режимі від 24 лютого.

З метою додаткового захисту даних наших клієнтів ми здійснюємо міграцію інформаційної системи (серверів) у хмарний сервіс Microsoft Azure. Цей проєкт вже почався та ми плануємо його завершити до 1 вересня. Це стало можливим завдяки тому, що НБУ була прийнята Постанова № 42 від 08.03.2022 року «Про використання банками хмарних послуг в умовах воєнного стану в Україні».

Як поводились клієнти банку на початку війни, чи була паніка? Чи був відтік коштів? І чи встановлював банк ліміти на зняття готівки на початку війни?

Навпаки, у зв’язку з небезпекою транспортувати готівкові заощадження у перші місяці війни, клієнти банку підвищили внесення коштів на власні рахунки. У нас немає відтоку депозитів, але ми спостерігаємо як клієнти, юридичні особи, зменшують свої залишки, бо всім зрозуміло, що бізнес в Україні, в його класичному розумінні, практично не працював.

Чи вводив банк кредитні канікули, і якщо так, то вони продовжуються зараз чи ви повернули все у звичне русло?

Банк завжди проводив виважену політику щодо кредитування юридичних осіб. Ми кредитуємо лише перевірених роками клієнтів, а наша політика спрямована в тому числі на диверсифікацію галузей, що дає свій ефект. Частина клієнтів скористалась кредитними канікулами, які банк надав на початку війни. Клієнтам, яким було складніше обслуговувати кредити, ми надали можливість скористатись державною програмою «5−7−9» через рефінансування кредитів.

На сьогодні клієнти обслуговуються у звичному режимі.

Про кредитування під час війни

Розкажіть про нинішню структуру кредитного портфелю банку? Яка з ним ситуація? Чи платять клієнти за своїми кредитними зобов’язаннями? Як виріс портфель проблемних кредитів?

У нас портфель досить диверсифікований — це малий та середній бізнес. Зокрема, компанії, які здійснюють готельну діяльність, будівництво доріг, виробництво продовольчих товарів, автодилери, агрокомпанії та інші.

Банком надавались кредити до 1 року у вигляді відновлювальних кредитних ліній та овердрафтів для задоволення короткострокового дефіциту оборотних коштів. І це також спрацювало, бо наші клієнти не були заглиблені в складні незавершені проєкти, тому мали змогу обслуговувати свої заборгованості. Деякі навіть достроково частково погасили тіло кредитів. Наприклад, клієнти, що здійснюють готельний бізнес на Західній Україні, погасили достроково свої валютні кредити.

Ризики кредитування за сьогоднішніх умов зросли в рази. Чи змінились підходи до оцінки платоспроможності позичальників? Хто сьогодні може розраховувати отримати кредит у RwS bank?

Так, ми визначили критерії. Беззаперечними фаворитами є трейдери палива та сільськогосподарської продукції, які змогли перелаштувати логістику поставок через західний кордон. Поступово розширюємо коло клієнтів, серед яких і будівельні компанії. Але в будь-якому разі завжди підходимо індивідуально до кожного нового клієнта.

Як і чому змінюватимуться доходи за депозитами

Нацбанк на початку червня підвищив облікову ставку до 25%. Що ці зміни означають для бізнесу і для клієнтів?

Останнє рішення НБУ про підвищення облікової ставки у 2,5 рази, до 25%, дійсно стало резонансним. На мою думку, така облікова ставка очевидно завищена. Це пов’язано також із тим, що річна інфляція в Україні склала 18%.

Однак, ми розуміємо тут стратегію НБУ — збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та стабілізація інфляційних очікувань.

І хоча це не у всіх аспектах резонно, клієнти отримують від цього додаткові можливості. Коли не працюють навіть традиційні види доходів, як доходи від нерухомості, не працюють цілі галузі, де традиційно ФОПи надавали послуги, пасивний дохід від депозитів став чи не єдиним доходом для багатьох фізичних та юридичних осіб.

Після підвищення облікової ставки до 25%, що відбувається зі ставками за кредитами? Чи кредитуєте ви взагалі бізнес? Чи готові ваші клієнти платити більше за кредитами?

Так, це зворотна сторона медалі від високої облікової ставки. Бізнес не може платити 27−30% річних. Тільки деякі підприємства зі швидким обігом коштів, за рахунок надвисокого попиту на їх продукцію, можуть обслуговувати такі високі відсотки. До них можна віднести згаданих вище трейдерів пального.

Більшість невеликих українських банків у зв’язку зі зміною облікової ставки значно підвищили депозитні ставки. Великі банки не поспішають це робити. Чи відбувається перетік грошей у невеликі банки, які пропонують більш щедрі ставки? Яка динаміка коштів фізосіб на рахунках RwS bank? Чи є приріст строкових вкладів, чи зростають лише залишки на поточних рахунках?

Коли НБУ підвищив облікову ставку до 25% річних і оголосив про готовність брати у банків України кошти під 23% річних, в той же час він висловив сподівання, що банки за депозитами та Мінфін за військовими облігаціями також підвищать ставки для підсилення ефекту даного стримуючого інфляцію заходу НБУ.

RwS bank, як і інші банки нашої групи, як ви висловились «невеликі банки», моментально відреагували на нову пропозицію, бо є більш гнучкими. Треба зазначити, що і доходи у багатьох клієнтів впали, люди втратили роботу, тому кращі депозитні пропозиції, ймовірно, розглядатимуться в першу чергу, а потім вже клієнти дивитимуться на розмір банку.

Додатковим фактором є те, що сьогодні діє 100% гарантія Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за вкладами фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у всіх без винятку українських банках, незалежно від їх розміру.

Клієнти дійсно зацікавились нашими новими депозитними програмами. Бачимо, що багато нинішніх клієнтів додатково відкривають депозити. До нас повертаються клієнти, що обслуговувались раніше. Це говорить про нашу правильну політику роботи з клієнтами.

За вкладами на 3 місяці RwS bank пропонує доволі високу ставку — 20,5% річних, а за річними — 18%. При цьому деякі великі банки підвищили депозитні ставки від 6% річних до 8,5%, чи може це свідчити про деяку деструктивну позицію зі сторони групи банків, до яких належить RwS bank?

Часто можна почути, що невеликі українські банки не мають великого впливу на банківську систему, але це той випадок, коли наша група банків більш ефективно виконує функцію впливу на ринок, ніж великі державні банки, політика яких збігається з очікуваннями НБУ. На мою думку, не всі банки підвищать до такого ж рівня, 20%, ставку, але тенденція на підвищення депозитних ставок в банках прискориться.

На сьогодні ми пропонуємо депозит «Військовий» терміном на 1 місяць 18% + 0,5% річних та депозит «Переможний» на термін 3 місяці зі ставкою 20% + 0,5% річних, без обмеження щодо суми вкладів. Де 0,5% річних від суми кожного депозиту перераховуються на потреби української армії на спецрахунки, відкриті у Національному банку.

Чи можна сказати, що ставки сягнули вже пікових значень, чи можливе й подальше їх підвищення? За прогнозом НБУ, інфляція може перевищити 20% цього року, тобто ставки за депозитами досі її не перекривають (із урахуванням необхідності платити податки з доходу). Яка дохідність за депозитом, на вашу думку, була б зараз справедливою?

Давайте разом порахуємо. Сьогодні НБУ, як «супернадійний позичальник для банків», за депозитними сертифікатами овернайт дає ставку 23% річних (облікова ставка 25% мінус 2%). Навантаження для банків щодо сплати внесків до ФГВФО становить мінімальний коефіцієнт 1,1% і має бути хоч невелика рентабельність для банку, наприклад 2%.

Тому в цій ситуації, 20% є максимально можливо обґрунтованими відсотками за депозитними ставками, які RwS bank сьогодні і пропонує клієнтам. Крім того, перераховує +0,5% річних від депозитів на потреби ЗСУ.

RwS bank — один із банків, що зробив ставку на ОВДП. Чому було обрано саме таку бізнес-модель і як вона змінюється зараз? Від початку червня, після підвищення облікової ставки, НБУ розпочав рефінансувати банки під 27%. Всі кредити рефінансування, які банки отримали раніше, також різко подорожчали. Як це вплине на роботу банків і RwS bank, зокрема?

Тут варто пояснити, який зв’язок між рефінансуванням НБУ та ОВДП. Під час численних covid-карантинів НБУ, для підтримки фінансової системи, запровадив довгострокове рефінансування (зазначу, що це стосується лише банків) на 5 років під заставу ОВДП. Ставка за рефінансуванням НБУ відповідала обліковій ставці 6−10%, а дохідність за ОВДП — 11−12%. Звичайно, що RwS bank скористався пропозицією і мав стабільні доходи.

Коли НБУ підвищив вартість рефінансування до облікової ставки +2%, одночасно підвищивши саму облікову ставку до 25% річних, то вартість пасивів рефінансування НБУ склала 27% і з цього моменту банки почали отримувати збитки.

Оскільки ми вели зважену політику в даному напрямку, то купували лише короткострокові ОВДП, більшість з яких має погашення протягом липня-серпня цього року. Тож ми маємо можливість достроково погасити 5-ти річний кредит рефінансування від НБУ. До кінця року плануємо погасити всю суму кредиту рефінансування, яку отримали до початку війни.

Як зазначають деякі експерти, внаслідок підвищення облікової ставки ряд банків опинилися перед загрозою великих збитків і навіть банкрутства. Чи насправді це так?

Не знаючи реальних показників банків та їх бізнес-стратегій, небезпечно робити такі гучні необґрунтовані заяви.

На цей час вже багато банків, як і RwS bank, достроково скоротили заборгованість з рефінансування перед НБУ. І цей процес триває. Тому можна бути впевненими, що банківська система країни від підвищення облікової ставки не збанкрутує.

Стосовно нашого банку, хочу додатково зазначити, що наша фінансова установа одна з перших у період воєнного стану розпочала роботу з зовнішнім аудитором і отримала позитивний висновок щодо діяльності банку в 2021 році. Також на загальних зборах акціонерів, в травні 2022 року, ми затвердили річну фінансову звітність за 2021 рік, яка сьогодні розміщена на сайті банку.

Це також є одним із факторів довіри клієнтів, які мають можливість своєчасно ознайомитись з фінансовою звітністю та показниками діяльності банку.

Чи з’явились за час війни нові продукти та запити від клієнтів?

Зокрема, один із нових продуктів — кредитування під заставу ОВДП. Це кредити для бізнесу під заставу облігації внутрішньої державної позики.

Дистанційна ідентифікація та верифікація, відкриття віртуальних платіжних карток — це must have нинішнього часу для клієнтів із метою полегшення управління власними коштами.

Також міжнародні розрахунки — банк допомагає бізнесу купувати валюту для оплати товарів із переліку критичного імпорту.

Коли бізнес почав оговтуватись, відновилась видача банківських гарантій.

Із останніх пропозицій — банк запровадив спеціальні депозитні програми у розмірі 20% річних, крім того +0,5% перераховуються на потреби ЗСУ.

Ваш прогноз щодо ситуації на банківському ринку, якщо війна затягнеться, якщо закінчиться до кінця року. Які головні ризики для банківської системи в нинішній ситуації?

Фактично ми бачимо, що економіка України та банківський сектор поступово адаптується до функціонування в умовах війни. Та будь-яка криза створює для банків новий портфель NPL (проблемних кредитів) — це перший виклик. Питання потенційних NPL цього разу, враховуючи масштаби сьогоднішньої військової катастрофи та економічної кризи, потребуватимуть абсолютно нового підходу, який ще не застосовувався в Україні. Питання NPL потягне за собою необхідність докапіталізації банків.

Очевидно, як зазначалось вище, уряд всіляко підтримуватиме бізнес-активності та посилюватиме інструменти кредитної підтримки суб'єктів мікро-, малого та середнього підприємництва. Будуть суттєві спрощення для отримання кредитів та пільгові ставки.

Також є надії на міжнародних донорів України, які практично вже почали безпосередньо підтримувати бюджет України. Це звичайно має позитивний ефект для золотовалютних резервів України. Якщо дана політика триватиме, то суттєвих негативних змін на банківському ринку України не відбудеться.

Джерело: Мінфін

Детальніше:"Реалії діяльності банківського сектору в умовах воєнного часу"

Завдяки своєчасним діям Національного банку та банків три місяці війни банківський сектор пройшов з помірними втратами – про це НБУ заявив у своєму звіті у травні. Про те, як Укрексімбанк готувався до війни, про фактори успіху, про те, як працює система кіберзахисту в банку, про хмарні послуги для державних установ, про те, які галузі потребуватимуть найбільшої фінансової допомоги після перемоги України – в інтерв`ю з Сергієм Єрмаковим, Головою Правління Укрексімбанку. Розмову вела Анна Пархоменко, партнерка, аудит, KPMG в Україні.

З першого дня війни Укрексімбанк звітує про безперервну роботу банку. Як ви готувались до військового стану?

До війни підготуватись неможливо, як і неможливо передбачити всі особливості діяльності банку в умовах воєнного стану. Традиційно всі банки мають business continuity plan – план у разі надзвичайних ситуацій, який передбачає та регламентує заходи у цей період, план передбачає дії співробітників за відповідними алгоритмами, підтримку критичних процесів в банку, збереження цінних активів, захисту інформації, порядок комунікації з клієнтом тощо.

З першого дня війни Укрексімбанк почав працювати за таким планом. Зараз ми працюємо в штатному режимі усюди, де дозволяє ситуація на місцях. Якщо фізична робота відділень неможлива, наприклад, у місцях активних бойових дій, ми працюємо дистанційно.

DDoS атака на банківську систему, яка сталася 15 лютого вважається найбільшою в історії України. Яких заходів вжив банк для підготовки та забезпечення належної кібербезпеки банківської системи?

DDoS атака у лютому не завдала шкоди Укрексімбанку, бо ми не були у списку цілей хакерів. Проте пізніше декілька DDoS атак були спрямовані на Укрексімбанк, і ми успішно встояли завдяки пропрацьованому фреймворку в частині інформаційної безпеки та кібербезпеки банку.

В Укрексімбанку діє інструмент кіберзахисту, а саме моніторингу відповідного реагування, відповідні плани, процедури безперервної діяльності, які запускаються миттєво. Команди ІТ та кібербезпеки працюють цілодобово по змінах, незалежно від того, чи є зараз загроза в кіберпросторі. Ми керуємося відповідними нормативно-правовими актами, зокрема Положенням «Про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України».

Для того, щоб контролювати прийняті заходи та відповідати міжнародним стандартам інформаційної безпеки, ми регулярно проходимо обов’язкові зовнішні та внутрішні аудити, такі як аудит PCI DSS, SWIFT, аудит систем управління інформаційною безпекою. Минулого року ми завершили аудит системи управління інформаційною безпекою та встигли реалізувати план заходів ще до запровадження воєнного стану.

В Укрексімбанку є Сhief information security officer (CISO), який стратегічно керує функцією забезпечення кіберзахисту банку, визначає напрямки розвитку, інструменти інформаційної безпеки, контролює впровадження рішень. Також банк має передові апаратно-програмні комплекси системи інформаційної безпеки та протидії кіберзагрозам.

Варто зазначити, що Національний банк України та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України допомагає банківській спільноті в протистоянні, протидії та стримуванні будь-яких кібератак, в тому числі DDoS. Так, наприклад, ми регулярно отримуємо інформацію про виявлення фішингових доменів, витоків даних, скомпрометованих користувачів клієнтів і результати моніторингу потенційних вразливостей. При будь-якій кіберзагрозі знаходимось постійно на зв’язку, обмінюємося досвідом, пропрацьовуємо інструменти протидії тій чи іншій загрозі. Це успішна співпраця державних установ та банків аби протистояти ворогу.

Як ви ставитеся до «стратегії Cloud First» для банків?

У стратегії використання хмари є два підходи: стратегія cloud first та cloud only. На мою думку, законодавча ініціатива своєчасна, адже фізичні центри обробки даних можуть знаходитись у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а значить є високий ризик пошкодження або знищення центрів обробки даних. А це приводить до втрати сервісів та інформації банків.

Щодо Укрексімбанку, то пріоритетною стратегією ми для себе обрали cloud first, принаймні для ключових інформаційних систем, адже стратегія cloud only дорожча в реалізації. Ми вважаємо, що варто ефективно використовувати свої наземні ресурси. З економічної точки зору при міграції у хмару ми маємо зробити резерв, передбачити витрати на закупівлю додаткового наземного обладнання. А це займає певний час. У випадку з хмарами, процес точно буде швидшим – не треба чекати закупівель, проходити тендерні процедури. Ми маємо технічні ресурси, які можуть швидко масштабуватися. Ми майже завершили всі міграційні процеси, що дозволять нам безперервно здійснювати нашу діяльність незалежно від наших фізичних центрів обробки даних.

Які фактори зумовили високу стійкість роботи банку під час війни? Яку роль відіграє людський фактор в забезпеченні діяльності банку?

По-перше, хотів би відзначити надзвичайну швидку, своєчасну і професійну реакцію Національного банку, який визначив план та алгоритм дій банківської системи на період дії воєнного стану. Більш того, НБУ регулярно вносив уточнення та корегував план із урахуванням нових обставин. Окремо хочу відзначити згуртовану роботу Національної асоціації банків України та банківської спільноти, консолідацію їхніх зусиль, що і забезпечило фінансову стабільність України та банківської системи під час війни.

Друге – людський фактор забезпечив та забезпечує успіх компанії. До війни у 2020 та 2021 роках завдяки роботі працівників ми провели системну трансформацію банку – ми змінили структуру балансу, перебудували бізнесмодель, оптимізували вартість ресурсної бази, розпочали активно працювати з проблемними активами, абсолютно всі операційні витрати було поставлено на жорсткий контроль, почали процес технологічного оновлення і впровадження найкращих світових практик. З перших днів війни, попри те, що працівники були вимушені лишити свої рідні міста, переїхати у більш безпечні, завдяки згуртованості, відданій роботі команди працездатність банку була відновлена у найкоротші строки. А поза роботою працівники банку ще встигають волонтерити та збирають гуманітарну допомогу.

По-третє, до війни керівництво затвердило трирічну стратегію, за якою ми працювали до 24 лютого. Банк дотримувався цієї стратегії, випереджаючи плани, та отримав у 2021 році рекордний у своїй історії обсяг прибутку – понад 2,7 млрд грн. І це відповідно додало запас фінансової міцності. Також хочу відзначити зважений підхід до розрахунку потрібного буферу ліквідності аби керувати можливими відтоками коштів клієнтів.

Сукупність всіх цих факторів допомагають тримати удар. Але, на жаль, вторгнення Росії призвело до певних страт: кредитних ризиків та формування певної суми резервів. Через війну в нас є зруйновані об'єкти забезпечення, окуповані території, а клієнти банку не можуть вести звичну операційну діяльність на місцях. 

Яка у вас стратегія роботи з NPL?

У нас досить значна частка NPL, а робота з ним залишається пріоритетом.  У 2021 році ми почали використовувати інструмент продажу права вимоги за кредитами, які не обслуговуються позичальниками. Виставляли свого часу на електронні аукціони права вимоги на суму понад 70 млрд грн.

Зараз продовжуємо виставляти лоти на повторний продаж через електронні торги «СЕТАМ», але розуміємо, що попиту не буде. Скоріш за все, зовсім економічно недоцільно і не на часі здійснювати аукціони протягом дії воєнного стану.

Водночас ми спостерігаємо, чи є попит на те заставне майно, яке знаходиться у власності банку. За певними аукціонами навіть з’являються покупці, які готові платити кошти за оцінкою, яка ще здійснена у період дії мирного стану, до 24 лютого.

Які ви підтримуєте клієнтів, які переживають труднощі або знаходяться на окупованих територіях?

З початком війни ми не розділяємо клієнтів за територіальною ознакою. Банк прийняв публічне рішення та заявив, що надав кредитні канікули для всіх позичальників: юридичних та фізичних осіб. Відповідно строк сплати платежів за основним боргом ми перенесли на 30 червня 2022 року, відповідно з процентами та комісіями.

Юридичні особи - позичальники, у яких внаслідок воєнних дій виробничі активи не пошкоджені і вони продовжують свою діяльність, за власним бажанням продовжують обслуговувати борг перед банком і сплачують відсотки. Щодо клієнтів – фізичних осіб хочу зазначити, що обсяг сплачених відсотків, починаючи з лютого, склав близько 70%. Тому ймовірно ми відновимо необхідність сплати і за основним боргом, процентами, за комісію на всіх територіях, окрім тимчасово окупованих, після того, як проаналізуємо індивідуальні запити кейс за кейсом.

Які галузі банк продовжуєте кредитувати?

Зараз ми фокусувалися на підтримці наших поточних клієнтів, наприклад, на фінансуванні посівної для агрокомпаній, та фінансово підтримуємо галузі промисловості, які забезпечують обороноздатність країни. Також Укрексімбанк надає кредитування компаніям, які закуповують товари критичного імпорту. В індивідуальному порядку розглядаємо запити від клієнтів банку, які тимчасово мають труднощі в бізнесі, але продовжують функціонувати. Серед проєктів фінансової підтримки є також запити на релокацію  та розгортання бізнесу на новій території.

Які галузі, на вашу думку, потребуватимуть найбільшої фінансової підтримки після війни?

У першу чергу потребуватимуть фінансової допомоги підприємства інфраструктури та галузі будівництва, а також підприємства, які  вироблятимуть усі необхідні компоненти для відбудування. Зрозуміло, що потрібно буде відбудовувати житловий фонд, фінансової допомоги потребуватимуть об’єкти соціальної інфраструктури та територіальних громад, які постраждали найбільше під час війни.

А також певні напрями малого та середнього бізнесу, які постраждали через обмеження можливості фізично надавати послуги – готелі та ресторани, наприклад.

Яка роль банку у відбудові економіки, враховуючи те, що метою діяльності «Укрексімбанку» є саме залучення зовнішніх кредитних ресурсів для економіки України та фінансування і гарантування експортних та імпортних операцій підприємств?

Банк зі свого боку виходить з різними ініціативами, як він може бути корисним у відбудові держави. Але при цьому важливо розуміти, що зараз ймовірно жоден банк не отримує комерційних коштів через війну. Скоріш це можуть бути репарації або грантове фінансування за допомогою Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Великої Британії.

Ми, в Укрексімбанку, маємо потужну компетенцію щодо залучення коштів від програм міжнародних партнерів. Тобто наша роль може бути агентською в частині класичного Project Finance. Ми готові допомагати у структуруванні угод, контрактуванні, у запровадженні механізмів сюрвеїнгу.  Наприклад, вже протягом дії воєнного стану Укрексімбанк отримав доступ до додаткового фінансування – 100 млн доларів США від Світового банку. Договір ми підписали ще в 2021 році, але чинності він набув вже у квітні 2022 року. Ці кошти плануємо спрямовувати на кредитування тих клієнтів, які мають на меті реалізовувати інвестиційні програми або програми з енергоефективності.

У будь-якому разі ми розуміємо, що відбудовувати країну після війни ми маємо всі разом та за допомогою всієї світової фінансової спільноти.

Які три уроки, на вашу думку, варто вивчити фінансовому сектору після перемоги України?

Я б назвав це скоріш закріпленням матеріалу.  Перше – віримо в Бога та Збройні Сили України, які боронять зараз нашу Україну, віримо та довіряємо.

Друге, війна довела, що business continuity plan допомагає міцно стояти на ногах та протистояти агресії. Знаю точно, що в деяких організаціях такий план був скоріше формальністю, а не дорожньою картою на випадок надзвичайної ситуації, як війна.

Ну і третє, це розуміння, що до звичного штатного формати роботи, тобто business as usual, ми повернемось лише згодом, але швидкого повернення очікувати не варто. Пріоритетна й першочергова задача – відбудувати та розбудувати нашу рідну Україну.

Джерело: KPMG в Україні

Детальніше:Людський фактор забезпечує успіх компанії під час війни

за статтею Ліга Фінанс від 14.06.2022

Війна проти агресора йде не тільки на воєнних фронтах. З кожним днем все більшого значення набуває протистояння економік: російська економіка страждає від санкцій та розриву відносин з цивілізованим світом, українська — від втрат виробничих можливостей, закритих портів та бомбардувань інфраструктури. Від стану економіки залежатиме здатність збройних сил до системного та довготривалого опору, саме тому міцність фінансової системи має для перемоги України вирішальне значення. Про фінансову систему України та плани комерційних банків під час війни ми поговорили з Головою Правління ComInBank Тетяною Путінцевою. 

 

- На сьогодні ми не знаємо чіткої цифри падіння ВВП внаслідок російського вторгнення. Чи пройшли ми, за вашими оцінками, пік кризи? 

- Безумовно, обрахування ВВП під час воєнних дій є досить умовним. МВФ прогнозує падіння валового внутрішнього продукту України на 35%, Світовий Банк — на 45%. Думаю, що ми зіштовхнемось зі скороченням валового внутрішнього продукту не менше ніж на третину. Але так само впевнена, що більша частина цього падіння буде нівельована швидким повоєнним відновленням економіки. 

Більш того, ми спостерігаємо, що економіка вже почала збільшувати темпи. Поступово відновлюється нормальне життя у Центральній Україні та Києві: наша столиця все більше схожа на те місто, яке ми всі знали до 24 лютого. Внаслідок успіхів наших Збройних Сил на Харківщині, маємо надію, що і Харків, друге за економічним потенціалом місто України, поступово почне працювати. 

Чи пройдено пік кризи? Це не класична економічна криза, це військове вторгнення,тому економічна ситуація є похідною від ситуації на фронтах. Ми впевнені у наших захисниках та сподіваємось на якнайшвидше звільнення всіх захоплених ворогом земель. 

- У перші дні війни були величезні черги біля банкоматів, адже люди побоювались "банкопаду". Як вам вдалось пережити цей період? 

-  Перші дні війни, справді були "ідеальним штормом". Криза ліквідності, викликана різким зниженням залишків фізичних та юридичних осіб. Криза неплатежів внаслідок розгубленості фізичних та юридичних осіб. Зрештою безпекова криза, через яку ряд банківських відділень були позбавлені можливостей обслуговувати клієнтів, а отже банк втрачав транзакційні доходи. 

Насправді ключовий елемент банківської системи — це довіра. Нам всім, регулятору, комерційним банкам, клієнтам вдалось найголовніше — не втратити довіру один до одного. Ця довіра дозволила повністю виконувати свої зобов’язання перед клієнтами навіть у найважчі березневі дні. А далі все просто — довіра породжує довіру й система починає працювати нормально. 

- Як банк адаптувався до роботи в нових реаліях? 

- До війни неможливо бути готовим повністю. Звичайно, у нас були й відповідні фінансові резерви, й продумані алгоритми дій в умовах воєнного стану. Але не менше значення має психологічна готовність до війни. Це той досвід, який ми всі набували разом з нашою державою. 

Оскільки протягом лютого-березня ситуація у Києві залишалась небезпечною, ми працювали онлайн, а наші операціоністи іноді проводили транзакції, буквально під обстрілами. Не думала, що я колись це скажу, але нам допоміг наш "пандемічний" досвід роботи онлайн. Зібравшись в офісі вранці 24 лютого, ми запустили наш кризовий протокол дій і наступні 1,5 місяця працювали видалено. 

Після звільнення Київщини, ми вирішили відновити офлайн-роботу нашого головного офісу у м. Києві. Відновлювали поступово: першою в порожній офіс приїхала я. Потім став повертатись топ-менеджмент для перевірки безпечності умов праці. І лише потім ми дозволили повертатись нашим співробітникам. Назавжди запам’ятаю це напівпорожнє, сіре від болі місто в перші дні квітня. Запам’ятаю та ніколи не пробачу. 

Насправді, сучасний високотехнологічний бізнес, яким є банківський бізнес, може працювати у будь-якому форматі роботі, що ми й довели. Але наше повернення до Києва було важливим для мене та моєї команди психологічно. Ми хотіли показати нашим клієнтам, нашим друзям та партнером: ми тут, в Києві, в Україні. Ми нікого не боїмося і працюємо, бо цього потребує Україна! Знаю, що наш заклик був сприйнятий позитивно й мотивував багатьох наших клієнтів також повернутись та відновити свою діяльність. 

- Що саме пропонує ComInBank своїм клієнтам зараз? 

Ми надаємо повний комплекс банківських послуг як для фізичних, так і для юридичних осіб. Кожного дня ми робимо переоцінку наших можливостей: де можна відкрити нове відділення або ж відновити роботу існуючого, які умови можна запропонувати нашим клієнтам. 

Але, перш за все, ми намагаємось підтримати Україну. Деякі наші співробітники змінили діловий костюм на камуфляж та зараз захищають нашу державу у складі Збройних Сил України та Територіальної оборони ЗСУ. Багато наших колег ведуть активну волонтерську діяльність у вільний від основної роботи час. 

Ми, як банк, також здійснюємо все від нас можливе для відновлення нашої територіальної цілісності та захисту від окупанта. Окрім допомоги Збройним Силам ми активно опікуємось звільненими територіями, які постраждали від агресії росії. 

Наразі ми беремо участь у відновленні освітньої інфраструктури міста Буча. Ми проводимо депозитну акцію для юридичних та фізичних осіб: 1% річних від нарахованих відсотків за депозитами фізичних осіб і від 5% пасивного доходу від плати за кошти на поточних рахунках юридичних осіб ми будемо перераховувати для відновлення школи та дитячого садочка у місті Буча. Впевнена, що, разом з нашими клієнтами, нам вдасться відновити пошкоджені будівлі й першого вересня діти підуть до школи та дитячого садочка! 

- Якими є ваші подальші плани? 

Ми розуміємо, що війна завершиться. І ми знаємо, що вона завершиться нашою перемогою. А надалі настане час повоєнного відновлення. Впевнена, що ComInBank внесе свій внесок у цей процес, допомагаючи ресурсами нашому бізнесу та населенню для відновлення та повернення до економічного зростання. І все буде Україна!

 

 
Детальніше:Міцність фінансової системи має для перемоги України вирішальне...

За статтею  "Гроші дорожчають: що буде з курсом, депозитами та кредитами" Богдан Слуцький "Уніан"

"Різке підвищення облікової ставки може чинити загрозу не лише для громадян, бізнесу, держбюджету, але і для самих банків." 

У разі застосування ставки рефінансування по довгостроковим та короткостроковим кредитам на рівні 27 відсотків  річних може призвести до банкрутства до двох десятків банків України. Це в свою чергу нанесе сильний удар по стабільності та довірі до банківської системи України. 

Вартість отриманих банками від НБУ ресурсів зросла в 2,5 рази. Для більшості банків будуть зафіксовані значні збитки при перерахунку вартості кредитів рефінансування, оскільки банки не мають можливості збільшення ставок за раніше наданими кредитами та придбаними ОВДП, як слідство, це створить додаткове навантаження на капітали банків. Під значним тиском опиниться Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Це може призвести до втрати капіталу і ліквідності банківської системи, та, як наслідок, - до банківської кризи, якої вдавалося уникнути навіть під час перших місяців війни", - зазначив він.

Для стабілізації ситуації необхідно комплексно збалансувати регулювання національної банківської системи, а Нацбанку треба почути голос банкірів.

"Банки постали перед реальністю використання юридичних інструментів для захисту своїх інтересів. Для подолання викликів, що стоять перед банками і бізнесом, вкрай актуальним є здійснення ефективної комунікації між державними органами та банками", - зазначив Андрій Дубас.

Детальніше:"Вкрай актуальним є здійснення ефективної комунікації між державними...

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction