АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

АУБ звернулась до СБУ та Генпрокуратури з проханням розібратись, хто стоїть за замовними акціями проти українських банків

5069-707670.jpgАсоціація українських банків звернулась до Голови Служби безпеки України Валерія Хорошковського та Генерального прокурора України Віктора Пшонки з приводу масового поширення останніми днями завідомо недостовірної інформації про стан банківської системи, що несе загрозу  стабільності на фінансовому ринку України.

Зокрема, йдеться про масове розповсюдження в електронних та друкованих ЗМІ провокаційної та недостовірної публікації «50 українських банків закриються протягом півроку», у якій під виглядом експертних оцінок заявляється, що «в найближчі 6 місяців 50 банків припинять своє існування». При цьому в таких «експертних оцінках» наголошується, що «зараз під загрозою знаходяться ті банки, які не поповнили свій статутний капітал».

Як пояснюють в АУБ, поширена інформація є неправдивою, оскільки Перехідними положеннями (частина 2 п.1) Закону України №3024-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків” передбачено, що банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом 5 років привести розмір свого статутного капіталу у відповідність з вимогами Закону. Тобто, нарощення статутного капіталу до 120 млн грн.  діючі банки  зобов`язані забезпечити до  червня 2016 р.

В АУБ вважають, що масовість поширення згаданої публікації (у більше ніж 60 ЗМІ всеукраїнських, регіональних і навіть закордонних) дає підстави підозрювати, що проводиться спланована акція, спрямована на дестабілізацію діяльності майже третини діючих банків, переважно з українським капіталом.

«Наслідком цієї акції, - йдеться у листах АУБ до СБУ та Генпрокуратури, - може стати не тільки підрив фінансового стану цих банків, але й штучне провокування нової хвилі паніки серед вкладників, дестабілізація банківської системи України, що може призвести до суспільного збурення та громадянських акцій протесту». У якості прикладу в АУБ нагадують поширення недостовірної інформації про фінансовий стан Промінвестбанку, що створило паніку серед його вкладників та, по суті,  спровокувало початок фінансової кризи в Україні восени 2008 року.

Як наголошено в листі АУБ до СБУ та Генпрокуратури, «розповсюдження зазначеної провокаційної та недостовірної інформації створює безпосередню загрозу економічній та фінансовій безпеці України».

У зв’язку із цим Асоціація українських банків звернулась до керівницва СБУ та Генпрокуратури з проханням провести розслідування наведених фактів та встановити замовників акції, вживши до них відповідні заходи, передбачені законодавством України.

З цього приводу АУБ планує також звернутись до Президента України та Ради національної безпеки і оборони (РНБОУ).

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ звернулась до СБУ та Генпрокуратури з проханням розібратись, хто...

АУБ запропонувала НБУ шляхи розв’язання проблем навколо Постанови № 273

nbank.jpgПрезидент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови Національного банку України Сергія Арбузова з пропозиціями щодо приведення нормативних актів НБУ з питань капіталізації у відповідність до законодавства України. Зокрема, в листі АУБ до НБУ наголошується на необхідності усунення колізії між нещодавно прийнятим Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків” (відомий як законопроект № 0884) та Постановою Правління НБУ від 09.06.2010 року № 273.

Нагадаємо, згаданим законом встановлені мінімальні вимоги до розміру статутного капіталу для створення банку у сумі 120 млн. грн. та передбачено, що діючі банки протягом 5 років мають привести розмір свого статутного капіталу у відповідність до вимог цього закону.

Як пояснюють в АУБ, законодавець визначив статутний капітал у якості контрольного показника нарощення банками капіталу у абсолютному вимірі, встановивши мінімальні вимоги до його розміру та перехідний період для їх виконання. Разом з тим, Постановою Правління НБУ №273 передбачені вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу (120 млн. грн.), а також мінімальні ліцензійні вимоги до капіталу (120, 180, 240 млн. грн.) та визначено, що діючі банки мають наростити свій капітал до встановлених розмірів до 01.01.2012 року.

В АУБ наголошують, що норми Постанови № 273 протирічать вимогам щодо нарощення капіталу, встановленим законом, а їх виконання вимагає від банків значного прискорення капіталізації порівняно із законодавчо визначеним терміном, що у посткризових умовах забезпечити неможливо.

Крім того, в АУБ зазначають, що передбачена п.6. Постанови НБУ №273 заборона банкам, які не мають регулятивного капіталу у сумі 120 млн. грн., залучати додаткові депозити фізичних осіб, не відповідає чинному законодавству і ставить ці банки у неконкурентні умови, створюючи їм штучні обмеження у розвитку і отриманні прибутку, який є найбільш надійним джерелом для нарощення капіталу.

Як зазначають в АУБ, єдиним реальним джерелом збільшення регулятивного капіталу (окрім додаткових внесків акціонерів та субординованого боргу) є прибуток банків, отримання значних розмірів якого є дуже проблематичним за сучасного стану банків та економіки.

У зв’язку із цим, з метою приведення нормативних актів НБУ у відповідність до новоприйнятого закону, АУБ звернулась до керівництва НБУ з наступними пропозиціями:
- в Інструкції НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, затвердженій Постановою Правління НБУ № 368, замість нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу передбачити норматив мінімального розміру статутного капіталу, визначивши його у відповідності до Закону у сумі 120 млн. грн.;
- встановити для діючих банків контрольну дату для виконання нормативу мінімального статутного капіталу – червень 2016 року;
- продовжити до червня 2016 року термін для нарощення діючими банками регулятивного капіталу відповідно до вимог для здійснення окремих видів операцій, встановлених “Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затвердженим Постановою Правління НБУ № 275. До настання зазначеного терміну дозволити діючим банкам, що не мають встановленого розміру регулятивного капіталу, продовжувати діяльність у межах раніше отриманих ліцензій та дозволів на виконання окремих видів операцій;
- скасувати пп. 2, 4 та 6 Постанови Правління НБУ № 273 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, як такі, що не відповідають вимогам нового закону.

За словами Президента АУБ, Асоціація виступає за припинення судових тяжб та конфронтації між банками та регулятором, віддаючи перевагу діалогові з Нацбанком щодо перегляду норм Постанови Правління НБУ № 273, які на сьогодні не відповідають новоприйнятому закону.

Прес-служба
Асоціації українських банків

2011-03-23

Детальніше: АУБ запропонувала НБУ шляхи розв’язання проблем навколо Постанови №...

АУБ підтримує рішення Верховного суду про визнання законності надання кредитів у валюті

verhs.jpgВерховний суд України (ВСУ), розглянувши справу про визнання недійсним кредитного договору в іноземній валюті, став на захисті законних інтересів банків-кредиторів та скасував рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССГУД), згідно з яким банк-кредитор був визнаний таким, що не мав права видавати валютні кредити без індивідуальної валютної ліцензії.

В Асоціації українських банків вітають таке рішення Верховного суду України. Як відомо, у грудні 2010 р. ВССГУД своєю ухвалою залишив в силі рішення судів нижчих інстанцій, у яких визнано недійсними договір кредиту в іноземній валюті та договір іпотеки у зв’язку із відсутністю у сторін договору кредиту індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

З цього приводу Асоціацією українських банків було направлено звернення до Президента України та інших державних органів з проханням вжити рішучих заходів щодо недопущення загрози масового неповернення кредитів у іноземній валюті.

Як повідомлялось у листі Президента АУБ Олександра Сугоняко до Президента України Віктора Януковича, за результатом розгляду позовів позичальників до банків про розірвання договорів кредиту у іноземній валюті у 2009-2010 роках судова система України виробила єдину практику, якою підтвердила законність видачі банківськими установами України кредитів у іноземній валюті за наявності у банку банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ на здійснення валютних операцій. Так, в узагальненні Верховного Суду України вказано, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті. Свої висновки з цього питання надавав і Національний банк України та неодноразово підтримував свою позицію у судових розглядах.

З огляду на це, - наголошували в АУБ у листі до Президента України, - рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суперечить практиці інших судів (Верховного Суду України, Вищого господарського суду України) та відновило загрозу масового ухиляння позичальників від виконання своїх обов’язків.

Як відзначав з цього приводу Президент АУБ, масове неповернення кредитів у іноземній валюті матиме нищівні наслідки для банківської системи України. «Припинення погашення кредитів у іноземній валюті негативно відіб’ється на ліквідності та платоспроможності перш за все великих банків. Крім того, необхідність повернення у договірні строки ресурсів, залучених в іноземній валюті, у тому числі депозитів фізичних осіб, сформує додатковий попит на валютні кошти на міжбанківському валютному ринку, що призведе до неконтрольованої девальвації гривні», - йшлося у листі АУБ до Президента України.

З метою відновлення кредитування економіки України та недопущення чергового витку кризи в банківській системі, АУБ звернулась до Президента України з проханням про необхідність сприяти запровадженню державної політики жорсткої платіжної дисципліни та невідворотності погашення боргів. Також, зважаючи на відсутність у сучасній судовій системі України єдності судової практики у питанні валютного кредитування, АУБ звернулась до Президента України з проханням ініціювати відповідні зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ підтримує рішення Верховного суду про визнання законності...

АУБ пропонує НБУ співпрацю замість конфронтації

d1101111.jpgПрезидент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови Національного банку України Сергія Арбузова з пропозиціями щодо заходів у зв'язку з прийняттям Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" (більше відомий як законопроект № 0884).

Як наголосив Президент АУБ, реалізація нових норм Закону потребуватиме внесення змін та підготовки нових редакцій нормативних актів Національного банку України, при розробці яких має обов’язково враховуватися думка представників банківського ринку. Тому в листі до керівництва НБУ Асоціація висловила свою готовність до співпраці.

Зокрема АУБ запропонувала консолідувати зусилля з метою підвищення рівня порозуміння між І та II рівнями банківської системи. Для більшої дієвості цього процесу АУБ пропонує визначити порядок підготовки змін до нормативних актів НБУ, який би, зокрема, передбачав:

- обов'язкове обговорення з АУБ та банками проектів підготовлених регуляторних актів з наданням терміну для розгляду та підготовки зауважень і пропозицій не менше 14 днів;
- у разі суттєвих змін методології регулювання окремих питань - створення робочих груп для напрацювання практичних механізмів реалізації нових законодавчих норм.

Також АУБ запропонувала відновити практику прийняття Правлінням Національного банку України нормативних актів з регулювання діяльності банків за обов'язкової наявності зауважень та пропозицій банківських асоціацій.

Окрім цього, як вже повідомлялося, в АУБ покладають надію на відновлення діалогу з НБУ щодо перегляду норм Постанови Правління Нацбанку № 273, оскільки з набранням чинності вищезгаданого закону (який встановлює у якості контрольного показника наявність у банку статутного капіталу у сумі 120 млн. грн. і передбачає на виконання цієї норми п'ятирічний термін) мають бути внесені відповідні зміни до нормативних актів НБУ і з питань капіталізації.

Прес-служба
Асоціації українських банків

2011-03-21

Детальніше: АУБ пропонує НБУ співпрацю замість конфронтації

АУБ: необхідно відновити функціональність і системність банківської галузі

42682415.jpgВ Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відбулася нарада з обговорення проекту урядової «Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2015 року». Вів нараду заступник Міністра економіки Анатолій Максюта. Від Асоціації українських банків у нараді брав участь її президент Олександр Сугоняко.

На нараді відбулося професійне обговорення проекту Стратегії. Виступаючи перед присутніми, заступник Міністра економіки Анатолій Максюта підкреслив значення збільшення зайнятості населення як найголовнішої економічної проблеми. Він також підкреслив необхідність визначення уповноваженого державного органу, відповідального за формування політики розвитку фінансової галузі у відповідності до пріоритетів державної економічної політики.

Було наголошено, що державі необхідний центр, який задає стратегію всій фінансовій галузі виходячи із потреб національної економіки. Окрім цього, було підкреслено, що державні банки є важливим інструментом реалізації економічної політики держави.

Президент АУБ під час обговорення заявив про цілковиту підтримку цих базових позицій. Разом з тим він покритикував розробників Стратегії. Як наголосив Олександр Сугоняко, в Стратегії констатується, що фінансова галузь «не виконує належним чином функцію фінансового забезпечення сталого економічного розвитку» країни, тоді як опис проблем і причин звівся до констатації проблем мікрорівня, рівня фінустанов, а не галузі.

Також Президент АУБ заявив, що Стратегія розвитку фінансового сектору має базуватися на дотриманні принципів рівної конкуренції. З огляду на це він запропонував з тексту Стратегії прибрати згадування про «слабкі фінансові інституції», під якими можна розуміти будь-які банки, акцентувавши замість цього увагу на потребі виведення з ринку фінустанов-банкрутів і створення для цієї функції відповідних дієвих інструментів та механізмів.

Під час наради Президент АУБ запропонував при доопрацюванні проекту Стратегії передбачити стратегічний напрям відновлення функціональності банківської системи України. За його словами, збереження і посилення українського сегменту банківської галузі є, по суті, порятунком  України як економічно незалежної країни. «Щоб банківська система України здатна була виконувати її базові функції, треба позбутися розчленування банківської системи і зробити її цілісною щодо свого призначення, щоб кожен окремий банк і всі разом працювали в одному напрямі – забезпечення фінансовими ресурсами української економіки, отримуючи при тому свої прибутки», - наголосив Президент АУБ. З цією метою, вважають в АУБ, необхідно відновити функціональну цілісність банківської системи шляхом законодавчого визначення стратегічних цілей діяльності для всіх банків, керуючись потребами української економіки.

Окрім цього Президент АУБ запропонував опрацювати стратегічні напрями відновлення роботи банківської системи на українську економіку. За його словами, вони мають включати у себе дедоларизацію української економіки, формування внутрішнього довгострокового ресурсу, оптимізацію діяльності банків з іноземним капіталом, що направлена на виконання основної функції банківської системи - кредитування української економіки, посилення нагляду за діяльністю банків на індивідуальній основі з акцентом на відносні, а не кількісні показники, зупинення інфляційних процесів і мінімізацію  процентних ставок, формування інфраструктури  ринку проблемних активів, розробку і реалізацію довготермінових заходів з поетапним контролем досягнення країною поставлених стратегічних цілей.

Окрім цього, Президент АУБ запропонував, щоб у Стратегії були визначені кількісні параметри, які необхідно досягнути станом на 2015 рік. Зокрема, граничний рівень валютизації фінансової системи, частка кредитів у структурі ВВП, структура кредитного портфелю (реальний сектор, споживання), структура інвестиційних ресурсів (внутрішні, зовнішні), ліміт валового зовнішнього боргу (у відсотках до ВВП), ліміт державного боргу (у тому числі зовнішнього) у відсотках до ВВП.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ: необхідно відновити функціональність і системність банківської...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим