АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності комерційних банків України за І квартал 2011 року”

p4280106.jpg28 квітня в  Асоціації українських банків відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності комерційних банків України за І квартал 2011 року”. У прес-конференції взяли участь Голова Ради АУБ, народний депутат України Станіслав Аржевітін та Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Як повідомили під час прес-конференції її учасники, за перший квартал 2011 року індекс промислового виробництва становив - 9,7% (у 2010 році – 11,2%). Індекс споживчих цін становив 3,3%, (у 2010 році – 4,7%). Валові валютні резерви Національного банку України на кінець березня 2011 року склали 36,48 млрд. доларів США (за квартал зростання склало 1,9  млрд. доларів США).
         За даними НБУ в Україні станом на 1 квітня 2011 року ліцензію на здійснення банківських операцій мали 176 банків. У стадії ліквідації перебуває 18 банків (17 - за рішенням НБУ, 1 – за рішенням суду).
Станом на 1 квітня 2011 р. обсяг активів банківської системи становив 995,0 млрд. грн., приріст з початку року склав 52,95 млрд. грн. Це зростання відбулося за рахунок росту вкладень у цінні папери, яке становило 8,8 млрд. грн. або 10,6% та наданих кредитів на 21,5 млрд. грн. (2,9%).
З початку 2011 року зобов’язання  банків зросли на 52,2 млрд. грн. і на  01.04.2011 року становили 856,6 млрд. грн. При цьому зростання коштів клієнтів банків склало  26,4 млрд. грн.
Власний капітал  банківської  системи України зріс на 710 млн. грн. і за станом на 01.04.2010 року становив 138,4 млрд. грн.  Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало 1,21 млрд. грн. (0,83%).
За перший квартал 2011 року банки отримали збиток у розмірі 211,0 млн. грн. (у 2010 році збиток склав 4,4 млрд. грн.).
Облікова ставка НБУ з початку року не змінилася та складає 7,75% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті з початку року зменшилися з 15,0% до 13,1% річних. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зріс на 3,9%, а фізичним особам зменшився на 1,9%. 


*  *  *

       В ході прес-конференції надано аналіз показників роботи банків, для якого АУБ використала баланси 151 банка. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.04.2011 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 136 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій з початку 2010 року.
      Як повідомив Президент АУБ Олександр Сугоняко, загальний обсяг активів 151 банка станом на 01.04.2011 року становив 853,0 млрд. грн., що становить 85,4% по банківській системі. По індикативній групі банків активи з початку року зросли на 46,16 млрд. грн., або на 5,36%.
     Структура активів індикативної групи протягом першого кварталу зазнала певних змін: зменшилася питома вага кредитів з 60,38% до 58,11% у загальному обсязі активів; зросли вкладення у цінні папери з 8,99% до 9,46% та залишки на коррахунках з 10,25% до 10,76%.
     За станом на 01.04.2011 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2011 року): 58,11% (60,38%) - кредитний портфель та лізинг; 10,76%(10,25%) -  коррахунки в інших банках; 9,46% (8,99%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 4,75% (4,56%) - депозити та кредити в інших банках; 4,08% (4,28%) - матеріальні та нематеріальні активи; 2,40%(2,70%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,20%(0,18%) - інвестиції капіталу; 10,25%(8,65%) – інші активи.
     Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.04.2011 р. була такою: кредити юридичним особам – 68,99%(68,20%) - склали 485,0 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 24,65%(25,81%) – 173,3 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 6,36%(5,99%) – 44,7 млрд. грн.
    Структура зобов’язань з початку року також змінилася. При цьому зросла питома вага коштів до запитання з 20,33% до 21,46%; знизилася частка коштів банків з 29,91% до 27,71%.
      Станом на 01.04.2011 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 21,46%(20,33%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 33‚27%(33,92%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 27‚71%(29,91%) - залучені строкові кошти банків; 1,84%(1,80%)  - коррахунки інших банків; 4,00%(4,30%) - субординована заборгованість;  5,86%(5,65%) – інші фінансові зобов’язання; 5,70%(4,05%) – інші зобов’язання.
      Обсяг  капіталу 151 банка на 01.04.2011 року становив 143 612,6 млн. грн., або 12 804,7 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 124 784,9 млн. грн., або 11 126,0 млн. ЄВРО.
По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 1.04.2011 року становив 124 959,3 млн. грн. Зростання статутного капіталу протягом кварталу відбувалося повільними темпами та склало 1,08% (1 370,2 млн. грн.). Крім цього, ці банки малі незначний від’ємний поточний фінансовий результат, що призвело до зменшення капіталу цих банків на 373,5 млн. грн.
     Фінансовий результат за перший квартал 2011 року 151 банка становив 22,7 млн. грн. проти від’ємного фінансового результату в 4 286,7 млн. грн. в 2010 році.
     За станом на 01.04.2011 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.11 року): 80,42% (79,26%) - процентні, 10,17% (9,88%) - комісійні, 9,41% (10,87%) - інші.
     Структура процентних доходів: 55,92(59,84%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 25,63% (23,84% )- від кредитів фізичним особам; 6,68% (5,16%) - від цінних паперів; 1,70% (1,75%) - від розміщення коштів у інших банках; 10,07% (9,43%) - від інших операцій.
     Структура витрат: 44,47% (42,87%) - процентні витрати, 1,98% (1,69%) - комісійні витрати; 35,59% (27,99%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 18,13% (27,51%) – створення резервів.
     Структура процентних витрат: 38,93% (37,48%) - за коштами фізичних осіб; 12,96% (13,79%) - за коштами інших банків; 10,47% (11,58%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 0,60% (0,56%) - від цінних паперів; 8,43% (11,23%) - за коштами, залученими від НБУ; 5,53% (3,94%) - від коштів небанківських фінансових структур; 21,23% (19,68%) - за іншими операціями.


Прес-служба
Асоціації українських банків
 

Детальніше: В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності...

АУБ закликає банківське співтовариство консолідуватися навколо інтересів національної економіки

f72aed0704c6416d948d2071f67132c9.jpgПрезидент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко закликає банківську спільноту об’єднуватися навколо інтересів української економіки.

Президент АУБ задекларував  3 базові принципи, на яких можливо побудувати сильну національну банківську систему: розвиток української економіки і створення робочих місць, рівні й чесні умови конкуренції, етика бізнесової діяльності у ставленні до клієнтів.

Тиждень тому центральні українські ЗМІ поширили інформацію, що Президент Світового банку Роберт Зеллік попереджає, що світ перебуває на порозі широкомасштабної економічної кризи. Про це він заявив у Вашингтоні на прес-конференції 14 квітня після завершення зустрічі Групи Двадцяти (G-20), на якій були присутні міністри фінансів і голови центробанків провідних країн світу. Також, нещодавно в інтерв'ю The Telegraph  голова Банку Англії Мервін Кінг сказав, що є серйозні проблеми і у англійських банків та попередив, що провал у реформуванні банківської галузі може спричинити наступну фінансову кризу.

- Очевидно, що ці заяви шановних світових фінансистів не безпідставні й, щоб достойно реагувати на чергові економічні виклики, в тому числі й в банківській галузі – потрібне об’єднання зусиль банківської спільноти і лише навколо інтересів національної економіки, - зазначив Сугоняко.

Президент АУБ впевнений, що українська банківська галузь потребує реформування. Проте, в Україні державні органи ніяк не можуть визначитися, чи були допущені владою до кризи стратегічні помилки, і які саме, в регулюванні банківської діяльності, що призвели до таких рекордних для Європи масштабів наслідків фінансової та економічної кризи в нашій країні.

АУБ у своїй «Аналітичній записці» навела своє бачення причин кризи і запропонувала основні шляхи реформування галузі. В записці йдеться й про необхідність чітко бачити існуючі проблеми і відкрито про них говорити.

На жаль, банкірам в Україні так само були створені «стимули», які орієнтували їх діяти так, як вони діяли. Через це постраждали клієнти банків, банки і влада. Тепер ми зобов'язані зрозуміти, в чому банкіри «діяли не так», щоб свідомо змінити «стимули», які їх до того спонукали.

Президент АУБ переконаний, що нам потрібно переосмислити політику в фінансовій сфері. Сектор потребує посилення регулювання та створення стимулів для фінансової підтримки розвитку національного виробництва. Криза виникла як породження культури нерозумних ризиків, культури, яка, на жаль, до цього часу живе і нагадує про себе.

- Ми боягузливо замовчуємо проблеми валютних ризиків, ризиків розривів по строках і валютах в пасивах і активах (т. з. «гепи») й інші гострі проблеми, зокрема не говоримо про нерозумну поведінку і помилки банків на ринку рітейл-банкінгу. Не говоримо про причини цих проблем. А отже, не з'ясовуємо, які кардинальні реформи в регулюванні банківської галузі необхідно провести. Це хвилює АУБ, - підкреслює Сугоняко.
На жаль, у регулюванні  вітчизняної банківської галузі спостерігалася інша тенденція. Гостро існувала й існує загроза знищення її українського сегменту. В Україні сформована лобістська група – «Форум провідних міжнародних фінансових установ», яка об’єдналась навколо інтересів крупних іноземних фінансових інституцій та намагається їх лобіювати на рівні парламенту та центробанку, навіть якщо ці інтереси розходяться з інтересами національної економіки та національного сегменту банківської галузі України. Серед ініціатив, спрямованих проти національної економіки та банків з українським капіталом, в АУБ називають дискримінаційні Постанову Правління НБУ №273 та законопроект № 0884 (в перших редакціях), які ставили на межу знищення більше третини українських банків.

В АУБ підкреслюють, що такі дії представників Форуму шкодять національній економіці України та розколюють банківське співтовариство.
 
 Водночас АУБ виступає за консолідацію банківської галузі навколо інтересів національної економіки. Якщо іноземні банки готові працювати на національні економічні інтереси, АУБ відкрита до діалогу і співпраці з ними. «Інтереси української економіки тут є ключовими, - підкреслює Президент АУБ. - І досвід Чеської  республіки засвідчує, що розумне регулювання в інтересах національної економіки надає можливість мінімізувати вплив навіть світової фінансової кризи».

При цьому в АУБ підкреслюють, що терміном «консолідація» не повинні підмінюватись поняття «поглинання» та «злиття» банків, як це часто застосовується щодо ідеї збільшення капіталу та по суті витиснення з ринку значної частини банків.
 

Прес-служба
Асоціація українських банків

Детальніше: АУБ закликає банківське співтовариство консолідуватися навколо...

АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з перевірки повноти сплати єдиного внеску

nbank.jpgАсоціація українських банків звернулась до Національного банку України з пропозицією ініціювати внесення змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування”, який містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій.

Зокрема, згідно зі статтею 24 цього Закону банки повинні приймати від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок. Також банки повинні здійснювати видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Таким чином, згідно з вимогами цього закону, на банки покладено функцію перевірки повноти сплати єдиного внеску. На переконання фахівців АУБ, така функція не є властивою для банківських установ. З цієї причини АУБ запропонувала НБУ ініціювати внесення змін до статті 24 Закону про збір на страхування, якими передбачити положення про те, що здійснення функції контролю з боку банків полягає лише у перевірці наявності платіжного доручення на перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Стосовно повноти перерахування єдиного внеску, то відповідальність за це АУБ пропонує покласти безпосередньо на платника страхових внесків.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з перевірки...

АУБ підтримує основні положення Послання Президента України

p4190017.jpg19 квітня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України відбувся «круглий стіл» на тему: «Економіка України: модернізацій на стратегія у після кризовий період».

Під час засідання «круглого столу» обговорювалися положення Послання Президента України до парламенту, виголошеного 7 квітня 2011 р., в частині основних засад соціально-економічної політики держави та модернізації національної економіки у післякризовий період, становище в економічній сфері та стратегічні пріоритети соціально-економічної політики. 
 
В роботі «круглого столу» взяли участь представники органів державної влади, наукових та експертних інституцій, політичні та громадські діячі.

Під час «круглого столу» Президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що Асоціація українських банків в цілому підтримує положення Послання  Президента України як інструмент виправлення стратегічних помилок в регулюванні банківського сектору, зроблених до кризи.

 Сугоняко підкреслив, що в Посланні Президента знайшли своє відображення основні пропозиції щодо відновлення у посткризовий період роботи банківської системи на українську економіку, викладені в Аналітичній записці АУБ, яка була розроблена і направлена Президенту України ще восени 2010 року. Зокрема, необхідність дедоларизації української економіки та зниження валютних ризиків для українських позичальників, формування внутрішнього ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, у тому числі за рахунок заощаджень громадян, оптимізація діяльності банків з іноземним капіталом з метою виконання ними основної функції банківської системи – кредитування української економіки, зупинення інфляційних процесів і мінімізація процентних ставок, формування інфраструктури ринку проблемних активів тощо. Акцентував увагу Президент АУБ й на тому, що необхідно відновити монополію гривні в монетарній сфері та забезпечити кредитування реального сектору економіки.

Водночас, Сугоняко наголосив й на тому, що, на жаль, у Посланні в якості важеля забезпечення макроекономічної стабільності в Україні та зміцнення банківської системи продовжує передбачатися інтенсифікація процесу консолідації банківського сектору шляхом організаційного забезпечення процесів злиття капіталу дрібних і середніх банків. В цьому проглядаються залишки політики офісів МВФ і Світового банку в Україні.

АУБ неодноразово наголошувала на хибності політики примусової консолідації банківського сектору, бюрократичного витиснення з ринку малих та середніх банківських установ.

Банкрутство та загроза неплатоспроможності під час кризи 2008 – 2009 років значної кількості провідних банків як у світі, так і в Україні розвіяли твердження, що великий банк є більш надійним.

Керівництво провідних країн світу реально усвідомило небезпеки, які були створені у цей період великими фінансовими установами. У західних країнах вже іде відверта професійна дискусія щодо неприпустимості рятування так званих “занадто великих фінансових установ, щоб збанкрутувати, ” та покриття втрат від ризикової політики їх власників та керівників за рахунок коштів платників податків. Розглядаються шляхи посилення державного регулювання саме цих установ.

"Україна має взяти приклад із світового співтовариства та чесно переосмислити помилки докризового розвитку фінансового сектору як в Україні, так і в інших державах, не допускаючи творення нових зон ризику, " - резюмував Сугоняко.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ підтримує основні положення Послання Президента України

АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення публічного обтяження майна клієнтів

nbu5.jpgАсоціація українських банків звернулась до Національного банку України з пропозицією ініціювати внесення змін до Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон про платіжні системи), який містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, у банкірів викликають занепокоєння спроби законодавця перекласти  функції органів державної влади та відповідальність за їх виконання на банки, які є самостійними господарюючими суб’єктами.

Згідно з положеннями пункту 6.4 статті 6 Закону про платіжні системи при відкритті рахунка клієнтом, щодо рухомого майна якого існує публічне обтяження, накладене державним виконавцем, банк повинен зупинити видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомити державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Як зазначають в АУБ, здійснення дій, спрямованих на виявлення публічного обтяження майна клієнтів та вжиття заходів, спрямованих на обмеження видаткових операцій клієнтів, не є банківською діяльністю. За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, відповідні функції, які вчиняються з метою виконання передбачених законом рішень, повинні покладатися не на банки, а на органи Державної виконавчої служби, що спеціально створені для виконання даної функції.

Крім того в АУБ зазначають, що вчинення банками дій щодо перевірки наявності публічних обтяжень рухомого майна клієнтів, яким відкриваються будь-які рахунки такими банками, призводить до суттєвого уповільнення обслуговування клієнтів, що у більшості випадків викликає невдоволення останніх.

У зв’язку із цим АУБ звернулась до НБУ з пропозицією ініціювати виключення з Закону про платіжні системи пунктів 6.4 – 6.7 статті 6.

У разі неможливості виключення цих положень із Закону про платіжні системи, АУБ запропонувала, керуючись роз’ясненнями НБУ від 04.03.2011 р., ініціювати внесення до статті 6 цього закону зміни, якими встановити, що банки повинні зупиняти видаткові операції на суму обтяжень та повідомляти державних виконавців про факти відкриття нових рахунків виключно у випадках, якщо в цьому ж банку клієнти вже мають кошти та/або інші цінності, що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладено арешти відповідними державними виконавцями.

Разом з тим, АУБ запропонувала НБУ ініціювати доповнення статті 6 Закону про платіжні системи переліком випадків, коли банки не повинні здійснювати зазначені дії (наприклад, при відкритті поточних рахунків, операції за якими виконуватимуться за допомогою спеціальних платіжних засобів (тобто, карткових рахунків), соціальних (пенсійних) рахунків, відкриття яких здійснюється безкоштовно, рахунків зі спеціальним режимом використання, стягнення коштів з яких заборонене чинним законодавством України тощо).

Крім того, АУБ запропонувала передбачити у Законі про платіжні системи можливість обміну інформацією між банками і державними виконавцями в електронному вигляді, на зразок діючої системи обміну інформацією між банками та органами державної податкової служби при відкритті рахунків.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим