АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з перевірки повноти сплати єдиного внеску

nbank.jpgАсоціація українських банків звернулась до Національного банку України з пропозицією ініціювати внесення змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування”, який містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій.

Зокрема, згідно зі статтею 24 цього Закону банки повинні приймати від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок. Також банки повинні здійснювати видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Таким чином, згідно з вимогами цього закону, на банки покладено функцію перевірки повноти сплати єдиного внеску. На переконання фахівців АУБ, така функція не є властивою для банківських установ. З цієї причини АУБ запропонувала НБУ ініціювати внесення змін до статті 24 Закону про збір на страхування, якими передбачити положення про те, що здійснення функції контролю з боку банків полягає лише у перевірці наявності платіжного доручення на перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Стосовно повноти перерахування єдиного внеску, то відповідальність за це АУБ пропонує покласти безпосередньо на платника страхових внесків.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з перевірки...

АУБ підтримує основні положення Послання Президента України

p4190017.jpg19 квітня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України відбувся «круглий стіл» на тему: «Економіка України: модернізацій на стратегія у після кризовий період».

Під час засідання «круглого столу» обговорювалися положення Послання Президента України до парламенту, виголошеного 7 квітня 2011 р., в частині основних засад соціально-економічної політики держави та модернізації національної економіки у післякризовий період, становище в економічній сфері та стратегічні пріоритети соціально-економічної політики. 
 
В роботі «круглого столу» взяли участь представники органів державної влади, наукових та експертних інституцій, політичні та громадські діячі.

Під час «круглого столу» Президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що Асоціація українських банків в цілому підтримує положення Послання  Президента України як інструмент виправлення стратегічних помилок в регулюванні банківського сектору, зроблених до кризи.

 Сугоняко підкреслив, що в Посланні Президента знайшли своє відображення основні пропозиції щодо відновлення у посткризовий період роботи банківської системи на українську економіку, викладені в Аналітичній записці АУБ, яка була розроблена і направлена Президенту України ще восени 2010 року. Зокрема, необхідність дедоларизації української економіки та зниження валютних ризиків для українських позичальників, формування внутрішнього ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, у тому числі за рахунок заощаджень громадян, оптимізація діяльності банків з іноземним капіталом з метою виконання ними основної функції банківської системи – кредитування української економіки, зупинення інфляційних процесів і мінімізація процентних ставок, формування інфраструктури ринку проблемних активів тощо. Акцентував увагу Президент АУБ й на тому, що необхідно відновити монополію гривні в монетарній сфері та забезпечити кредитування реального сектору економіки.

Водночас, Сугоняко наголосив й на тому, що, на жаль, у Посланні в якості важеля забезпечення макроекономічної стабільності в Україні та зміцнення банківської системи продовжує передбачатися інтенсифікація процесу консолідації банківського сектору шляхом організаційного забезпечення процесів злиття капіталу дрібних і середніх банків. В цьому проглядаються залишки політики офісів МВФ і Світового банку в Україні.

АУБ неодноразово наголошувала на хибності політики примусової консолідації банківського сектору, бюрократичного витиснення з ринку малих та середніх банківських установ.

Банкрутство та загроза неплатоспроможності під час кризи 2008 – 2009 років значної кількості провідних банків як у світі, так і в Україні розвіяли твердження, що великий банк є більш надійним.

Керівництво провідних країн світу реально усвідомило небезпеки, які були створені у цей період великими фінансовими установами. У західних країнах вже іде відверта професійна дискусія щодо неприпустимості рятування так званих “занадто великих фінансових установ, щоб збанкрутувати, ” та покриття втрат від ризикової політики їх власників та керівників за рахунок коштів платників податків. Розглядаються шляхи посилення державного регулювання саме цих установ.

"Україна має взяти приклад із світового співтовариства та чесно переосмислити помилки докризового розвитку фінансового сектору як в Україні, так і в інших державах, не допускаючи творення нових зон ризику, " - резюмував Сугоняко.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ підтримує основні положення Послання Президента України

АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення публічного обтяження майна клієнтів

nbu5.jpgАсоціація українських банків звернулась до Національного банку України з пропозицією ініціювати внесення змін до Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон про платіжні системи), який містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, у банкірів викликають занепокоєння спроби законодавця перекласти  функції органів державної влади та відповідальність за їх виконання на банки, які є самостійними господарюючими суб’єктами.

Згідно з положеннями пункту 6.4 статті 6 Закону про платіжні системи при відкритті рахунка клієнтом, щодо рухомого майна якого існує публічне обтяження, накладене державним виконавцем, банк повинен зупинити видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомити державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Як зазначають в АУБ, здійснення дій, спрямованих на виявлення публічного обтяження майна клієнтів та вжиття заходів, спрямованих на обмеження видаткових операцій клієнтів, не є банківською діяльністю. За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, відповідні функції, які вчиняються з метою виконання передбачених законом рішень, повинні покладатися не на банки, а на органи Державної виконавчої служби, що спеціально створені для виконання даної функції.

Крім того в АУБ зазначають, що вчинення банками дій щодо перевірки наявності публічних обтяжень рухомого майна клієнтів, яким відкриваються будь-які рахунки такими банками, призводить до суттєвого уповільнення обслуговування клієнтів, що у більшості випадків викликає невдоволення останніх.

У зв’язку із цим АУБ звернулась до НБУ з пропозицією ініціювати виключення з Закону про платіжні системи пунктів 6.4 – 6.7 статті 6.

У разі неможливості виключення цих положень із Закону про платіжні системи, АУБ запропонувала, керуючись роз’ясненнями НБУ від 04.03.2011 р., ініціювати внесення до статті 6 цього закону зміни, якими встановити, що банки повинні зупиняти видаткові операції на суму обтяжень та повідомляти державних виконавців про факти відкриття нових рахунків виключно у випадках, якщо в цьому ж банку клієнти вже мають кошти та/або інші цінності, що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладено арешти відповідними державними виконавцями.

Разом з тим, АУБ запропонувала НБУ ініціювати доповнення статті 6 Закону про платіжні системи переліком випадків, коли банки не повинні здійснювати зазначені дії (наприклад, при відкритті поточних рахунків, операції за якими виконуватимуться за допомогою спеціальних платіжних засобів (тобто, карткових рахунків), соціальних (пенсійних) рахунків, відкриття яких здійснюється безкоштовно, рахунків зі спеціальним режимом використання, стягнення коштів з яких заборонене чинним законодавством України тощо).

Крім того, АУБ запропонувала передбачити у Законі про платіжні системи можливість обміну інформацією між банками і державними виконавцями в електронному вигляді, на зразок діючої системи обміну інформацією між банками та органами державної податкової служби при відкритті рахунків.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення...

АУБ подала до НБУ пропозиції щодо розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику

43115795.jpgАсоціація українських банків направила до Національного банку України узагальнені пропозиції банків до підготовленого НБУ проекту змін до Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (Інструкція №368) у частині розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику.

В АУБ відзначають, що включення до розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу сукупної величини операційного ризику передбачено рекомендаціями Базельського Комітету з питань нагляду (Базель-II). Тому логічно, що, інтегруючись до світового фінансового співтовариства,  українські банки мають прагнути працювати за міжнародними правилами.

Водночас фахівцями АУБ надані пропозиції щодо уточнення розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику та порядку застосування стандартизованого підходу розрахунку.

Також АУБ запропонувала включити до Інструкції №368 третій, передбачений угодою Базель-II, підхід розрахунку капіталу на покриття операційного ризику, який здійснюється згідно моделі АМА (Advanced Measurement Approaches). Застосування зазначеного підходу може використовуватись вітчизняними банками, зокрема банками з іноземним капіталом, що використовують передову міжнародну практику управління операційним ризиком за допомогою технологій, отриманих від материнських організацій.

Одночасно в АУБ наголосили, що включення до розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу сукупної величини операційного ризику для багатьох банків вимагатиме додаткової капіталізації для виконання цього нормативу. «На сьогодні кризові явища ще не подолані ані в банківській системі, ані в економіці в цілому. За цих умов забезпечити додаткову капіталізацію у короткий термін буде вкрай важко. Одночасно для банків основним завданням сьогодення продовжує залишатися відновлення кредитування економіки, що потребує наявності вільного капіталу (відповідного запасу значення Н2)», - відзначається в листі АУБ до НБУ.

У зв'язку з цим АУБ запропонувала Нацбанку передбачити порядок поступового (протягом двох років) включення розміру операційного ризику до розрахунку нормативу Н2. 


Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ подала до НБУ пропозиції щодо розрахунку розміру капіталу на...

АУБ застерігає від покладання на банки невластивих контрольних функцій

kodex.jpgАсоціація українських банків звернулась до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Голови Національного банку Сергія Арбузова та Голови профільного парламентського Комітету Юрія Хомутинніка з приводу неможливості виконання банками вимог ст.69 Податкового кодексу України при відкритті рахунків фізичним  особам - підприємцям.

Як наголошується в листі АУБ, Кодексом «на банки, які надають клієнту послуги на договірних засадах, покладено виконання контрольних функцій, які вони не повинні здійснювати, оскільки це є функціями відповідних державних органів».
Зокрема, згідно з вимогами ст. 69 Податкового кодексу  України, банки зобов’язані надсилати органам державної податкової служби повідомлення про відкриття або закриття рахунків юридичним особам та самозайнятим фізичним особам. У разі порушення цієї вимоги, відповідно до Кодексу, щодо банків передбачено суттєві штрафні санкції.

При цьому, на банк покладено зобов’язання самостійно здійснювати перевірку реєстрації фізичної особи підприємцем чи особою, яка має право на здійснення незалежної професійної діяльності при відкритті будь-якого рахунку (в т.ч. депозитного або карткового) будь-якій фізичній особі протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунка. Така перевірка банками має здійснюватись «за даними, що відкрито оприлюднюються із державних, єдиних або інших реєстрів про реєстрацію таких осіб».

В АУБ вважають, що покладення на банки контрольних функцій суперечить базовим принципам діяльності банків та не входить до їх компетенції.

Окрім цього, у листі Державної податкової адміністрації України щодо виконання банками згаданих вимог зазначається, що інформацію про державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців, а також про реєстрацію (присвоєння кваліфікації) приватних нотаріусів, адвокатів та судових експертів банки можуть отримувати через відповідні інтернет-ресурси.

Проте, перевіривши можливість отримання інформації з відповідних веб-сайтів, банками виявлено, що відкритою та загальнодоступною є інформація лише на сайті "Реєстр адвокатів України". Інформація про реєстрацію приватних нотаріусів та судових експертів на вказаних ДПА сайтах відсутня та може бути отримана тільки за окремими запитами, що потребує певного часу по кожній фізичній особі. Сайт для перевірки  реєстрації фізичних осіб-підприємців не працює з технічних причин, про що банки були повідомлені відповідальною особою ДП “Інформаційно-ресурсний центр”.

Отримання  інформації про статус фізичної особи у інший спосіб для  банку є неможливим, оскільки витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців на паперовому носії є платними (за отримання кожного витягу із реєстру справляється плата) та надходитимуть вони лише через декілька днів.
       
Таким чином, наголошують в АУБ, банки з незалежних від них причин позбавлені можливості виконувати покладені на них вимоги, тоді як Податковим кодексом передбачені за це штрафні санкції.

Також в АУБ звертають увагу, що навіть у разі нормального функціонування вказаних ДПА веб-сайтів, необхідність здійснення банком перевірки клієнтів призведе до збільшення часу на відкриття кожного рахунку та, відповідно, незадоволення клієнтів якістю наданих послуг, числених скарг тощо. 

У зв’язку з вищевикладеним, АУБ запропонувала розглянути можливі заходи з розв’язання існуючої ситуації, зокрема:
- створити єдиний реєстр фізичних осіб-підприємців та осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, який оновлюватиметься з певною періодичністю та направлятиметься на банки в електронному вигляді; або
- розробити технічну можливість одночасного доступу банку до всіх необхідних веб-сайтів (тобто при введенні ПІБ або ІНН клієнта система перевірятиме  наявність реєстрації фізичної особи підприємцем чи особою, яка має право на здійснення незалежної професійної діяльності одночасно в усіх реєстрах).   

У разі неможливості термінового вирішення цих питань, з метою створення нормальних умов для функціонування банківської системи та підприємницької діяльності, АУБ звернулась до керівництва КМУ, НБУ та профільного парламентського Комітету з пропозицією ініціювати внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та виключити з нього п.69.6 статті 69.

Прес-служба Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ застерігає від покладання на банки невластивих контрольних функцій

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим