АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

ПОЗИЦІЯ АУБ щодо намірів вивести банківський нагляд з-під відання НБУ

Центральний банк – орган монетарної влади, який в усіх розвинутих країнах світу є незалежним від інших гілок влади і від бізнесу, бо він утворює своєрідне грошове дзеркало (не криве), у якому всі товари мають свою справжню ціну, а не викривлену. Його валютно-курсова і кредитна політика підпорядковані суспільним інтересам, а не інтересам окремих бізнесів, галузей чи політичних груп.
Але це так у країнах з адекватною владою – не в Україні. Подивіться на склад Ради НБУ, хто до неї входить, на дії НБУ під час кризи щодо курсу, рефінансування і капіталізації банків, «монетизації» ОВДП, - і його залежність від владних центрів і бізнесових інтересів стає очевидною.
У банківській системі кризові явища: проблеми з депозитами і наявним кредитним портфелем, з кредитуванням і фінансовими результатами. Стає очевидною необхідність посилення незалежності керівництва НБУ у здійсненні монетарної, валютної і наглядової функцій. Але замість цього Уряд пропонує узаконення політизації НБУ і «дерибан» НБУ між клановими групами через підготовку  відповідних  законопроектів.
Під час пожежі у домі нормальні люди її гасять. У такий час лише нездорові на голову люди можуть сидіти і креслити перепланування будинку, що знаходиться у такій кризовій ситуації.
Може, в нашому державному домі не все в порядку з головою у високопосадовців, які граються з вогнем? Хоча, може, і в порядку. Просто «пожежа» не у їхньому домі. Горить же в Україні. А за їхніми словами кризи немає. У них.
Відокремлення нагляду від монетарної і валютної функцій – це серйозна стратегічна трансформація регулятора, яка робиться у країнах зі здоровим керівництвом, за планом, в нормальних умовах і за відповідний,  не короткий термін. Чому так? Для того, щоб під час такої трансформації не погіршити управління і регулювання банківською діяльністю і монетарними процесами.
Сама реструктуризація органу регулювання, навіть при збереженні діючих керівних осіб, дестабілізує ринок, а якщо ще додати кадрову карусель, то і хаос отримати можна.
Якщо ініціатори цієї регуляторної революції хочуть створити проблеми для системи, розпочавши в кризу реформування НБУ, попризначавши людей без належної кваліфікації, досвіду роботи у банківській системі на керівних посадах, в НБУ і структурі нагляду, то це може робитися лише для того, щоб погіршити ситуацію з  «тушінням пожежі». Або ж для того, щоб сховати «кінці у воду» під час створеного хаосу, або для того і іншого разом.
В АУБ вважають, що цими діями влада  чинить зло для банківської галузі, як вона робить це вже майже рік під час кризи.. Українською мовою ті, хто чинить зло,  називаються  -  злочинцями.

Прес-служба
 Асоціації українських банків


 
2009-09-23

ПОЗИЦІЯ АУБ щодо ідеї заборони валютного кредитування

У НБУ  готують заборону валютного кредитування. Краще пізно ніж ніколи. Сьогодні всякий українець із середньою освітою розуміє, що в країні не може бути дві і більше валют. Розуміють, що однією з причин глибокої економічної кризи в Україні є  доларизація української економіки і величезні обсяги валютних кредитів.
Ліквідація владою  абсолютної монополії національної валюти в Україні призвела до підриву економічної незалежності країни, і це є предметом серйозного наукового аналізу, і не тільки наукового. Монетарна і валютна політика країни, за таких умов, має декілька центрів управління, один з яких знаходиться в Україні, а решта - поза її межами. Це все - наслідок рішень, прийнятих вищими керівними органами країни у роки незалежності, які також мають бути предметом особливих досліджень. Саме державні керівники, а не банки і не НБУ відповідають за запровадження у нас долара США як ще однієї валюти, яка використовується як для заощадження, так і кредитування і навіть для тіньових оборудок. Банківська система ж діяла в полі рішень державних органів, іншого не було.
Тепер шкода від валютного кредитування стала очевидною. Як же вийти із цього становища?  НБУ намагається його заборонити, і тим він виходить за межі своїх можливостей. Бо проблема значно складніша і вона виходить за межі кредитування. Чи готові Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів України для здійснення політики утвердження гривні як єдиної валюти країни не тільки для розрахунків, платежів, але й накопичення, і як єдиної міри вартості? Ні, безумовно. В основі реалізації цього правильного для України рішення лежить належна економічна стратегія, високий рівень довіри громадян до своїх керівників, до їх економічної і монетарно-кредитної політики, а відтак і до гривні. Такої довіри нема. Це рішення необхідно було б підперти відповідною новою внутрішньою і зовнішньою економічною політикою, якої теж нема і бути не може при існуючій системі влади.
Спроба НБУ в таких умовах заборонити валютні кредити реально призведе до різкого погіршення умов діяльності банків. Адже населення і підприємці, не довіряючи гривні, «тікають» в долар і зберігають його на банківських депозитах. Банки, маючи валютні пасиви, не маючи права видавати валютні кредити, попадають в абсолютно абсурдну економічну ситуацію – залучення доларових депозитів стане збитковою, тобто непотрібною, для них операцією. Чи державі вигідно, щоб населення тримало ВКВ у трьохлітрових, а не в комерційних банках? Тобто, потрібен комплекс заходів, стимулюючих як населення, так і банки, щоб залучити в економічний оборот цей колосальний ресурс. Чи НБУ буде викуповувати ці валютні пасиви у банків, чи буде зберігати їх у себе і, у випадку необхідності повернення валютного депозиту, повертати його банку?
Ця тема ускладнюється непевним положенням долара США, як світової валюти. Експерти, в т.ч. і рівня Нобелівських лауреатів, стверджують, що долар втрачає цю позицію і знеціниться. Чи думає українська влада захистити людей, у яких є доларові заощадження (за словами академіка В.Гейця 40-60 млрд. доларів США). Чи вони хочуть, щоб українці, які вже раз постраждали від знецінення радянського рубля, ще понесли величезні втрати від знецінення долара?
Дедоларизація української економіки – це єдина правильна мета альтернативної української економічної політики. Її досягнення потребує ресурсів: економіки, часу і довіри. Потребує державного плану на декілька років поступового досягнення цієї мети. Один НБУ цього не досягне. Тому різка спроба припинити активні валютні операції при збереженні валютних пасивів не дасть позитиву країні, а банківській системі зашкодить, а через неї і країні. А рухатися в цьому правильному напрямі треба.


Прес-служба
Асоціації українських банків


 
2009-09-23

АУБ за відстрочення застосування змін порядку сплати збору за забруднення навколишнього середовища

Асоціація українських банків звернулась до Голови Державної податкової адміністрації України Сергія Буряка з обґрунтуванням існуючих недоречностей, які виникли у зв”язку із набранням чинності змін порядку сплати збору за забруднення навколишнього середовища. Зокрема, мова йде про зміни до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України N162/379 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища”, які набрали чинності з 17 серпня 2009 р.

Як відомо, згідно попередньої редакції Наказу №162/379, платниками збору за забруднення були визначені філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на території іншої територіальної громади. Проте тепер, згідно внесених змін, платниками збору визначені вже юридичні особи як такі, що вимагає їх перереєстрації як платників податку в податковій інспекції.

Відповідно до вищенаведеного наказу, платники збору складають податкові розрахунки наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів до податкових органів за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення. У разі ж, якщо місце знаходження стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, то такий платник збору зобов'язаний подавати окремий податковий розрахунок за здійснення викидів пересувними джерелами забруднення (у разі їх наявності).

Як наголошують з цього приводу в АУБ, така норма ставить банки в умови, коли деяким з них, наприклад ВАТ “Ощадбанк”, щоб подати окремий податковий розрахунок, необхідно буде зняти з обліку 341 філію банку та стати на облік платником окремого виду податку у 341 податковій інспекції. Окрім цього, для формування податкового розрахунку на рівні юридичної особи, цьому банку необхідно налагодити передачу звітних даних щодо стаціонарних та пересувних об’єктів забруднення від філій-відділень до юридичної особи з наступним формуванням податкової звітності та подачею її в ДПІ за місцем знаходження стаціонарних об’єктів забруднення та до СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП відносно пересувних об’єктів забруднення. Це, у свою чергу, потребує розробки спеціального програмного забезпечення, тому що  формування в ручному режимі  341 розрахунку в єдиний звіт практично  неможливо. Отже, як наголошують в АУБ, для переходу банків на нову форму сплати збору, тобто  формування єдиного звіту по юридичній особі,  необхідно надати  певний термін  часу. 

З огляду на вищевикладене, АУБ звернулась до ДПА України з проханням розглянути питання  щодо переходу на сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища юридичною особою починаючи з 1 січня 2010 року на підставі реєстраційної заяви, поданої до відповідних органів державної податкової служби.

Прес-служба
Асоціації українських банків


 
2009-09-21

В АУБ обговорено питання співпраці з IFC

В Асоціації українських банків відбулась зустріч з представниками Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка є членом Групи Світового Банку і стимулює залучення стабільних інвестицій у приватний сектор країн з перехідною економікою. З боку IFC у зустрічі взяли участь головний спеціаліст групи незалежного оцінювання  Стівен Піроцци та головний радник з інвестицій Георгій Звонков. З боку АУБ у зустрічі взяли участь перший Віце-президент Асоціації Володимир Бондар та заступник директора Інформаційно-аналітичного центру АУБ Ігор Руденко.

Під час зустрічі було обговорено питання діяльності банків в умовах політичної та фінансово-економічної кризи в країні, її вплив на стан національної банківської системи, існуючі проблеми та перспективи на майбутнє, шляхи подолання економічної кризи, можливість співпраці з цією метою у рамках проектів IFC з українськими банками. Серед іншого, перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар поінформував гостей про рішення останньої Ради АУБ, яка ухвалила, що за існуючих умов банкам доцільно сконцентрувати головну увагу на роботі з наявним кредитним портфелем, радикальному зменшенні витрат та на стратегії виживання в умовах політично-економічної нестабільності та неадекватного ставлення влади до галузі. Окрім цього, наголошено на проблематиці щодо захисту прав кредиторів тощо.

Сторони позитивно оцінили результати зустрічі, висловивши побажання щодо поглиблення співпраці та продовження проведення спільних заходів.


Прес-служба
Асоціації українських банків


 
2009-09-18

Рада АУБ розглянула актуальні питання банківської діяльності в умовах політичної та фінансово-економічної кризи у країні

Обговоренню питань діяльності банків в умовах довготривалої політичної та фінансово-економічної кризи в країні було приділено головну увагу на черговому засіданні Ради Асоціації українських банків, яке відбулося 16 вересня. Вів засідання Голова Ради АУБ, перший заступник Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.

Окрім членів Ради АУБ, в засіданні взяв участь заступник директора Дирекції з питань банківського регулювання та нагляду НБУ Віктор Зінченко.

Заслухавши доповідь Президента АУБ Олександра Сугоняка на тему “Негативні макроекономічні показники: як діяти банкам”, Рада АУБ у своєму рішенні наголосила, що за існуючих умов банкам доцільно сконцентрувати головну увагу на роботі з наявним кредитним портфелем, радикальному зменшенні витрат та на стратегії виживання в умовах ворожого ставлення влади до галузі. Члени Ради АУБ наголосили на необхідності активізації роботи банків з вкладниками, налагодженні АУБ співпраці з об”єднаннями вкладників та організації спільними зусиллями захисту прав кредиторів.

Окрім цього, наголошено на роботі щодо захисту прав кредиторів та інших проблемних питань, піднятих у листі АУБ до Прем'єр-міністра України від 27.08.2009 р. Також рішенням Ради рекомендовано АУБ надати банкам послугу «дзеркало витрат».

Окремо Рада АУБ обговорила ситуацію навколо Національного банку України, надавши оцінку як діяльності його керівництва, так і дій політичних сил та влади, які публічно дискредитують галузь. Критикуючи відсутність у керівництва НБУ позиції, Рада АУБ наголосила на негативних наслідках втрати Національним банком незалежності. Окремо Радою вирішено зробити заяви і щодо дій влади, що дестабілізують ситуацію у банківській системі.

Також Радою АУБ висловлено стурбованість, що НБУ, Кабмін та Секретаріат Президента останнім часом ігнорують точку зору банківської спільноти, запрошуючи до обговорення проблемних питань банківської діяльності лише окрему групу банків, які не уповноважені банківською спільнотою і не представляють системні інтереси.

По обговоренню ситуації в економіці та фінансово-банківській галузі, Рада АУБ розглянула питання виконання дирекцією Асоціації рішень попереднього засідання Ради АУБ. Прийнявши інформацію першого віце-президента АУБ Володимира Бондаря до відома, Рада ухвалила, що “рішення попереднього засідання Ради АУБ виконано”.

Окремо розглянуто питання законодавчого та нормативного регулювання банківської діяльності. З цього приводу з доповіддю виступили Голова Ради АУБ, перший заступник Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін та перший віце-президент АУБ Володимир Бондар. Заслухавши доповіді, Рада АУБ своєю ухвалою визнала задовільною роботу Асоціації з питань законодавчої та нормативної діяльності, спрямованої на забезпечення правових і нормативних засад діяльності банківської системи в умовах фінансово-економічної кризи. Виконавчій дирекції АУБ рішенням Ради доручено і в подальшому ретельно відстежувати ситуацію в питаннях банківської діяльності і активно брати участь в опрацюванні законодавчих і нормативних актів, які стосуються роботи банківської системи з позицій галузевого інтересу.

Розглянувши заяву ТОВ «Партнер-банк» про вступ до Асоціації, Рада АУБ ухвалила рішення про прийняття його до складу Асоціації українських банків.

Окрім цього Рада АУБ розглянула заяви Незалежної Асоціації українських колекторських агентств (НАУКА) та Асоціаці учасників колекторського бізнесу України (АКБУ) про вступ до АУБ, ухваливши рішення про прийняття їх до складу Асоціації. Як зазначено у рішенні Ради: “З метою консолідації зусиль банків і спеціалізованих установ із стягнення заборгованості (колекторських організацій) для покращення роботи з обслуговування заборгованості за кредитами і повернення банкам боргів, вважати за доцільне прийняти до складу АУБ з правом дорадчого голосу колекторські об'єднання НАУКА та АКБУ”. Окрім цього рішенням Ради виконавчій дирекції АУБ доручено підготувати Меморандум про спільну діяльність між АУБ і колекторськими об'єднаннями – членами АУБ.

Розглядаючи питання про роботу постійно-діючого Третейського суду при АУБ, Рада Асоціації внесла зміни до складу суддів Третейського суду при АУБ,

Розглянуто й інші актуальні питання банківської діяльності.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 
2009-09-17

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим