АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

Парламентарі врахували пропозиції АУБ при прийнятті антикризового закону

Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких Законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” (реєстр.№3585). У цьому Законі народними депутатами враховано пропозиції АУБ, які надавались з метою покращення  діяльності банків в умовах фінансової кризи та вирішення  конфліктних ситуацій із податковими органами.


Зокрема, новим Законом на період з 01.01.2009 р. до 01.01. 2011 р. (включно) банкам тимчасово надано право сплачувати  податок на прибуток  з фактично отриманих, а не нарахованих  доходів від здійснення кредитних операцій.


Також банкам надане право на період з 01.01.2009 р. до 01.01.2011 р. (включно) відносити до складу валових витрат всю суму страхового резерву, сформованого за методикою НБУ, із включенням позабалансових зобов’язань банків (тобто у розмірі 100 відсотків, в наступні роки - 80%). Наразі вищезазначений норматив складає 10% від суми боргових вимог за кредитами і вже значно перевищений банками в умовах фінансової кризи.


Окрім цього, новоприйнятим Законом згідно з пропозиціями АУБ вдосконалено порядок списання банками за рахунок страхового резерву простроченої заборгованості фізичних осіб, заборгованості по цінних паперах, в тому числі від володіння акціями та іншими пайовими цінними паперами  та операцій із заставленим майном.


Відповідно до позиції АУБ звільнено від оподаткування податком на додану вартість і операції банків із заставним майном. Також подовжено мораторій на неоподаткування процентних доходів населення, отриманих від їх вкладів у банківських установах до 2013 року.


Визначено Законом, що фізична особа самостійно сплачує податок з суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності та відображає такий дохід у річній податковій декларації. До цього часу банки змушені були сплачувати податок у таких випадках за фізичну особу.


Окрім цього новоприйнятим Законом скорочено термін розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 180 до 90 днів та внесено зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо:


  - встановлення мінімальних вимог до статутного капіталу банку на момент його створення у національній валюті у розмірі 75 млн. грн. Внесення зазначених змін дає підстави для встановлення мінімальних вимог до регулятивного капіталу та мінімальних ліцензійних вимог до капіталу діючих банків у національній валюті;


  - врахування субординованого боргу в іноземній валюті за поточним курсом та зняття обмежень у 50% від розміру основного капіталу на його залучення до капіталу.


Прикінцевими положеннями Закону встановлено більш цивілізоване (порівняно з іншими законодавчими ініціативами) визначення мораторію на примусове виселення з житла, яке є об’єктом іпотеки, а саме – мораторій розповсюджується лише на кредити, за якими відсотки сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених з банком умовах, і це житло є єдиним житлом іпотекодавця. Також надано право банкам, які на день прийняття цього Закону мали дозволи НБУ на здійснення окремих операцій, продовжувати до 01.01.2012 року ці види діяльності за умови, що їх регулятивний капітал перевищує зареєстрований статутний капітал та вони виконують норматив адекватності капіталу.


Водночас, як наголошують в АУБ, у зв’язку з тривалою процедурою прийняття Закону у парламенті частина норм Прикінцевих положень втратила свою актуальність. АУБ продовжуватиме роботу з профільним Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності щодо врегулювання цих питань шляхом внесення відповідного законопроекту.


Прес-служба
Асоціації українських банків

 
2009-10-27

Детальніше: Парламентарі врахували пропозиції АУБ при прийнятті антикризового...

АУБ СТУРБОВАНА РЕКЛАМОЮ НОВОГО СПОСОБУ УХИЛЕННЯ НЕДОБРОСОВІСНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ ВІД СПЛАТИ БОРГІВ

444.jpgАсоціація українських банків звернулася до Верховного Суду України, Вищого господарського суду України та Генеральної прокуратури України з проханням відреагувати на випадки незаконного ухилення недобросовісних позичальників від виконання своїх обов’язків перед кредиторами шляхом проведення процедури банкрутства фізичної особи - підприємця.


За отриманими даними, з початку 2009 року набула розповсюдження та широко рекламується схема банкрутства фізичної особи - підприємця. Метою зазначених дій різноманітними юридичними консалтинговими структурами декларується списання боргів в судовому порядку як безнадійних та звільнення в подальшому фізичної особи від існуючих кредитних зобов'язань. Так, фізична особа, яка має кредитні зобов'язання перед банківською структурою, реєструється як суб'єкт підприємницької діяльності. В подальшому штучно формуються боргові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, необхідному для ініціювання процедури банкрутства.


Зазначена протиправна схема ґрунтується на наявних прогалинах в чинному законодавстві України, низькій юридичній грамотності фізичних осіб - позичальників та фактично є різновидом шахрайських дій. Необхідно зазначити, що заходи, які пропонуються приватними структурами з метою уникнення від виплати боргових зобов'язань, підпадають під окремі ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, зокрема ст. 190 "Шахрайство", ст. 218 "Фіктивне банкрутство", ст. 219 "Доведення до банкрутства" тощо.
АУБ наголошує, що несплата позичальниками своїх боргів призводить до погіршення фінансового стану конкретних банків та негативно впливає на можливість банку виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Тому ухилення недобросовісними позичальниками від сплати своїх боргів ставить у скрутне становище не тільки банк, але і своїх співгромадян.


З листами АУБ можна ознайомитись тут:
http://www.aub.com.ua/ua/letters/?_m=publications&_t=rec&id=16937

 
2009-10-23

Детальніше: АУБ СТУРБОВАНА РЕКЛАМОЮ НОВОГО СПОСОБУ УХИЛЕННЯ НЕДОБРОСОВІСНИХ...

АУБ звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної судової практики визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.

houm_kredit_skrival_procenti_300x200.jpgАУБ звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної судової практики визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.Асоціація українських банків звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної судової практики подання позичальниками-резидентами України позовів щодо визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.Основною підставою, на яку посилаються позичальники-резиденти  для обґрунтування таких позовних заяв, є незаконність укладання кредитного договору, вираженого в іноземній валюті, та незаконність видачі кредитів в іноземній валюті.  Задовольняючі позовні заяви судові інстанції виходять з положень ч.1. ст.524  Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), відповідно до якої зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, а також ст. 3 розділу 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”  від 19 лютого 1993 року N 15-93, в якій йдеться про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. АУБ звертає увагу, на недопустимість вибіркового застосування положень законодавства, зокрема ст. 533 ЦК України; за якою враховуються лише положення ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України щодо виконання грошових зобов’язань у гривнях, без врахування положення ч. 3 ст. 533, яка допускає можливість виконання зобов’язань у іноземній валюті. Тим більше, що надання кредитів резидентам в іноземній валюті за ліцензією Національного банку України передбачено пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".Отже, чинним законодавством передбачено право комерційним банкам здійснювати валютні операції, в т.ч. видавати кредити у іноземній валюті юридичним та фізичним особам. Існує велика кількість нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють діяльність банків щодо кредитування позичальників – резидентів України в іноземній валюті. У зв’язку з цим отримання позичальниками кредитів в іноземній валюті достатньо поширено в банківський практиці України. АУБ застерігає, що практика визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті, в свою чергу, може привести до зростання обсягу проблемних кредитів та є великою загрозою для стабільності банківської системи. Станом на 01.10.2009 кредитні вкладення, деноміновані в іноземній валюті у гривневому еквівалентів складають 384,9 млрд. грн. (53, 1% кредитного портфелю), у тому числі по кредитах, наданих фізичним особам, рівень валютних кредитів складає 73,2 %. Таким чином, створення прецедентів по визнанню недійсними кредитних угод, укладених в іноземній валюті, може призвести до повного колапсу банківської системи з усіма наслідками, які з цього випливають, для населення і економіки України.З огляду на вищевикладене АУБ звернулася до Міністерства юстиції України, Верховного Суду України та Вищого господарського суду України із клопотанням про надання узагальнюючих роз’яснень Верховного Суду України та Вищого господарського суду України щодо застосування судами законодавства при розгляді спорів про правомірність кредитування в іноземній валюті.Крім того, АУБ подала представника до складу відповідної робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя з питань дослідження проблеми  визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.Водночас, АУБ звертає увагу банківського співтовариства на те, що проблема, пов’язана з оскарженням позичальниками кредитних договорів за надуманим підставами і винесенням рішень державними судами, які задовольняють такі позови, регулярно виникає у банків. Така багаторічна повторювана практика позичальників або їх поручителів призвела АУБ до висновку, що найкращий способом протидії цьому є розгляд спорів за участю банків у третейському суді АУБ. У зв’язку з цим АУБ пропонує у якості ефективного заходу протидії вищеназваним позовам позичальників або поручителів включати до кредитних договорів і договорів забезпечення (або додаткових угод до них про пролонгацію) третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АУБ.

Детальніше: АУБ звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної...

У 2009 році збільшився попит на послуги Третейського суду при АУБ

head.jpgУ 2009 році збільшився попит на послуги постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Про це повідомив Голова Постійно діючого Третейського суду при АУБ Анатолій Жуков. За його словами, станом на 5 жовтня 2009 року до Третейського суду при АУБ надійшло 2880 позовних заяв. Порівняно із 2007-2008 роками збільшилась кількість осіб, що скористалися розглядом спору у Третейському суді. Так, у 2009 році до АУБ зверталися із позовними заявами юридичні особи, серед яких не лише банки, багато позовів надійшло від фізичних осіб. Більшість позовних заяв містять вимоги про стягнення суми боргу, також є вимоги про розірвання договорів тощо. На кінець 2009 року у постійно діючому Третейському суді при АУБ прогнозують збільшення надходження позовних заяв у зв’язку із закінченням звітного періоду (року).

Як наголосив Анатолій Жуков, переваги третейського судочинства залишились ті ж: швидкість розгляду спору, можливість сторін спору самим обирати суддю для розгляду,  розгляд справи за місцем розташування Третейського суду, незалежно від місця знаходження відповідача, отримання виконавчого листа за місцем знаходження третейського суду, обмежена можливість відповідача в процесуальному затягуванні розгляду спору та визнання недійсності кредитних договорів та договорів забезпечення.


 
2009-10-06

Детальніше: У 2009 році збільшився попит на послуги Третейського суду при АУБ

Президент АУБ дав прес-конференцію на тему «Кризове економічне середовище - виклик банківській системі»

23 вересня в інформагентстві “Українські новини” відбулась прес-конференція Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка на тему «Кризове економічне середовище - виклик банківській системі». Прес-конференцію проведено на виконання рішення Ради АУБ, чергове засідання якої відбулося 16 вересня.

Під час виступу Президент АУБ розповів про макроекономічні тенденції та їх вплив на стан банківської системи, підвів підсумки та накреслив пропозиції щодо діяльності банків в умовах політичної та економічної кризи в країні. З презентацією Олександра Сугоняка на тему «Кризове економічне середовище - виклик банківській системі» можна ознайомитись тут >>>
http://www.aub.com.ua/ua/appearances/?_m=publications&_t=rec&id=16675

Оскільки оцінка і причин кризи, і стану економічної ситуації в країні Урядом і Асоціацією кардинально різняться, Радою АУБ було вирішено виступити з власною оцінкою з цього приводу. Тому під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко ознайомив присутніх представників ЗМІ з заявою Асоціації щодо недопустимості поширення неправдивої інформації про стан в економіці країни. Також Олександр Сугоняко висловив позицію АУБ щодо намірів вивести банківський нагляд з-під відання НБУ, а також щодо ідеї заборони валютного кредитування.

З означеними документами АУБ можна ознайомитись тут:

1. ЗАЯВА Асоціації українських банків про недопустимість поширення неправдивої економічної інформації
http://www.aub.com.ua/ua/pressreleases/?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=16682

2. ПОЗИЦІЯ АУБ щодо намірів вивести банківський нагляд з-під відання НБУ
http://www.aub.com.ua/ua/pressreleases/?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=16680

3. ПОЗИЦІЯ АУБ щодо ідеї заборони валютного кредитування
http://www.aub.com.ua/ua/pressreleases/?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=16678

Обговорено під час прес-конференції і інші актуальні питання, що стосуються ситуації в економіці країни та національній банківській системі.

Прес-служба
Асоціації українських банків


 
2009-09-23

Детальніше: Президент АУБ дав прес-конференцію на тему «Кризове економічне...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим