АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

АУБ звернулась до Президента України з проханням підписати Закон, який сприятиме стабілізації банківської системи

prezukr1243949187.jpgАсоціація українських банків звернулась до Президента України Віктора Ющенка з обґрунтуванням необхідності підписання прийнятого парламентом Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” від 22.10.2009 року.

Як відомо, у цьому Законі народними депутатами враховано пропозиції АУБ, які надавались з метою врегулювання  в умовах фінансової кризи як діяльності банків, так і взаємовідносин з клієнтами-позичальниками та податковими органами.

Зокрема, Законом врегульовуються питання:

- реструктуризації кредитної заборгованості;
- порядку надання кредитів у іноземній валюті;
- сплати банками податку на прибуток з фактично отриманих доходів за кредитними операціями;
- формування банками у повному обсязі резервів під проблемні кредити за рахунок валових витрат;
- вдосконалення порядку списання банками за рахунок страхового резерву простроченої заборгованості фізичних осіб;
- звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції банків із заставним майном;
- подовження мораторію на неоподаткування процентних доходів населення, отриманих від їх вкладів у банківських установах до 2013 року, тощо.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, цей Закон є конче потрібним банкам, оскільки сприятиме стабілізації стану банківської системи України та поступовому відновленню кредитування банками економіки.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 
2009-11-12

Детальніше: АУБ звернулась до Президента України з проханням підписати Закон,...

Президент АУБ: “В умовах політичної та економічної нестабільності ризики кредитування залишаються надвеликими”

sugonyakopres1235572611.jpgПравлінням Національного банку України прийнято Постанову № 650 “Про стимулювання кредитування економіки України” від 03.11.2009 року. Її мета - стимулювання банків до кредитування економіки (товаровиробників) на прийнятних для останніх умовах (рекомендована ставка кредитування – облікова ставка НБУ + 5%).

Відновлення кредитування планується досягти завдяки зменшенню вимог до формування резервів під кредити за рахунок:
o    неврахування при оцінці кредиту наявних збитків у позичальника-товаровиробника за умови своєчасного обслуговування ним кредиту;
o    збільшення розміру врахування застави у вигляді нерухомості та подовження строків врахування майнових прав на майбутню нерухомість;
o    врахування гарантій банків інвестиційного класу за сумнівними та безнадійними кредитами.

Окрім цього, Постановою пропонується пом’якшення вимог при розрахунку нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та максимального кредитного ризику на одного позичальника (Н7).

Коментуючи згадану Постанову НБУ, Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко наголосив на безумовному позитиві у намірах НБУ щодо прагнення підтримати економіку країни. Водночас, як вважає Президент АУБ, за існуючих умов прийнята Постанова на практиці навряд чи досягне позитивного результату.

За словами Олександра Сугоняка, в умовах політичної та економічної нестабільності ризики кредитування залишаються надвеликими. Для поступового відновлення кредитування необхідна чітка державна економічна політика, перелік пріоритетних проектів та перелік механізмів співпраці держави та інвесторів (у тому числі і банків) з реалізації цих проектів. Що стосується зменшення вимог до формування резервів, то, на переконання Президента АУБ, це не зменшує ризики від такого кредитування. Крім того, зменшення резервів під кредити не підвищує ліквідність банків та не вивільняє живих ресурсів для кредитування. “Це лише зменшує навантаження на адекватність капіталу та відтерміновує визнання збитків та необхідність нарощення капіталу”, – вважають в АУБ.

На переконання фахівців АУБ, нереальною є і рекомендована ставка кредитування (15,25%) при ринковій ставці залучення коштів у гривні понад 20% та доходності за державними цінними паперами майже у 30%.

Нечіткою, на думку АУБ, є і процедура дії гарантій під безнадійні кредити, зокрема у частині необхідності повернення коштів за використаною гарантією банку-гаранту. За словами експертів АУБ, на практиці цей механізм може призвести лише до відтермінування (до 01.01.2012) необхідності формування резервів та пов’язаних з цим збитків.

Водночас, в АУБ цілком підтримують прописану у п.4 Постанови позицію щодо необхідності посилення захисту прав кредиторів та консолідації з цією метою зусиль НБУ, АУБ та всієї банківської спільноти. За словами Президента АУБ, до тих пір, поки не буде змінена державна політика у цьому питанні, поки безумовність погашення боргів усіма позичальниками не стане аксіомою, ні про яке серйозне нарощення кредитування, тим більше у кризових умовах, не може бути мови. “Саме забезпечення політики  необхідності погашення кредитів є передумовою відновлення довіри до банків з боку суспільства, а значить і притоку ресурсів для кредитування економіки”, – переконаний Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

2009-11-12

Детальніше: Президент АУБ: “В умовах політичної та економічної нестабільності...

Міністр юстиції надав 15 днів на вирішення питання щодо виконавчого напису нотаріуса

minust.jpgУ Міністерстві юстиції України відбувся колоквіум щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вів засідання Міністр юстиції України Микола Оніщук. У заході взяли участь представники Міністерства юстиції України,  Асоціації українських банків, Українського кредитно-банківського союзу, Української нотаріальної палати та комерційних банків.

Предметом обговорення був Наказ Міністерства юстиції України від 15 червня 2009 року № 1062/5 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Цим Наказом пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України доповнено шостим абзацом, згідно з яким: «Виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення  строку основного зобов'язання та іпотечного договору».

Таким чином, виходячи із змісту даної норми,  виконавчий напис на іпотечному договорі вчинюється у разі, коли закінчиться як строк основного зобов'язання, так і строк іпотечного договору.  З огляду на це, вважають в АУБ, утворюється замкнене коло, адже в період дії іпотечного договору вчиняти виконавчий напис заборонено, а після виконання основного зобов'язання звернення за виконавчим написом втрачає сенс. В АУБ наголошують, що це суперечить як  здоровому глузду, так і  нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», які мають вищу юридичну силу по відношенню до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

Як відзначив під час колоквіуму у Мін’юсті Віце-президент АУБ Володимир Бондар, Закон України «Про іпотеку» та Закон України ««Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» передбачають позасудовий порядок задоволення забезпечених вимог кредитора шляхом переходу до кредиторів права власності на предмет забезпечення, зареєстрованого у відповідному реєстрі. Водночас чинні підзаконні нормативно-правові акти досі не приведені у відповідність до вимог цих законів, що практично унеможливлює реалізацію цього права.

За підсумками колоквіуму Микола Оніщук дав доручення відповідним департаментам проаналізувати наявну нотаріальну та судову практику та в 15-денний термін повернутися до вирішення питання щодо внесення змін до Інструкції. “Не виключено, що ми  змінимо свою позицію”, – сказав міністр.

Із зверненням АУБ до Міністерства юстиції України щодо цього питання можна ознайомитися на сторінці  http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=68&menu=120&Itemid=77


Прес-служба
Асоціації українських банків

2009-11-02

Детальніше: Міністр юстиції надав 15 днів на вирішення питання щодо виконавчого...

АУБ виступає за захист прав кредиторів та вкладників

femida.jpgАсоціація українських банків, у відповідь на звернення комерційних банків, розглянула ситуацію навколо спірного трактування судами питання набрання законної сили заочними рішеннями місцевих загальних судів.
На даний час, як повідомляють банки, окремі місцеві загальні суди, визначаючи порядок набрання законної сили заочними рішеннями, керуються «Інструкцією діловодства в місцевому загальному суді», затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 27 червня 2006 року N 68, в п.п. 16.6. якої зазначено, що: «У разі неотримання судом повідомлення (даних про отримання відповідачем копії заочного рішення) заочне рішення вважається таким, що не набрали законної сили».  Це фактично означає, що недобросовісний боржник, який ухилявся від участі у судовому розгляді та від отримання і добровільного виконання судового рішення, отримує можливість ухилитись і від примусового стягнення.
Як наголошують в АУБ, вказаний пункт Інструкції не відповідає ст.ст. 223, 233, 294 Цивільного процесуального кодексу України та є незаконним.
Тому Акціонерний банк "Брокбізнесбанк" подав у Окружний адміністративний суд міста Києва адміністративний позов до Державної судової адміністрації України про визнання нечинними абзаців 3, 4 п. 16.6 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
У свою чергу Асоціація українських банків звернулася до Державної судової адміністрації України з проханням внести зміни до вищезгаданого пункту Інструкції, а також до Верховного суду України щодо надання роз'яснення місцевим загальним судам з питання набрання законної сили заочного рішення.
2 жовтня 2009 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив адміністративний позов АБ "Брокбізнесбанк" повністю та визнав нечинними абзаци 3 і 4 п. 16.6. Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
Асоціація українських банків отримала відповідь від Державної судової адміністрації України, у якій зазначено, що на даний час готуються зміни до вказаної Інструкції, якими буде усунуто протиріччя. Також отримана відповідь від Верховного суду України, який повідомляє, що зазначене питання знаходиться на вивченні у Верховному суді України як таке, що потребує і законодавчого врегулювання, і відповідного реагування Верховним Судом України.
Разом з тим, Державною судовою адміністрацією України подано апеляційну скаргу на Постанову Окружного адміністративного суду України у справі №2а-2517/09/2670 за позовом АБ "Брокбізнесбанк" до ДСАУ.
Отже, можна констатувати відсутність у Державної судової адміністрації політичної волі до вирішення питання. Знову судова система України стає на сторону захисту боржника. При цьому, що найгірше, захищає недобросовісного боржника, який ухиляється від участі у судовому розгляді та від виконання судових рішень, які, як відомо, є обов’язковими для виконання усіма громадянами України.
Разом з тим, в АУБ переконані у досягненні найближчим часом позитивного результату з цього питання.

P.S. На сторінці http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=68&menu=120&Itemid=77 Ви можете ознайомитися з:
– листами Асоціації українських банків до Державної судової адміністрації України, Верховного Суду України,
– відповіддю Державної судової адміністрації України та Верховного Суду України,
– Постановою Окружного адміністративного суду України від 02.10.2009 р. у справі №2а-2517/09/2670 за позовом АБ "Брокбізнесбанк" до ДСАУ про визнання нечинними абзаців 3, 4 п. 16.6 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 
2009-10-29

Детальніше: АУБ виступає за захист прав кредиторів та вкладників

В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності комерційних банків України за дев’ять місяців 2009 року”

pa270047.jpg“Підсумки діяльності комерційних банків України за дев’ять місяців 2009 року”, – така тема прес-конференції, яка відбулася 27 жовтня в Асоціації українських банків. У прес-конференції взяли участь Голова Ради АУБ, перший заступник Голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін, Президент АУБ Олександр Сугоняко та Перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар.

Як повідомили під час прес-конференції її учасники, за дев’ять місяців 2009 року індекс промислового виробництва становив – 71,6% (у 2008 році – 105,1%). Індекс споживчих цін становив 9,1%, (у 2008 році – 16,1%). Валові валютні резерви Національного банку України на кінець вересня 2009 року склали 28,13 млрд. доларів США (за 9 місяців зменшення склало 3,41  млрд. доларів США).

За даними НБУ в Україні станом на 1 жовтня 2009 року ліцензію на здійснення банківських операцій мали 185 банків. У стадії ліквідації перебуває 12 банків (9 - за рішенням НБУ, 3 – за рішенням судів). Філійна мережа банків України складається з 1 145 діючих філій.

Станом на 1 жовтня 2009 р. обсяг активів банківської системи становив 893,5 млрд. грн., зменшення з початку року склало 32,6 млрд. грн. В основному воно відбулося за рахунок скорочення обсягів кредитних операцій, частка яких становить 77,9% усіх активів.

За дев’ять місяців 2009 року зобов’язання  банків зменшилися  на 34,9 млрд. грн і  на  01.10.2009 року становили 771,9 млрд. грн. При цьому скорочення коштів клієнтів банків склало 37,5 млрд. грн.

Власний капітал  банківської  системи України збільшився на 2,34 млрд. грн. і за станом на 01.10.2009 року становив 121,6 млрд. грн.  Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало  21,9 млрд. грн. (на 26,5%).

Протягом дев’яти місяців 2009 року банки отримали збиток у розмірі 17,20 млрд. грн. (у 2008 році прибуток в 6,7 млрд. грн.).

Облікова ставка з 12.08.09 року зменшилася на 0,75 п.п. та складає 10,25% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті з початку року зменшилися з 21,6% до 17,8% річних, в іноземній – з 12,6% до 10,1%. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання,  зріс на 3,9%, а фізичним особам знизився на 10,1%. 

*  *  *

       Під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко відзначив, що для аналізу показників роботи банків Асоціація українських банків використала баланси 159 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.10.2009 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 105 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій протягом 2009 року.

      Загальний обсяг активів 159 банків протягом дев’яти місяців 2009р. сягнув 849,73 млрд. грн., що становить 95,1% по банківській системі. По індикативній групі банків активи з початку року зменшилися на 20,89 млрд. грн., або на 2,8%.
     Структура активів індикативної групи протягом півріччя зазнала певних змін: зменшилася питома вага кредитів з 76,38% до 71,07% у загальному обсязі активів, вкладення у цінні папери з 4,37% до 3,75%; дещо зросли залишки на коррахунках з 6,49% до 6,93% та інші активи з 0,68% до 2,72%.
     За станом на 01.10.2009 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2009 року): 71,07% (76,38%) - кредитний портфель та лізинг; 6,93% (6,49%) -  коррахунки в інших банках; 3,75% (4,37%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 5,78% (4,80%) - депозити та кредити в інших банках; 3,99% (3,76%) - матеріальні та нематеріальні активи; 2,11% (2,24%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,20% (0,19%) - інвестиції капіталу; 6,17% (1,77%) – інші активи.
     Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.10.2009 р. була такою: кредити юридичним особам – 56,78% (57,77%) - склали 323,2 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 34,64% (36,13%) – 197,2 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 7,69% (6,10%) – 43,7 млрд. грн.
    Структура зобов’язань з початку року також змінилася. При цьому знизилася питома вага строкових коштів з 38,35% до 33,86% та зросла частка коштів до запитання з 14,73% до 17,15%.
      Станом на 01.10.2009 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 17,15% (14,73%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 33,86% (38,35%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 38,75% (39,53%) - залучені строкові кошти банків; 1,39% (1,36%)  - коррахунки інших банків; 3,53% (2,15%) - субординована заборгованість;  0,77% (1,31%) - цінні папери власного боргу; 3,17% (1,06%) - інші.
      Обсяг  капіталу 159 банків на 01.10.2009р. становив 136,4млрд. грн., або 11 705,5млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 101,6млрд. грн., або 8 719,7млн. ЄВРО.
По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 01.10.2009 року становив 104 425,4 млн. грн. Незважаючи на значний від’ємний поточний фінансовий результат, зростання статутного капіталу відбувалося випереджаючими темпами та склало 25,51% (88 928,3 млн. грн.), що призвело до зростання капіталу цих банків на 5,51% або    5 454,7 млн. грн.
     Фінансовий результат 159 банків  протягом дев’яти місяців 2009 року  був  від’ємним і становив -18453,37 млн. грн. проти 6 233,9млн. грн. в 2008 році.
     У індикативній групі банків прибуток за дев’ять місяців був від’ємний та склав -10,5 млрд. грн., тоді як за аналогічний період 2008 року банки мали 3 509,3 млн. грн. прибутку.
     За станом на 01.10.2009 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.09 року): 66,85% (58,98%) - процентні, 12,37% (31,89%) - комісійні, 20,57% (9,10%) - інші.
     Структура процентних доходів: 60,32 (41,18%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 25,00% (38,04%) - від кредитів фізичним особам; 0,24% (0,35%) - від цінних паперів; 11,76% (15,72%) - від операцій з філіями; 2,68% (3,81%) - від розміщення коштів у інших банках; 0,00% (0,90%) - від інших операцій.
     Структура витрат: 35,82 (39,9%)- процентні витрати, 2,72 (2,64%) - комісійні витрати; 40,09% (33,41%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 21,19% (20,54%) – створення резервів; 0,18% (3,50%) - податок на прибуток.
     Структура процентних витрат: 43,09% (42,74%) - за коштами фізичних осіб; 22,57% (25,01%) - за операціями з філіями; 2,45% (6,65%) - за коштами інших банків; 13,02% (12,08%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 1,86% (4,36%) - від цінних паперів; 11,65% (1,20%) - за коштами, залученими від НБУ; 0,21% (0,28%) - від коштів небанківських фінансових структур; 5,15% (7,68%) - за іншими операціями.


Прес-служба
Асоціації українських банків

 
2009-10-27

Детальніше: В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим