АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та ризиків

p5250138.jpg«Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та ризиків» - така тема «круглого столу, який відбувся 25 травня. Організаторами заходу виступили Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, Асоціація українських банків.

В роботі «круглого столу», окрім НІСД та АУБ, взяли участь представники Міністерства економіки, Міністерства фінансів, НБУ, органів державної влади, народні депутати, економісти, аналітики, представники комерційних банків тощо.

«Круглий стіл» організовано з ініціативи АУБ як продовження дискусії, розпочатої наприкінці 2010 року в рамках презентації Аналітичної записки АУБ «Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України», яку було направлено Президенту України, НБУ, Уряду, народним депутатам України.

Враховуючи уроки банківської кризи 2008-2009 років, АУБ в своїх документах задекларувала 3 базові засади, на яких можливо побудувати сильну національну банківську систему: орієнтація  на розвиток української економіки і створення робочих місць; рівні умови діяльності на банківському ринку та чесна і добросовісна конкуренція; дотримання етичних принципів у ставленні до клієнтів. На думку АУБ, зазначені підходи виявилися порушеними і владою, і регулятором, і банками, в т.ч. з іноземним капіталом. Це наслідок недосконалого правового та регулятивного середовища, яке викривляло орієнтири банків.

Попри відомі позитиви іноземного банківського капіталу (впровадження сучасних банківських технологій, надійність за рахунок ресурсів материнських банків, легальні методи роботи тощо) помилкова стратегія його приходу в банківську галузь України призвела до негативних наслідків як для самих банків, так і для економіки країни і населення. Зокрема, таких як високі валютні ризики українських позичальників (курсова різниця виданих валютних кредитів у 180 млрд. гривень, або 20% ВВП у 2009 р.), масштабне кредитування споживчого імпорту, що спричинило глибоку деформацію торговельного балансу (дефіцит понад 14 млрд. доларів або 11,7% ВВП у 2008 р.) і внесло свій внесок в девальвацію гривні (майже на 60%), та інші.

З цієї причини АУБ ініціювала професійну дискусію щодо оптимальної моделі участі іноземного банківського капіталу в національній економіці держави. В рамках такої дискусії АУБ пропонує, аби владою була розроблена довгострокова стратегія розвитку національної банківської системи України. У такій стратегії, серед іншого, АУБ пропонує передбачити:

- визначення завдань банківської галузі України, виходячи з потреб української економіки;
- розробку механізмів поетапного зменшення доларизації вітчизняної економіки, нормативно-правову заборону кредитування населення і підприємств, які не мають валютних доходів, в іноземній валюті (крім потреб на лікування і навчання за кордоном);
-  орієнтацію, в т.ч. через механізми регулювання і нагляду, спрямування мобілізованих банками фінансових ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників (кон'юнктури на світових товарних та фінансових ринках);
-  законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України, в т.ч. державного;
- створення інфраструктури ринку проблемних активів;
- перехід системи банківського регулювання до зростання ролі якісних, а не кількісних показників у процесі нагляду, зокрема шляхом більш активного використання показників адекватності банківського капіталу;
- забезпечення державою рівних конкурентних умов для всіх учасників фінансового ринку.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та...

Парламент підтримав пропозиції АУБ при прийнятті закону про нагляд за банками на консолідованій основі

38.jpg19 травня 2011 р. Верховна Рада України ухвалила у 2 читанні й вцілому законопроект №7399 “Про внесення змін до деяких законів України ”, яким пропонується ввести нагляд за банківськими/фінансовими групами на консолідованій основі.

Про це повідомив народний депутат, член парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, голова ради Асоціації українських банків (АУБ) Станіслав Аржевітін.

Даний законопроект передбачає поділ фінансових груп на банківські (з превалюванням у активах групи банківської діяльності) і небанківські (з превалюванням небанківської фінансової діяльності). Згідно з документом, між державними регуляторами (НБУ, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку) розмежовуються повноваження щодо здійснення нагляду на консолідованій основі в залежності від виду групи.

«Цей закон ми декілька разів доопрацьовували в комітеті при підготовці до 2 читання, – повідомив С.Аржевітін. - Більшість поправок, запропонованих мною й спеціалістами Асоціації українських банків, були враховані в кінцевій редакції Закону. Серед них: покладання на контролера банківських або небанківських фінансових груп обов'язку повідомляти про створення групи, надавати відомості про неї, в тому числі структуру власності банківської групи і види діяльності її учасників, визначення відповідальної особи за здійснення нагляду на консолідованій основі (замість покладання такого обов'язку на кожен конкретний банк, що входить до групи). Також серед прийнятих до уваги пропозицій АУБ: введення в обов'язки відповідальної особи банківської групи повідомляти НБУ про зміни щодо структури її власності та видів діяльності її учасників не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання таких змін (замість обов'язку повідомляти про наміри щодо такої зміни не пізніше ніж за два місяці до таких змін). Також враховані пропозиції АУБ, згідно з якими встановлюється 2-річний перехідний період для приведення учасниками банківських та небанківських фінансових груп показників своєї діяльності у відповідність до вимог даного закону».

За словами С.Аржевітіна, з ініціативи АУБ при доопрацюванні законопроекту вдалося зняти і норму про повідомлення регулятора про наміри придбання або відчуження частин у юридичній особі за три місяці до такої операції. «Зазначена норма унеможливила би будь-яку діяльність торгівців цінними паперами, які входять до банківської/фінансової групи. Адже для виконання цієї норми учасник групи за 3 місяці до придбання акцій будь-якої юридичної особи (незалежно від частки цих акцій у статутному капіталі юридичної особи) мав би  повідомляти про намір здійснити цю операцію відповідальну особу, яка, у свою чергу, у строк за 2 місяця до зміни структури власності має надавати цю інформацію регулятору. Така вимога заблокувала б будь-яку діяльність учасників груп на фондовому ринку», – підкреслив Голова Ради АУБ.

Прийнятий Закон розроблявся спільною робочою групою в НБУ, до складу якої входила АУБ. Він набуває чинності через шість місяців після його опублікування.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Парламент підтримав пропозиції АУБ при прийнятті закону про нагляд...

З ініціативи АУБ парламент відхилив законопроект, який міг порушити конкурентність на фінансовому ринку

rada.jpgЗ ініціативи Асоціації українських банків 17 травня 2011 р. Верховною Радою України при розгляді у другому читанні відхилено законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями)» (№ 7258).

Вказаний законопроект передбачав створення правових умов для емісії міжнародними фінансовими організаціями на території України боргових цінних паперів – облігацій у національній валюті.
 
Рішення про відхилення законопроекту було прийнято парламентарями з урахуванням аргументації, наведеної в сесійній залі парламенту Головою Ради АУБ народним депутатом України Станіславом Аржевітіним.

За словами С.Аржевітіна, національний ринок цінних паперів та банківська система лише почали підніматися після фінансової кризи 2008 – 2009 років. За такої ситуації поява потужного емітента у вигляді міжнародних фінансових організацій не лише створить суттєві конкуренті переваги у порівнянні з національними емітентами (державою, підприємствами, місцевими органами влади, банками), але й створить умови до відтоку капіталу за кордон. Враховуючи номінування вказаних вище цінних паперів у гривні, можна очікувати і на суттєвий тиск на курс національної валюти у випадку репатріації залучених міжнародними фінансовими організаціями коштів за кордон.

Як наголосив Голова Ради АУБ, Асоціація виступає за активне впровадження нових фінансових інструментів, які дозволять акумулювати внутрішні інвестиційні ресурси на всіх рівнях фінансового ринку. У той же час, запровадження нових ринкових інструментів має слугувати стратегічній меті національного розвитку – залученню як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у реальний сектор економіки України для забезпечення відновлення економічного потенціалу держави. За цих умов, - переконані в АУБ, - допуск на національний ринок капіталу міжнародних емітентів для реалізації своїх цілей є не тільки передчасним, але й шкідливим.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: З ініціативи АУБ парламент відхилив законопроект, який міг порушити...

Вищий адміністративний суд України розгляне незаконність Постанови НБУ № 273

vsyd.jpgВищий адміністративний суд України (ВАСУ) прийняв Ухвалу, відповідно до якої відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 р., якою було задоволено апеляційну скаргу НБУ та скасовано рішення Окружного адміністративного суду м.Києва про задоволення позову банків-членів АУБ щодо визнання нечинними дискримінаційних положень Постанови НБУ № 273.

Як наголошується в Ухвалі ВАСУ, «касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам ст.213 КАС України, подана з дотриманням строків касаційного оскарження,  підсудна Вищому адміністративному суду України. Передбачені законом підстави для відмови у відкритті касаційного провадження відсутні».

Відповідно до Ухвали ВАСУ, судову справу по означеному питанню з Окружного адміністративного суду міста Києва витребувано до Вищого адміністративного суду України. Після її вивчення суддями ВАСУ буде призначено час і місце судового засідання.

Нагадаємо, у серпні 2010 р. з ініціативи Асоціації українських банків група комерційних банків подала до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про відміну дискримінаційних положень Постанови НБУ № 273. За результатами розгляду справи, Окружний адміністративний суд м. Києва своєю постановою від 7 грудня 2010 р. задовольнив у повному обсязі позовну заяву про визнання незаконними та нечинними окремих пунктів (зокрема п. 2, п. 4 та п. 6) Постанови НБУ № 273, як такої, що порушує права банків III та IV груп.

Проте НБУ подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, який своєю постановою  від 22 лютого 2011 р. задовольнив апеляційну скаргу НБУ та скасував рішення Окружного адміністративного суду м.Києва про задоволення позову банків-членів АУБ щодо визнання нечинними дискримінаційних положень Постанови НБУ № 273.

Як вже повідомлялося, за словами учасників процесу – представників банків, засідання Київського апеляційного адміністративного суду відбулося з численними порушеннями чинного законодавства. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, АУБ і надалі відстоюватиме законні інтереси та права комерційних банків, у тому числі у судовому порядку, не залежно від розміру та походження капіталу банків.

Разом з тим, в АУБ не перестають покладати надію на відновлення діалогу з Нацбанком щодо перегляду норм Постанови НБУ № 273. Як вже повідомлялося, АУБ звернулась до НБУ з выдповыдними пропозицыями, оскільки з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)” (відомий як законопроект №0884), який встановлює у якості контрольного показника наявність у банку статутного капіталу у сумі 120 млн. грн. і передбачає на виконання цієї норми п'ятирічний термін, мають бути внесені відповідні зміни до нормативних актів НБУ і з питань капіталізації.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Вищий адміністративний суд України розгляне незаконність Постанови...

АУБ звернулась до ДПАУ щодо приведення вимог ДПАУ у відповідність до вимог Податкового кодексу

imagescagynjxh.jpgАсоціація українських банків звернулась до керівництва  щодо необхідності приведення вимог ДПАУ у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

Причиною звернення став Наказ ДПАУ №1020, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами такого Податкового розрахунку (надалі – Порядок № 1020). Згідно з цим Порядком, перший раз означений Податковий розрахунок має подаватись вже за I квартал 2011 року.

У Додатку до Порядку № 1020 до переліку ознак доходу включено, зокрема, і ознаку  110, до якої за перший квартал 2011 року повинні включатись доходи, виплачені фізичним особам у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Водночас, згідно з прикінцевими положеннями ПК України, включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок передбачено лише з 1 січня 2015 року. Як відомо, таку норму АУБ було запропоновано іще під час опрацювання проекту ПК України і вона була затверджена парламентом.

Таким чином, наголошують в АУБ, доход фізособи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок до 01.01.2015 року не є доходом у розумінні розділу IV Податкового кодексу «Податок з доходів фізичних осіб», а тому дані щодо нарахованих процентів на ці банківські рахунки не повинні включатись до ознаки доходу 110 у формі звіту 1ДФ до 1 січня 2015 року.

У зв’язку із цим АУБ звернулась до керівництва ДПАУ з проханням внести зміни до Наказу №1020, які відповідали б нормам ПК України. Зокрема, АУБ запропонувала в Додатку до Порядку №1020 щодо ознаки доходу 110 зазначити, що подання звітності за нею починається з 01.01.2015 року, як це передбачено ПК України. Також АУБ запропонувала виключити ознаку доходу 162, оскільки до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються «доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат».

Разом з тим, АУБ звернулась до керівництва НБУ з проханням розробити перелік поточних банківських рахунків, оскільки згідно підпункту 165.1.41 ПК України «ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України».

Як наголошують в АУБ, такі пропозиції ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, зокрема  Податкового кодексу України.

Прес-служба
Асоціації українських банків


2011-05-13

Детальніше: АУБ звернулась до ДПАУ щодо приведення вимог ДПАУ у відповідність до...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим