АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Все тільки починається...

В АУБ відбулась зустріч з делегацією Світового банку

p5310146.jpgВ Асоціації українських банків на прохання Представництва Світового банку в Україні відбулась зустріч з експертом Світового банку з питань банкрутства та реструктуризації корпоративного сектору Гордоном Джонсоном (США). З боку АУБ у зустрічі взяли участь директор Департаменту з питань нагляду та регулювання банківської діяльності Ірина Самойлова, голова Ради юристів при АУБ Анатолій Жуков, заступник директора Інформаційно-аналітичного центру АУБ Ігор Руденко.

Як повідомили гості, до України прибула група експертів Світового банку у рамках проекту «Технічна допомога на реструктуризацію корпоративного сектору» (ТДРКС). Під час візиту експерти Світового банку вивчають ступінь проблемності фінансового стану корпоративного сектору, спричиненого зовнішніми та внутрішніми фінансовими кризами, а також шляхи підтримки корпоративного сектору, який знаходиться у стані розладу.

В ході зустрічі сторони обговорили питання стану та перспектив розвитку банківської галузі в Україні, програми технічної допомоги Світового банку в Україні. Зокрема, сторони приділили увагу питанням рівня проблемної заборгованості за кредитами банків, проблемам, пов’язаним з реструктуризацією та списанням безнадійних кредитів, поверненням простроченої заборгованості у судовому порядку, позасудовим механізмам розв’язання спорів.

Відбулась конструктивна дискусія. Сторони домовились про продовження співпраці.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: В АУБ відбулась зустріч з делегацією Світового банку 

Президент АУБ обраний Віце-президентом Центрально-євразійської банківської федерації

faf_0690.jpgБанківські асоціації Азербайджану, України, Туреччини, Грузії, Киргистану і Таджикистану створили Центрально-євразійську банківську федерацію (ЦЕБФ). На перших Загальних Зборах ЦЕБФ, які пройшли в м. Баку (Азербайджан) 27 травня 2011 р., були підведені підсумки спільної роботи над установчими документами і офіційною реєстрацією Федерації, а також обрано її керівництво.

У засіданні першого Загального Зібрання ЦЕБФ взяли участь президент Асоціації банків Азербайджану Е.Ісмаїлов, президент Асоціації українських банків О.Сугоняко, президент Асоціації банків Туреччини Г.Айдин, президент Асоціації банків Грузії З.Гвасалія, президент Союзу банків Киргистану А.Абдраєв, президент Асоціації банків Таджикистану І.Лалбеков.

Президентом Центрально-євразійської банківської федерації був обраний президент Асоціації банків Азербайджану Е.Ісмаілов, віце-президентами Федерації обрані глави банківських асоціацій України і Туреччини - О.Сугоняко і Г.Айдин.

Окрім обрання керівництва Федерації, її засновники розробили і затвердили бюджет організації на 2011-2012 роки, визначили найближчі завдання Виконавчого апарату, розглянули інші питання організаційного і практичного характеру.

Тоді ж засновники ЦЕБФ підписали спільну Декларацію, в якій позначені основні цілі і напрями її діяльності. Зокрема, керівники банківських асоціацій шести країн задекларували прагнення до посилення регіональної ділової співпраці і розвитку фінансово-банківських стосунків, для чого планується:

- поглиблювати взаємовигідну співпрацю між банківськими асоціаціями держав регіону;
- сприяти розвитку торговельно-економічної, виробничої, науково-технічної і інвестиційної співпраці господарюючих суб'єктів держав регіону;
- підтримувати банки і інші кредитні організації держав регіону в проведенні ними валютно-кредитної політики на основі міжнародних стандартів.

У Декларації також відмічено, що впродовж 2011-2012 років діяльність Федерації буде спрямована на:

- формування передумов для розширення високоякісного банківського супроводу руху товарів, послуг і капіталів на економічному просторі держав регіону;
- встановлення прямих кореспондентських стосунків між банками країн регіону;
- обмін поточною фінансово-економічною і банківською інформацією, нормативно-правовими актами;
- організацію взаємного обміну професійним досвідом, включаючи навчання персоналу.

Окрім організаційних питань, керівники банківських асоціацій обговорили уроки банківської кризи у своїх країнах і заходи Центробанків з її подолання. Також відбулася зустріч з керівництвом Центробанку Азербайджану, з яким також були обговорені питання співпраці і взаємодії.


Довідка:
Асоціація українських банків (АУБ) створена в 1990 р. На даний момент до складу АУБ входить 110 банків і фінансових установ, а також 7 регіональних банківських союзів. АУБ є членом Європейської банківської федерації (ЕБФ) і Координаційної Ради банківських асоціацій країн-членів ГУАМ, а також підтримує тісні партнерські відносини з Банківською асоціацією Центральної і Східної Європи (BACEE) і іншими банківськими асоціаціями і міжнародними фінансовими організаціями.


Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Президент АУБ обраний Віце-президентом Центрально-євразійської...

АУБ просить парламентарів врегулювати ситуацію на ринку автокредитування

m2.jpgПрезидент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до народних депутатів України з проханням законодавчо врегулювати ситуацію, яка склалася на ринку автокредитування із реєстрацією та зняттям з обліку транспортних засобів, які перебувають у заставі або придбані за кошти кредиту.

Як пояснюють в АУБ, підзаконні нормативно-правові акти, якими керуються органи ДАІ, не враховують специфіку суб’єктів даних відносин, порушують права кредитора (заставодержателя) та гарантії їх забезпечення, які закріплені у Цивільному кодексі України, Законах України «Про заставу» і «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Серед ряду проблемних питань, зокрема, неузгодженість щодо зняття транспортного засобу з обліку між положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які передбачають право кредитора звернути стягнення на предмет застави в досудовому порядку, та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку  транспортних засобів, затвердженим Постановою КМУ №1388 від 07.09.1998р.,  які не закріплюють механізм  реалізації даного права.

У результаті, - зазначають в АУБ, - банк не може отримати транспортний засіб, право власності на який, відповідно до ст.ст. 28, 29, 30 Закону про забезпечення вимог кредиторів має перейти до кредитора.

Як наголошують банкіри, працівники ДАІ МВС України в момент проведення державної реєстрації транспортних засобів не вносять до графи "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу запис «кредит банку» навіть при наявності листа банку про необхідність внесення такої відмітки. Це надає можливість недобросовісним позичальникам простір для здійснення наступних дій: неузгоджене з банком, як з заставодержателем, і неправомірне зняття заставного транспортного засобу з державної реєстрації в ДАІ з метою реалізації; неузгоджена з банком передача транспортного засобу в користування третім особам на підставі договору оренди або нотаріальної довіреності; вивезення транспортного засобу за державний кордон з метою приховування від банку як заставодержателя; відчуження транспортного засобу, який перебуває в заставі тощо.

У зв’язку із цим надання кредиту під заставу транспортного засобу стає одним з найбільш ризикових видів кредитування, що вкрай негативно впливає на розвиток ринку і можливість надання банками послуг з кредитування під заставу транспортних засобів в Україні.

З цієї причини АУБ, в рамках ініціатив Президента України щодо посилення боротьби з корупцією,  звернулась до народних депутатів з проханням сприяти вирішенню проблеми гармонізації законодавства та усунення існуючих корупційних схем навколо цього питання.

Зокрема, АУБ пропонує внести до Порядку державної реєстрації автомобілів уточнення щодо внесення до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів відмітки про заставу транспортного засобу на підставі договору застави (аналогічний порядок передбачений для лізингодавців). Також АУБ пропонує доповнити Інструкцію про проведення виконавчих дій нормою про право державного виконавця виносити постанову про зняття транспортного засобу з обліку у зв'язку з його продажем і передбачити джерело для оплати зняття транспортного засобу з обліку.

Подала АУБ й пропозиції і щодо усунення невідповідності підзаконних актів Мін'юсту законам України “Про іпотеку” та “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” в частині відповідності способам забезпечення, встановленого цими законами, які передбачають право переходу заставленого майна кредиторові у власність у позасудовому порядку в разі настання певних умов.

Прес-служба
Асоціації українських банків

2011-05-26

Детальніше: АУБ просить парламентарів врегулювати ситуацію на ринку...

Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та ризиків

p5250138.jpg«Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та ризиків» - така тема «круглого столу, який відбувся 25 травня. Організаторами заходу виступили Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, Асоціація українських банків.

В роботі «круглого столу», окрім НІСД та АУБ, взяли участь представники Міністерства економіки, Міністерства фінансів, НБУ, органів державної влади, народні депутати, економісти, аналітики, представники комерційних банків тощо.

«Круглий стіл» організовано з ініціативи АУБ як продовження дискусії, розпочатої наприкінці 2010 року в рамках презентації Аналітичної записки АУБ «Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України», яку було направлено Президенту України, НБУ, Уряду, народним депутатам України.

Враховуючи уроки банківської кризи 2008-2009 років, АУБ в своїх документах задекларувала 3 базові засади, на яких можливо побудувати сильну національну банківську систему: орієнтація  на розвиток української економіки і створення робочих місць; рівні умови діяльності на банківському ринку та чесна і добросовісна конкуренція; дотримання етичних принципів у ставленні до клієнтів. На думку АУБ, зазначені підходи виявилися порушеними і владою, і регулятором, і банками, в т.ч. з іноземним капіталом. Це наслідок недосконалого правового та регулятивного середовища, яке викривляло орієнтири банків.

Попри відомі позитиви іноземного банківського капіталу (впровадження сучасних банківських технологій, надійність за рахунок ресурсів материнських банків, легальні методи роботи тощо) помилкова стратегія його приходу в банківську галузь України призвела до негативних наслідків як для самих банків, так і для економіки країни і населення. Зокрема, таких як високі валютні ризики українських позичальників (курсова різниця виданих валютних кредитів у 180 млрд. гривень, або 20% ВВП у 2009 р.), масштабне кредитування споживчого імпорту, що спричинило глибоку деформацію торговельного балансу (дефіцит понад 14 млрд. доларів або 11,7% ВВП у 2008 р.) і внесло свій внесок в девальвацію гривні (майже на 60%), та інші.

З цієї причини АУБ ініціювала професійну дискусію щодо оптимальної моделі участі іноземного банківського капіталу в національній економіці держави. В рамках такої дискусії АУБ пропонує, аби владою була розроблена довгострокова стратегія розвитку національної банківської системи України. У такій стратегії, серед іншого, АУБ пропонує передбачити:

- визначення завдань банківської галузі України, виходячи з потреб української економіки;
- розробку механізмів поетапного зменшення доларизації вітчизняної економіки, нормативно-правову заборону кредитування населення і підприємств, які не мають валютних доходів, в іноземній валюті (крім потреб на лікування і навчання за кордоном);
-  орієнтацію, в т.ч. через механізми регулювання і нагляду, спрямування мобілізованих банками фінансових ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників (кон'юнктури на світових товарних та фінансових ринках);
-  законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України, в т.ч. державного;
- створення інфраструктури ринку проблемних активів;
- перехід системи банківського регулювання до зростання ролі якісних, а не кількісних показників у процесі нагляду, зокрема шляхом більш активного використання показників адекватності банківського капіталу;
- забезпечення державою рівних конкурентних умов для всіх учасників фінансового ринку.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Іноземний банківський капітал в Україні: співвідношення вигод та...

Парламент підтримав пропозиції АУБ при прийнятті закону про нагляд за банками на консолідованій основі

38.jpg19 травня 2011 р. Верховна Рада України ухвалила у 2 читанні й вцілому законопроект №7399 “Про внесення змін до деяких законів України ”, яким пропонується ввести нагляд за банківськими/фінансовими групами на консолідованій основі.

Про це повідомив народний депутат, член парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, голова ради Асоціації українських банків (АУБ) Станіслав Аржевітін.

Даний законопроект передбачає поділ фінансових груп на банківські (з превалюванням у активах групи банківської діяльності) і небанківські (з превалюванням небанківської фінансової діяльності). Згідно з документом, між державними регуляторами (НБУ, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку) розмежовуються повноваження щодо здійснення нагляду на консолідованій основі в залежності від виду групи.

«Цей закон ми декілька разів доопрацьовували в комітеті при підготовці до 2 читання, – повідомив С.Аржевітін. - Більшість поправок, запропонованих мною й спеціалістами Асоціації українських банків, були враховані в кінцевій редакції Закону. Серед них: покладання на контролера банківських або небанківських фінансових груп обов'язку повідомляти про створення групи, надавати відомості про неї, в тому числі структуру власності банківської групи і види діяльності її учасників, визначення відповідальної особи за здійснення нагляду на консолідованій основі (замість покладання такого обов'язку на кожен конкретний банк, що входить до групи). Також серед прийнятих до уваги пропозицій АУБ: введення в обов'язки відповідальної особи банківської групи повідомляти НБУ про зміни щодо структури її власності та видів діяльності її учасників не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання таких змін (замість обов'язку повідомляти про наміри щодо такої зміни не пізніше ніж за два місяці до таких змін). Також враховані пропозиції АУБ, згідно з якими встановлюється 2-річний перехідний період для приведення учасниками банківських та небанківських фінансових груп показників своєї діяльності у відповідність до вимог даного закону».

За словами С.Аржевітіна, з ініціативи АУБ при доопрацюванні законопроекту вдалося зняти і норму про повідомлення регулятора про наміри придбання або відчуження частин у юридичній особі за три місяці до такої операції. «Зазначена норма унеможливила би будь-яку діяльність торгівців цінними паперами, які входять до банківської/фінансової групи. Адже для виконання цієї норми учасник групи за 3 місяці до придбання акцій будь-якої юридичної особи (незалежно від частки цих акцій у статутному капіталі юридичної особи) мав би  повідомляти про намір здійснити цю операцію відповідальну особу, яка, у свою чергу, у строк за 2 місяця до зміни структури власності має надавати цю інформацію регулятору. Така вимога заблокувала б будь-яку діяльність учасників груп на фондовому ринку», – підкреслив Голова Ради АУБ.

Прийнятий Закон розроблявся спільною робочою групою в НБУ, до складу якої входила АУБ. Він набуває чинності через шість місяців після його опублікування.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Парламент підтримав пропозиції АУБ при прийнятті закону про нагляд...

При використанні матеріалів посилання на Асоціації Українських Банків є обов'язковим