Фінансовий сектор активно обговорює огляд НБУ, у якому йдеться про стабільне зростання кредитування другий рік поспіль. Разом із тим, у професійному середовищі лунали окремі стримані оцінки як темпів зростання, так і його структури. Аргументи різні, але головний мотив зводиться до порівнянь із періодом до 2014 року. Щоб оцінювати нинішні показники, потрібно згадати, якою була банківська система до початку великої реформи.
Чому проста арифметика не пояснює ситуацію
До 2014 року банківський сектор України потребував системного оновлення регуляторних підходів і посилення наглядових механізмів, адже саме банківська система є фундаментом економіки та її довгострокового зростання. Після Революції Гідності розпочалася масштабна реформа, спрямована на підвищення стійкості, прозорості та довіри до фінансового сектору, що стало стратегічною умовою його подальшого розвитку.
Чому ж не коректно порівнювати нинішні показники з 2013 роком виключно через валютний перерахунок? У гривневому вимірі обсяги кредитування вже перевищують докризові, однак критики апелюють до різниці курсу: 8 гривень за долар тоді проти понад 40 сьогодні. Такий підхід враховує лише номінальну арифметику, але ігнорує якість кредитного портфеля.
Саме проблеми з корпоративним управлінням, інсайдерським кредитуванням і кредитуванням пов’язаних осіб стали причиною реформи після 2014 року. Ризикоорієнтований підхід тоді не був належним чином імплементований, що призвело до накопичення значного обсягу проблемних кредитів.
Сьогодні кредитування відбувається в умовах жорсткіших вимог до капіталу, оцінки ризиків і формування резервів. Тому пряме порівняння обсягів без урахування трансформації системи підміняє реальність.
2022 рік як реальний тест системи
Якщо говорити про доказ цієї трансформації, то ним став 2022 рік. Повномасштабна війна — це стрес-сценарій, який складно передбачити навіть у найжорсткіших моделях. У таких умовах банківський сектор традиційно є найбільш вразливим.
Проте масового банкопаду не відбулося. З ринку були виведені банки з російським капіталом, окремі установи — через порушення фінансового моніторингу або неплатоспроможність, але системної дестабілізації не сталося. Багаторічне стрес-тестування, підвищені вимоги до капіталу та накопичений запас міцності стали тим буфером, який фактично визначив здатність банківської системи вистояти у кризових умовах.
Зростання кредитування та ресурсна база
Сьогодні банківський сектор уже другий рік поспіль нарощує кредитування на 30–35% порівняно з попереднім роком. Це відбувається в умовах збереження консервативного регуляторного підходу та високих стандартів оцінки ризиків. Йдеться про зростання в межах більш капіталізованої та контрольованої системи.
Паралельно зростають депозити і кошти на поточних рахунках. Це свідчить про стійкий ріст довіри до банківської системи. Саме депозитна база формує ресурс для кредитування, а її збільшення створює передумови для подальшого розширення активних операцій.
Як це впливає на економіку
Зростання кредитування розширює доступ підприємств до фінансових ресурсів. Це дозволяє інвестувати в розвиток, модернізацію та масштабування бізнесу. У результаті підвищується продуктивність, створюються робочі місця та збільшуються доходи.
Для малого та мікробізнесу цей ефект також є відчутним. Розширення фінансування у великому й середньому бізнесі формує додатковий попит у суміжних секторах. Зростання доходів працівників трансформується у споживчий попит, що підтримує економічну активність на локальному рівні.
Таким чином, через кредитування фінансові ресурси спрямовуються на розвиток підприємств і виробництва.
Сьогоднішня динаміка кредитування формується в принципово інших умовах, ніж до 2014 року. Банківська система змінила підходи до управління ризиками, посилила вимоги до капіталу та підтвердила свою стійкість у 2022 році. Тому механічні валютні порівняння з докризовим періодом не відображають суті змін. Поточне зростання кредитування є результатом цих змін і відновленої довіри до системи. Сьогодні кредитування зростає в системі, яка вже пройшла перевірку кризою, — і це значно важливіше за будь-які валютні паралелі з 2013 роком.
