У вересні 2026 року Національний банк України ухвалив низку нормативних документів, спрямованих на наближення українського банківського регулювання до європейських стандартів. Основні зміни стосуються оцінки кредитних ризиків, достатності банківського капіталу, корпоративного управління, розкриття фінансової інформації та пом’якшення окремих валютних обмежень.
Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за вересень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, одним із головних напрямів регуляторних змін стало впровадження пруденційних вимог Європейського Союзу. Йдеться про систему правил, покликаних забезпечити фінансову стійкість банків, достатність їхнього капіталу та ефективне управління ризиками.
“Нормативні зміни стосуються поступового впровадження єдиних з ЄС принципів оцінки ризиків, прозорості та фінансової стійкості. Для банків це означає нові вимоги до управління, а для клієнтів — додаткові механізми захисту їхніх коштів та інтересів”, — зазначила Діляра Мустафаєва.
Кредитування та фінансова стійкість банків
Постановами №98 та №99 від 3 вересня НБУ змінив окремі підходи до оцінки кредитних ризиків. Мета цих рішень — наблизити українські правила до європейських стандартів і створити передумови для розширення банківського кредитування.
Водночас постанова №112 передбачає зміни до порядку визначення регулятивного капіталу банків відповідно до положень європейського Регламенту №575/2013.
Окремі нормативні зміни стосуються корпоративного управління, погодження керівників банків, політики винагороди та планів відновлення діяльності банківських установ у кризових ситуаціях.
“Важливо розуміти, що посилення вимог до оцінки ризиків не означає обмеження кредитування. Навпаки, більш точна оцінка фінансового стану позичальників і ризиків дає банкам змогу обґрунтованіше ухвалювати кредитні рішення. Тобто завдання регулятора полягає в тому, щоб розвиток кредитування не створював додаткових загроз для стійкості банківської системи”, — пояснила експертка.
Банки розкриватимуть більше інформації
Ще одним важливим напрямом стало підвищення прозорості банківської діяльності. Постановами №110 та №113 НБУ запровадив нові вимоги до розкриття пруденційної інформації та публікації відповідних даних на офіційних вебсайтах банків.
Це має наблизити українську практику розкриття інформації до європейських стандартів і забезпечити ширший доступ до відомостей про фінансовий стан банків.
“Прозорість є одним із ключових елементів довіри до банківської системи. Коли інформація про капітал, ризики та фінансову стійкість банку стає більш доступною, клієнти й учасники ринку отримують додаткові можливості для оцінки його надійності. Водночас для самих банків це стимул підтримувати належний рівень управління ризиками”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Валютні обмеження: нові послаблення
Поряд із впровадженням європейських регуляторних стандартів Національний банк у вересні продовжив пом’якшувати окремі валютні обмеження.
Зокрема, постановою №103 від 15 вересня граничні строки розрахунків за операціями з імпорту окремого промислового обладнання збільшено зі 180 до 270 днів.
Крім того, постановою №105 пом’якшено низку валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб. Разом із постановами №104 та №106 ці зміни також спрямовані на розширення можливостей небанківських надавачів платіжних послуг на валютному ринку.
“Валютна лібералізація відбувається поступово. Національний банк намагається розширювати можливості для бізнесу та інших учасників ринку, водночас зберігаючи контроль над ризиками для валютної стабільності. Показовим є збільшення строків розрахунків за імпорт окремого промислового обладнання, адже такі операції часто потребують тривалішого виробничого та логістичного циклу”, — зауважила аналітикиня.
Європейські правила — основа подальших змін
У вересні регулятор також удосконалив механізми банківського нагляду. Зокрема, постанова №100 змінила підходи до застосування штрафів та інших санкцій щодо банків, а також розширила підстави для відсторонення їхніх посадових осіб.
Водночас постанова №108 уточнила критерії визначення профілю ризику надавачів фінансових послуг та їхньої суспільної важливості, від яких залежать наглядові дії Національного банку.
На думку Діляри Мустафаєвої, вересневі нормативні рішення свідчать про поступову перебудову українського банківського регулювання за європейською моделлю.
“Кінцева мета європейської інтеграції банківського регулювання — створення системи, здатної одночасно забезпечувати фінансову стійкість, підтримувати кредитування економіки та зміцнювати довіру вкладників”, — підсумувала експертка.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Сайт Центру: http://finpuls.com/
Соцмережі: https://www.facebook.com/finpulse.center/
