У другому півріччі 2026 року гривневі депозити залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів для збереження коштів. Однак вкладникам варто оцінювати не лише номінальну ставку, а й три ключові маркери: інфляцію, курс долара та термін розміщення вкладу. Саме ці показники визначатимуть реальну прибутковість депозитів.
Таку думку висловив Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.
За даними банкіра, перше півріччя 2026 року для ринку гривневих депозитів минуло під знаком відносної стабільності. Після періоду активнішого перегляду ставок банки переважно вийшли на рівень, який можна вважати ринковою рівновагою: середні ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення коштів тримаються в діапазоні 13-14,5% річних, а найпривабливіші пропозиції на ринку можуть сягати 16-17,5% річних.
“Головний підсумок першого півріччя полягає в тому, що гривневий депозит залишається простим, зрозумілим і достатньо прибутковим інструментом заощадження. Ставки стабілізувалися, а інтерес громадян залишається високим”, — зазначив експерт.
Водночас, за його словами, у другому півріччі вкладникам варто оцінювати депозитні умови не з погляду “ставки з реклами”, а із суто практичного фінансового розрахунку. Насамперед зіставити очікуваний дохід із двома показниками — інфляцією та можливою зміною курсу валют.
“Для вкладника депозит вигідний тоді, коли після сплати податків дохід перекриває зростання цін і можливу курсову різницю. Тобто клієнту варто рахувати не номінальну, а реальну дохідність”, — пояснив банкір.
За поточних умов гривневі депозити залишаються привабливими, якщо річна інфляція не виходить за межі чистої дохідності вкладу. Для більшості депозитів це орієнтовно 10-12% річних після оподаткування, а для найкращих ринкових пропозицій — близько 13-13,5% річних. Тому інфляція вище 12-13% може стати сигналом, що реальна прибутковість депозитів помітно скорочується.
Другий маркер — це курс долара. Якщо вкладник розглядає альтернативу між гривневим депозитом і купівлею валюти, важливо оцінити, наскільки має зрости курс, щоб “з’їсти” депозитний дохід. Для коротших вкладів на 3-6 місяців критичним може бути зростання долара до рівня близько 47 грн. Для довших депозитів на 9-12 місяців, особливо за ставками 15-17,5% річних, межа привабливості вища — орієнтовно 49-50 грн за долар.
“Умовно кажучи, ультракороткі вклади більш чутливі до курсових коливань, адже вкладник має менше часу для накопичення відсоткового доходу. Натомість вклад на 9-12 місяців дає більший запас міцності. Водночас ультракороткий депозит має іншу перевагу: він гарантує клієнту фінансову гнучкість, адже гроші не “заморожуються” надовго, а вкладник може швидко реагувати на зміну курсу, інфляції чи рішень НБУ щодо облікової ставки. Саме тому термін депозиту можна вважати одним із ключових параметрів прибутковості”, — наголосив Дмитро Замотаєв.
На його думку, у другому півріччі конкуренція між банками дедалі більше зміщуватиметься в площину додаткових умов. Йдеться про бонуси для нових клієнтів, зручність відкриття депозиту онлайн, можливість поповнення, капіталізацію відсотків, програми лояльності та простоту управління вкладом через мобільний застосунок.
“Банки конкурують не лише розміром ставок. Для клієнта важить “повний пакет” запропонованих переваг: наскільки легко відкрити вклад, чи можна поповнювати депозит, чи є бонус до ставки, як швидко можна керувати коштами, чи зрозумілі умови дострокового розірвання. У другому півріччі саме сервіс і гнучкість продукту можуть стати не менш важливими, ніж додаткові 0,5-1 в.п. річних до базової депозитної ставки”, — зазначив експерт.
Банкір звернув увагу, що у другому півріччі важливими реперними точками для ринку депозитів стануть засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики. До кінця 2026 року залишаються чотири планові дати, коли можуть переглядатися облікова ставка та інші монетарні інструменти, що можуть прямо вплинути на прибутковість депозитів: 30 липня, 17 вересня, 29 жовтня та 17 грудня. Саме після цих рішень банки можуть переоцінювати вартість ресурсів, а отже — коригувати депозитні пропозиції.
“Для вкладника ці дати важливі як фінансовий календар. Якщо НБУ зберігатиме облікову ставку, ринок депозитів, найімовірніше, залишатиметься доволі стабільним. Якщо ж регулятор побачить ризики для інфляції або курсу і змінить монетарні параметри, це може поступово відобразитися і на депозитних ставках”, — сказав Дмитро Замотаєв.
За прогнозом банкіра, до осені ринок гривневих депозитів має всі підстави залишатися в режимі помірної стабільності. Для різких змін ставок наразі немає достатніх передумов: інфляція залишається контрольованою, попит на гривневі заощадження зберігається, а банківська система має достатній рівень ліквідності. Водночас порушити цей баланс можуть кілька факторів: різке прискорення інфляції, посилення девальваційних очікувань, зростання попиту на валюту, зміна монетарної політики НБУ або непередбачувані воєнні й зовнішньоекономічні обставини.
“У другому півріччі ми не побачимо “депозитні перегони”. Ринок перебуватиме в стані спокійної конкуренції за клієнта. Ставки можуть точково змінюватися, але навряд чи ринок масово піде в різке підвищення чи зниження без потужних макроекономічних приводів”, — вважає Дмитро Замотаєв.
Він радить вкладникам у другому півріччі користуватися простим алгоритмом вибору депозиту.
По-перше, визначити термін, на який гроші точно не знадобляться.
По-друге, порівняти ставку не лише з пропозиціями інших банків, а й з очікуваною інфляцією.
По-третє, оцінити валютний ризик: якщо людина вважає, що курс долара може швидко наблизитися до 47 грн, не варто розміщувати всю суму на один тривалий депозит, а розглянути диверсифікацію заощаджень.
По-четверте, уважно ознайомитися з умовами дострокового розірвання, адже висока ставка може втратити сенс, якщо клієнт забере кошти раніше й отримає мінімальний дохід.
На думку банкіра, для багатьох клієнтів оптимальною може бути не одна велика сума на одному депозиті, а розподіл коштів на кілька вкладів на різний термін розміщення, наприклад, частина на 3-6 місяців для гнучкості, частина на 9-12 місяців для вищої дохідності.
“Головна порада вкладникам — не “гнатися” лише за максимальною ставкою. Депозит має відповідати вашій фінансовій меті. Якщо потрібен резерв, то кращим рішенням стане коротший і гнучкіший вклад. Якщо мета полягає у збереженні коштів від інфляції на довший період, варто розглянути варіанти вкладів на 9-12 місяців, зафіксувавши привабливу ставку. Найкращий депозит — це передусім оптимальне поєднання ставки, терміну, надійності та зручності”, — підсумував Дмитро Замотаєв.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на липень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
