Після переходу небанківського фінансового ринку під регулювання Нацбанку цей сегмент пройшов через масштабне “перезавантаження”: частина гравців залишила ринок, частина була виключена з реєстрів, а ті компанії, що залишилися, змушені були адаптуватися до жорсткіших правил прозорості, ліквідності та управління ризиками.
Про це йдеться у статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
За даними аналітиків, на початок 2026 року кількість учасників фінансового ринку України, не враховуючи банки, скоротилася до 655 установ, тоді як на початку 2022 року їх було 1824. Таким чином, за роки великої війни ринок втратив 61% гравців.
Найсильніше скорочення торкнулося фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів і страховиків. Водночас, попри таке суттєве “схуднення”, сам ринок став більш структурованим і контрольованим, а його ключові сегменти — зрозумілішими для регулятора та споживача.
Як зазначила керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва, перехід небанківського ринку під нагляд НБУ став одним із найважливіших етапів його трансформації.
“Після того, як Національний банк отримав повноваження з регулювання небанківських фінансових послуг, ринок почав змінюватися не лише формально, а й по суті. Вимоги до прозорості структури власності, якості активів, ліквідності, ділової репутації керівників, а також посилення нагляду суттєво змінили саму модель роботи багатьох компаній. Фактично ринок пройшов очищення: слабкі, неактивні або непрозорі установи пішли, а ті, що залишилися, були змушені працювати за зрозумілішими й жорсткішими правилами”, — наголосила вона.
Станом на початок 2026 року на фінансовому ринку України, крім 61 банку, працювали 411 фінансових компаній, 101 ломбард, 85 кредитних спілок, 57 страхових компаній та одна лізингова компанія. Найбільшу частку за кількістю учасників і далі формують саме фінансові компанії — 57% від загальної кількості гравців. Ломбарди складають 14%, кредитні спілки — 11,9%, банки — 8,5%, страхові компанії — 7,96%.
Втім, якщо оцінювати не кількість учасників, а вагу в системі, картина зовсім інша: 91% усіх активів фінансового ринку припадає саме на банки. Частка фінансових компаній становить 6,6%, страховиків — 2%, а питома вага всіх інших гравців не перевищує 1%. Як зазначили у “Фінансовому пульсі”, це ще раз демонструє, що небанківський сегмент, попри свою чисельність, досі значно поступається банківському сектору за масштабом ресурсів.
Водночас 2025 рік виявився для небанківських установ фінансово успішним. Їхній сукупний прибуток сягнув 20,1 млрд грн, що на 21% більше, ніж роком раніше. Найбільший фінансовий результат показали фінансові компанії — 13 млрд грн, або 65% від загального прибутку ринку. Страхові компанії заробили 6,85 млрд грн, що відповідає 34% сукупного результату. Частка кредитних спілок і ломбардів у загальному фінансовому результаті залишилася мінімальною — менш як 1%.
За словами Діляри Мустафаєвої, головна особливість нинішнього етапу розвитку ринку полягає в тому, що скорочення кількості учасників не означає його ослаблення.
“Сам факт того, що ринок суттєво зменшився кількісно, не варто трактувати як негатив. Навпаки, у багатьох випадках ідеться про природне виведення з системи формальних або нежиттєздатних компаній. Якщо подивитися на фінансовий результат 2025 року, то бачимо, що небанківський сегмент не просто вистояв, а й продемонстрував зростання прибутковості. Це означає, що після кількох років очищення ринок поступово переходить до більш зрілої моделі розвитку”, — вважає експертка.
Одним із найпомітніших сегментів залишаються фінансові компанії. Саме вони сьогодні є найбільш активними небанківськими гравцями, часто конкуруючи швидкістю, технологічністю та гнучкістю сервісів. У 2025 році обсяг наданих ними фінансових послуг склав 327,8 млрд грн, що на 33,8% більше, ніж у 2024-му. Майже 45% цього обсягу сформували кредити, 25,4% — факторинг, 9,4% — гарантії, 10,3% — фінансовий лізинг. Найбільший темп зростання показали саме гарантії — плюс 165% за рік. Фінансовий лізинг зріс на 38,9%, кредити — на 17,1%, факторинг — на 17,4%.
На початок 2026 року заборгованість за договорами про надання коштів у позику у фінансових компаній становила 128,1 млрд грн. З цієї суми 99,2 млрд грн припадало на юридичних осіб і 28,9 млрд грн — на фізичних осіб. Крім того, лише за 2025 рік було укладено 16,7 тис. договорів факторингу на загальну суму 83,2 млрд грн, з яких 28,4 млрд грн — класичний факторинг, а 54,8 млрд грн — некласичний.
Страховий ринок також продемонстрував доволі впевнену динаміку. Активи ризикових страховиків на початок 2026 року становили 63,3 млрд грн, або 64,7% від загального обсягу активів страхового ринку. Активи страховиків життя дорівнювали 30,6 млрд грн. Валові премії ризикового страхування за 2025 рік сягнули 66,3 млрд грн, тоді як валові премії страховиків життя склали 6 млрд грн. Водночас у четвертому кварталі 2025 року, порівняно з першим кварталом 2022-го, страхові премії за ОСЦПВ зросли у 5,4 раза, за КАСКО — у 2,6 раза, за “Зеленою карткою” — у 2 рази, премії зі страхування життя зросли на 33%, а премії зі страхування майна та вогневих ризиків — на 48%. Лише страхування здоров’я показало незначне зниження — на 2%.
Окремої уваги заслуговує і прибутковість страхових компаній. За підсумками 2025 року 62% ризикових страховиків продемонстрували рентабельність активів, що перевищувала 6%, а у 34% компаній цей показник був вищим за 10%. Серед страховиків життя 20% компаній залишалися збитковими, але водночас частина ринку також показувала стабільну ефективність.
Натомість кредитні спілки залишаються одним із найбільш вразливих сегментів. Якщо на початок 2022 року їхній кредитний портфель становив 2 млрд грн, то станом на 01.01.2026 він скоротився майже до 1 млрд грн. Частка непрацюючих кредитів зросла з 20% до 29%, а співвідношення операційних витрат до чистого операційного доходу досягло 102%, тобто витрати перевищили доходи. Фінансовий результат цього сегмента за 2025 рік був значно скромнішим, ніж в інших гравців, — 21,6 млн грн.
Ломбарди, своєю чергою, продовжують зберігати стабільну нішу. У 2025 році вони видали 16,9 млрд грн кредитів проти 16,2 млрд грн роком раніше. Переважна більшість таких кредитів — 73–79% залежно від кварталу — видавалася під заставу виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Ще 19–24% припадало на кредити під заставу техніки, а частка іншої застави, зокрема автомобілів і нерухомості, становила 2–3%.
Експертка “Фінансового пульсу” звертає увагу й на ще одну важливу тенденцію: ринок поступово переходить від етапу очищення до етапу структурованого посилення регуляторних вимог. Так, у січні 2026 року НБУ вперше оприлюднив перелік значимих фінансових компаній — до нього увійшли 53 установи. Саме для них передбачено підвищені вимоги до корпоративного управління, планування діяльності та розкриття інформації. Привести свою діяльність у відповідність до нових правил такі компанії повинні до 1 липня 2026 року.
На думку Діляри Мустафаєвої, це означає, що регулятор переходить до наступного етапу — не просто контролю за дотриманням базових правил, а формування нової якості всього небанківського сегмента.
“НБУ фактично формує нову архітектуру небанківського ринку. Ідеться вже про довгострокову зміну стандартів роботи. Посилені вимоги до значимих фінансових компаній — це сигнал, що ринок рухається в бік більшої відповідальності, відкритості та наближення до європейських підходів. Для клієнтів це означає більш зрозумілі правила гри, а для самих компаній — необхідність або якісно змінюватися, або залишати ринок”, — підсумувала вона.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Сайт Центру: http://finpuls.com/
Соцмережі: https://www.facebook.com/finpulse.center/
