RSS
20 Листопад
     
 
Новини АУБ
Прес-конференція “Реальний стан економіки і банківської галузі: підсумки, тенденції, прогнози. Законодавчі ризики”
            5 червня  в Інформагенстві «Українські новини» відбулась прес-конференція на тему “Реальний стан економіки і банківської галузі: підсумки, тенденції, прогнози. Законодавчі ризики”.  
          У прес-конференції взяли участь Президент АУБ Олександр Сугоняко та народний депутат України, заступник голови Комітету Вурховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів.


         
За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко політичні, точніше владні ризики вкрай негативно впливають на економіку, а вона на банківську галузь. Три останні квартали має місце рецесія української економіки. Прогнози експертів і міжнародних фінансових організацій, рейтингових агентств  на 2013 рік несприятливі.
          За показником економічного ризику (економічна стабільність, економічні дисбаланси, кредитний ризик в економіці) наша банківська галузь має найгіршу оцінку – 10. За показниками галузевого ризику – 7. Сукупна оцінка,  по класифікації BICRA  рейтингової агенції Standard & Poors, банківської галузі України  – 9. Це найгірша оцінка для всіх держав, що виникли на терені колишнього СРСР. Гірше нас лише Білорусь з 10 балами.
          Негативно відбилося і на економіці, і на банках утримання  стабільного курсу і низької інфляції, як стратегічних цілей влади останніх трьох років. Ці політичні цілі досягалися за рахунок утиску ліквідності в 2011 та 2012 роках, що призвело до суттєвого зростання  боргового навантаження на банки.  Якщо приріст процентних доходів за січ.- квіт. 2013 року в порівнянні з цим же періодом попереднього року  склав 8,3% , то приріст процентних витрат склав 21,9%. Така тенденція була закладена вже в останньому кварталі 2011 року і продовжувалася весь 2012 рік.
          Жорстка монетарна політика, дефляція, вкупі з одержавленим рекетом заморозили економіку. Проблеми бюджетні, боргові, платіжного балансу і курсу гривні влада вирішує шляхом нарощення боргу.
 
          Дуже високий кредитний ризик  в економіці не допускає її кредитування.  Приріст залучених банками коштів за чотири місяці ц.р.  склав  44,3 млрд. грн. Банки розмістили ці кошти в активах таким чином: кредити резидентам – 15,1 млрд. грн. (в т.ч. кредити виробничим галузям – 12 млрд. грн.); цінні папери – 28,2 млрд. грн. ( в т.ч. урядові – 22,8 млрд. грн.). Лише 27% приросту залучених коштів направлено банками у виробничі галузі. Це діагноз дуже серйозної хвороби і галузі і економіки, - стверджує Сугоняко.
          Частка проблемних  кредитів  галузі складає за даними  рейтингової агенції S&P складає 20%, Moody's – 35%. Показаний галуззю прибуток за 4 місяці п.р. в сумі 2,3 млрд. грн.  в основному сформований за рахунок зменшення витрат, а саме за рахунок зменшення  відрахувань в резерви під активні операції (2, 4 млрд. грн.) Президент АУБ звертає увагу суспільства, що на банківську галузь тисне ризик  девальвації гривні. Сальдо між валютними зобов’язаннями і валютними активами банків складає більше 6 млрд.$. При девальвації гривні банки будуть нести прямі збитки в залежності від глибини девальвації і розміру цього сальдо.
          Банківська галузь залучає вільні кошти у населення та підприємств і направляє їх в основному на  непродуктивне споживання уряду (ОВДП), або на кредитування споживання населення. А в економіці поглиблюється запустіння. Базова функція галузі – кредитування національного виробництва виконується незадовільно, тому що банківська галузь змушена кредитувати споживання, а не виробництво, де великі ризики.Реальна гривнева депозитна ставка за три роки зросла більше як у 7 разів – з 2,4% в 2009 році до майже 17% у 2012 р. Це говорить про штучний дефіцит гривні в цей період і зростання депозитних ризиків.
          За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, якість законодавчої роботи теж бажає кращого.Минуло 6 місяців від початку діяльності Верховної Ради України 7 скликання. А це дозволяє зробити перші висновки про ефективність роботи парламентарів, тенденції законотворчої роботи, деяку правову статистику.             Народні депутати попереднього скликання внесли більш, ніж 4 тисячі законопроектів, з яких ухваленими виявились близько 15%. При цьому законодавчі ініціативи Кабміну, НБУ та Президента особливою активністю і, найважливіше фаховістю, не відзначаються. На жаль, у Верховної Ради цього скликання ці тенденції продовжуються.
 
            - Як заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів та банківської діяльності, часто ознайомлююсь з поданими законопроектами, котрі не відповідають навіть вимогам законодавчої техніки, котрі не спрямовані на фундаментальні зміни, а є фрагментарними, інколи відверто лобістськими. Це стосується і законопроектів щодо вексельних розрахунків, і «оригінальні» урядові ініціативи щодо побудови механізмів і процедури роботи з державними гарантіями.             Існує й інша тенденція, коли провладні представники усіма силами шукають шляхи надходження додаткових коштів до бюджету, як результат і резонансні ініціативи щодо оподаткування переказів наших заробітчан, «утиски» валютних депозитів громадян, Проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення пенсійного забезпечення)»  тощо, - констатує парламентар.

 Прес-служба Асоціації українських банків
 
НОВИНИ