RSS
20 Листопад
     
 
Publications about banking system
Чи досяг НБУ своїх цілей?

Олександр Сугоняко
sugoboz.jpg 
Нацбанк не впорався з цілями, про які заявляв та створив серйозні проблеми для суспільства та нормального функціонування банківської системи. До такого висновку прийшли аналітики АУБ, проаналізувавши роботу регулятора за попередній рік. Наразі група експертів готує аналітичну записку, в якій фахово аналізується ефективність діяльності Нацбанку при новому керівництві в проведенні монетарної і регуляторної політики держави.

Почнемо з одного із «найвдаліших» нововведень НБУ, яке зачепило не тільки економіку країни, а й створило проблеми мільйонам людей – це «паспортизація» валютно-обмінних операцій.

Сьогодні настав час для тверезої оцінки результатів так званої «паспортизації» валютно-обмінних операцій, і передовсім необхідно дати відповідь на кілька базових питань:
1.           Чи не порушують дії НБУ права людини та громадські свободи?
2.           Чи дійсно «паспортизація» направлена на зменшення тіньових оборудок з іноземною валютою та сприяє детінізації економіки?
3.           Чи вплинули запроваджені зміни на покращення платіжного балансу країни та зменшення попиту на валюту?
 
1. Права людини та громадські свободи.
  
Приймаючи рішення про «паспортизацію» валютно-обмінних операцій, НБУ не міг не знати про набрання чинності з 01 січня 2012 року Закону України «Про захист персональних даних», відповідно до якого використання персональних даних можливе лише на підставі закону або згоди на це суб’єкта персональних даних, причому «Особисті немайнові права на  персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними» (Стаття 8 Закону).  Крім того, суб’єкт персональних даних має надавати згоду на обробку своїх даних у відповідних базах та знати, де перебувають бази з його персональними даними.

Таким чином, на сьогодні банки, які збирають та зберігають бази персональних даних фізичних осіб, які здійснили операції з купівлі/продажу готівкової іноземної валюти, фактично порушують вимоги Закону та особисті немайнові права громадян, адже нормативні документи НБУ мають підзаконний характер. А Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», всупереч заявам Голови НБУ, не містить прямої вимоги щодо надання фізичною особою паспортних даних під час купівлі продажу готівкової іноземної валюти та їх копіювання. Крім того, статтю 32 Конституції України передбачено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу можливе лише за її згоди або у випадках, визначених законом.

Суспільство досить чутливо відреагувало на порушення своїх прав та свобод. Соціологічне опитування, проведене компанією Research & Branding Group, показало, що  більшість українців (58%) негативно поставилася до «паспортизації», проведеної за  розпорядженням НБУ. В перші дні після 23 вересня 2011 року валютно-обмінні операції не здійснювали 76% опитаних. На наш погляд, це відбувалося не через приналежність до «тіньового сектору», а передовсім через внутрішній спротив, побоювання за втрату особистої інформації та її незаконне використання, а також через загальну втрату довіри до фінансового сектору, в тому числі і до НБУ.

Відповідно до вказаного вище опитування лише 12% українців вважали, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютно-обмінних операцій громадян є необхідним. При цьому 32% опитаних вважали, що «паспортизацію» необхідно скасувати повністю, а 28% опитаних – скасувати для операцій на суму, еквівалентну 1000-1500 доларів США. Майже 66% українців вважають, що їх паспортні дані, надані під час обміну валюти, можуть бути незаконно використані, стільки ж опитуваних розцінили вимагання паспортних даних під час валютно-обмінних операцій як грубе втручання в особисте життя громадян. Вказані респонденти також спрогнозували, що «паспортизація» призведе до відродження тіньового валютного ринку.
 
2. Детінізації економіки.

Детінезація економіки проголошена одним з пріоритетів державної політики. Але чи сприяє «паспортизація» цьому процесу? Попередня редакція Інструкції НБУ обмежувала обсяг готівкових операцій з іноземною валютою однієї фізичної особи протягом операційного банківського дня на рівні не більше 80 000 гривень. Тобто, мова йшла про операції на суму, еквівалентну приблизно 10 000 дол. США на день або 200 000 дол. США на місяць. Звичайно, що тіньовий бізнес ніколи не задовольнився б таким обсягом валютних операцій. Канали тіньового перетоку гривні у готівковий долар передбачають створення розгалуженої мережі конвертаційних центрів. І боротьба з такими центрами полягає лише у чіткому застосуванні вже діючих законодавчих норм. Тіньовий бізнес не стоїть у чергах в обмінних пунктах і знає як уникнути пред’явлення паспорту або проведення повної ідентифікації особи.

Неухильне виконання норм попередньої редакції Інструкції НБУ «Про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» та інших нормативних актів унеможливило б проведення таких операцій. Для боротьби з тіньовим сектором необхідне чітке дотримання чинної законодавчої бази, а також невідворотне покарання порушників. Прийняття нових адміністративних вимог нічого не змінить, якщо вже прийняті законодавчі норми не будуть чітко виконуватися.
І головне – обсяги обміну валют суттєво не змінилися, а отже тіньова економіка живе як і раніше.
 
3. Платіжний баланс країни та попит на валюту.

В оцінці стану платіжного балансу в листопаді 2011 року, здійсненій фахівцями НБУ, зазначено: «Обсяги приросту готівкової валюти поза банківською системою збереглися на рівні попереднього місяця  – 1.5 млрд. дол. США. У цілому за 11 місяців цей приріст становив 10.8 млрд. дол. США (порівняно з 4.3 млрд. дол. США за 11 місяців 2010 року».

Можливо, відтік валюти поза банки став головною причиною погіршення стану платіжного балансу і це спонукало НБУ до рішучих дій? Але аналітична служба НБУ у звіті за ІІІ квартал 2011 року чітко зазначила: «Основним фактором зростання дефіциту поточного рахунку (до 2.7 млрд. дол. США) був високий інвестиційний попит (значною мірою з боку уряду, що суттєво збільшив свої капітальні видатки через необхідність підготовки до Євро-2012). Водночас зростання експорту обмежувалось уповільненням зовнішнього попиту та дією експортного мита на зернові».

Крім цього, у звіті НБУ вказувалося, що: «Збільшення дефіциту торгівлі товарами було зумовлене збереженням значних обсягів імпорту, річні темпи зростання якого залишалися вищими, ніж експорту (32.2 та 29.7% відповідно)». На думку фахівців НБУ, це було пов’язано, зокрема: «…..з посиленням девальваційних очікувань».

Саме девальваційними очікуваннями та втратою довіри населення до політики НБУ і пояснюється сплеск активності населення та малого бізнесу на ринку готівкової валюти восени 2011 року. Відповідно до результатів дослідженняділових очікувань підприємств за четвертий квартал 2011 року, проведеного НБУ 14-30 листопада серед 1 251 підприємств України, було зафіксовано посилення девальваційних очікувань українського бізнесу: 68% респондентів у 2012 році очікують девальвації гривні щодо долару США, причому у третьому кварталі 2011 року таких респондентів було 55%, у другому кварталі 2011 року – 49%, у першому кварталі 2011 року –  45%.  Тобто, наприкінці 2011 року було зафіксовано поступову втрату довіри бізнесу до політики НБУ, матеріалізованої у курсі національної валюти, хоча ще на початку 2011 року бізнес сподівався на певну курсову стабільність.

Після короткотривалого адміністративного «шоку», наприкінці вересня 2011 року, який супроводжувався певним послаблення тиску на гривню, що дало підстави для оптимістичних заяв Голови НБУ, девальвація гривні поступово продовжується по зростаючому тренду. І хоча загрозливого падіння курсу національної валюти поки немає, але тенденція складається цілком очевидна. Ще гостріше тенденція девальвації курсу гривні вимальовується на готівковому ринку, на якому у січні 2012 року було зафіксовано падіння курсу гривні до долару США до 8,06 - 8,08.
 
Можна зробити висновок, що посилення адміністративного тиску цілком закономірно призвело до подальшого зменшення довіри суспільства до політки НБУ, а отже і до національної валюти – гривні. Це в черговий раз підтвердило істину, що за умови відсутності ефективної фінансової політики адміністративні важелі впливу можуть дати певний ефект лише у короткостроковому періоді, а у довгостроковій перспективі такі механізми мають або нейтральний, або негативний (як у випадку із «паспортизацією») вплив.

Офіційна статистика Нацбанку спростовує досягнення проголошених керівництвом НБУ при запровадженні паспортизації валютно-обмінних операцій цілей. Зокрема, невтішно виглядають дані стосовно міжнародних резервів НБУ, про які так опікувався регулятор, вводячи «паспортизацію»: за IV квартал 2008 р. і весь 2009 р. у розпал світової фінансової кризи вони зменшились на 11 млрд.$ (за цей же період НБУ отримав від МВФ 6 млрд.$), у 2010 р. зросли на 8,1 млрд.$ (без кредитів МВФ), а за вересень-жовтень 2011 року в умовах зростання національної економіки їх падіння склало понад 7 млрд.$.

І все ж таки, з якою метою  НБУ здійснив заходи з «паспортизації» готівкових валюто-обмінних операцій? Такі відповіді НБУ:

1. «У зв'язку з необґрунтованим збільшенням окремими банками обсягів продажу готівкової іноземної валюти Національним банком України та його територіальними управліннями посилено контроль за дотриманням порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України».
Якщо причина в «збільшенні окремими банками обсягів продажу готівкової валюти» то потрібно було б НБУ  й займатися тими «окремими» банками, а не накидати проблеми на все суспільство.
2. «З метою удосконалення діючого механізму ідентифікації особи, яка здійснює операцію з готівковою іноземною валютою, та встановлення дієвого контролю за значними обсягами готівкових операцій в іноземній валюті Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 11.08.2011 р. № 278.» 21.09.2011 р.
Щодо «удосконалення»  адміністрування валютно-обмінних готівкових операцій тут «успіхи» є, а щодо «дієвого контролю» є запитання. В Україні закрилися  так звані             «конвертацій ні центри»? Ні. Не відновився тіньовий обмін готівки? Відновився. Тоді про яке встановлення контролю йде мова?
3. Нацбанк декларував, що переслідує дві мети: По-перше, спростити і зробити максимально зручними для населення операції з купівлі-продажу валют. По-друге, посилити контроль за роботою валютного ринку та унеможливити порушення вимог чинного законодавства, насамперед, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Перша мета «досягнута» з точністю до навпаки і сприймається як абсурді знущання. Щодо другої мети: посилений контроль НБУ (?) над тіньовим валютним  ринком? .
4. Для посилення боротьби з відмиванням брудних коштів.
Відмивання брудних коштів відбувається  в процесі трансформації готівкових коштів у безготівкові. Тому його  не може бути при обміні однієї валюти на іншу.
5. «Очікуємо в чотири рази скорочення (перевищення покупки готівкової валюти над її продажем») попиту на валюту.
Є очевидним, що попит на валюту не є функцією  від адміністративних вправ НБУ.
6. Для боротьби з тіньовою економікою.
Як показано вище обсяги обміну   валют  в країні суттєво не змінилися, що відображає збереження і обсягів тіньової економіки. Отже – боротьби немає.

Таким чином, публічно проголошені цілі НБУ в процесі  згаданої  «паспортизації» не досягнуті. Були інші, сховані від суспільства, справжні цілі?! НБУ не здатний досягати поставлених цілей?! За будь яких відповідей на ці питання,  довіра до НБУ   падає, що не може не турбувати.

Джерело: інтернет-видання «Обозреватель»
http://obozrevatel.com/author-column/38049-chi-dosyag-nbu-svoih-tsilej.htm

 
НОВИНИ