RSS
18 Листопад
     
 
Новини АУБ
ЗАЯВА Асоціації українських банків про недопустимість поширення неправдивої економічної інформації

Останнім часом знову зазвучали з високих трибун необґрунтовані звинувачення банківського сектору у всіх бідах нашої економіки. Такого роду висловлювання, зокрема, прозвучали з вуст Прем'єр-міністра України Ю.В.Тимошенко на презентації проекту держбюджету України на 2010 рік, де банківська система була фактично названа основним чинником рецесії економіки через відсутність кредитування реального сектору, велику вартість кредитів та стрімку девальвацію гривні.
Асоціація українських банків вкотре зазначає, що на відміну від країн Заходу, кризові явища в українську банківську систему привнесені саме з реальної економіки, а не навпаки. Відсутність будь-яких структурних зрушень у промисловості за роки незалежності, надмірне домінування декількох галузей (металургія і хімічна промисловість) в експортному потенціалі держави у поєднанні із вкрай застарілими технологіями виробництва призвели до втрати конкурентоздатності вітчизняної експортної продукції на зарубіжних ринках. Саме в експортних галузях відбувся чи не найбільший спад виробництва.
У свою чергу, різке падіння експорту в поєднанні з масовим відтоком іноземного капіталу в умовах світової фінансової кризи (на відміну від докризових років, коли капітал йшов в Україну) не могло не позначитись на обмінному курсі гривні.
Стосовно високої вартості кредитів. Невже керівництву Уряду невідома прописна істина: висока інфляція (в останні роки вона в Україні виміряється двозначними числами) цілком закономірно провокує високу плату за депозитами, які є основним ресурсом кредитування. В умовах масового відтоку вкладів населення і депозитів юридичних осіб минулого року та збереження інфляційних процесів на вже, на жаль, сталому двозначному вимірі говорити про зниження депозитних, а отже і кредитних ставок не доводиться. До речі, згадувані Прем'єр-міністром 110 млрд.грн. рефінансування комерційних банків з боку НБУ за обсягами приблизно і перекривають той відтік ресурсів із банківської системи, який мав місце у    IV кварталі 2008 р. – І кварталі 2009 р.
Говорячи про масштабне відновлення і нарощування кредитування економіки, не можна  абстрагуватись і від середовища, в якому працюють сьогодні банки, тобто, клієнтської бази. По юридичних особах: за січень – травень поточного року загальний прибуток підприємств України зменшився більш як у 5 разів, а збитки збиткових підприємств зросли більше ніж утричі, відповідно з третини до майже половини з усієї кількості вітчизняних підприємств зросла кількість збиткових; по населенню: реальна заробітна плата зменшилась на 10 відсотків. Такий фінансовий стан позичальників кредитів не міг не позначитись на якості кредитного портфеля банків, які через вимушене формування необхідних резервів зазнали  станом на 01.09.2009 р. в цілому по системі збитків на суму 20,5 млрд.грн., чого до 2009 року не було в новітній історії. Зрозуміло, що такий фінансовий стан позичальників - і підприємств, і населення - призводить до зростання ризиків кредитування, що суттєво збільшує і проценти за кредити.
Не може не кидатись у вічі і намагання влади штучно прикрасити загальний стан економіки за рахунок маніпулювання показниками, коли за базу береться січень-лютий поточного року, тобто точка найбільшого падіння, а не відповідний період минулого року, що є загальновизнаною практикою. Звідси – заяви про неіснуюче відновлення і зростання, тоді як реалії набагато сумніші: падіння у добувній промисловості за І півріччя – 18,1%, у переробній в цілому – 36,5% (і в розрізі всіх основних галузей переробки, зокрема, в машинобудуванні – 52,5%, металургії – 43%, хімічній промисловості – 34,2%, легкій промисловості – 33%); вантажооборот транспорту знизився за півріччя на 33,6%.
На такому економічному тлі закономірний подив викликають регулярні (щомісячні) рапорти урядовців про перевиконання планів по дохідній частині бюджету 2009 року.
Аж ніяк не сприяє пожвавленню кредитування економіки  монетизація зобов'язань Уряду Національним банком, який не без відповідного тиску влади був вимушений придбати ОВДП на 35,5 млрд.грн., що звузило монетарні можливості регулятора по рефінансуванню комерційних банків.
Наведені цифри і реалії спростовують хибні спроби перекласти відповідальність за економічну ситуацію в країні з влади на банківський сектор. Банки не можуть нормально працювати в негативному економічному середовищі, а це середовище формується економічною політикою, яку, згідно із Конституцією України, здійснює якраз Уряд.
Вкрай негативно на імідж банківської системи, а відповідно і довіру до неї, як і до національної валюти, впливають завчасні (до вироку суду) публічні звинувачення вищого керівництва НБУ і ряду банків у кримінальних злочинах. Схоже, вже стали характерним стилем роботи правоохоронних органів виклики на допити через ЗМІ, публічне інкримінування не доведених у встановленому порядку законопорушень замість професійного розслідування злочину, доведення вини злочинця, рішення суду і покарання. Після того – повідомлення суспільства.
Асоціація українських банків зазначає, що названий «стиль» роботи правоохоронців є взагалі неприпустимим, а по відношенню до людей, які здійснюють поточне управління в банківському секторі, а отже, впливають на довіру до системи і гривні, – подавно, і звертає увагу керівників держави і правоохоронних органів на те, що без чесності подолати ні моральну, ні економічну, ні банківську кризу неможливо.


Президент Асоціації українських банків
Олександр Сугоняко


 
2009-09-23
 
НОВИНИ