RSS
21 Листопад
     
 
Новини АУБ
Право односторонньої відмови від третейської угоди – це не захист споживача, а спосіб ухилення боржника від виконання взятих на себе зобов’язань

rada.jpgАсоціація українських банків звернулася до Верховної Ради України з проханням відхилити законопроект № 4260 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду", який передбачає надання права односторонньої відмови сторони від третейської угоди.
Цим законопроектом пропонується надати громадянам - споживачам фінансових послуг - право в односторонньому порядку в будь-який момент відмовитися від угоди про розгляд спору в третейському суді. Автори законопроекту пояснюють необхідність прийняття  законопроекту тим, що громадяни - споживачі фінансових послуг - повинні у всіх випадках користуватися передбаченим Законом «Про захист прав споживачів» правом на подачу позову без плати за його розгляд, а також правом на подачу позову за місцем свого проживання. Банк, користуючись неуважністю громадян, «вставляє» угоду про розгляд спорів у третейському суді, у результаті чого громадяни змушені платити третейський збір і гонорар суддям у невідомій заздалегідь сумі й виїжджати до місця розгляду спору за межі свого місця проживання. Прийняття законопроекту не вимагатиме видатків держбюджету.

 Асоціація українських банків не погоджується з наведеними поясненнями та вважає їх помилковими,  виходячи із наступних аргументів.

1. За своїм правовим змістом запропонований законопроект захищає не права громадян - позивачів, що звернулися з позовами до банків, а надає громадянам - відповідачам відстрочку в оплаті їхнього боргу за кредитним договором.
 Так, відповідно до законопроекту, громадянин у будь-який момент може відмовитися від третейської угоди, що на практиці, насамперед, призведе до відмови громадян - відповідачів за кредитними договорами від розгляду позовів банків у третейському суді.
 Така відмова призведе до передачі спору на розгляд державного суду. У державному суді час розгляду спору на багато місяців більший, ніж час розгляду спору в третейському суді. У результаті громадянин-відповідач за позовом банку про повернення боргу за кредитом, заявивши про відмову від розгляду спору в третейському суді, одержить можливість кілька місяців, поки триває розгляд позову банку в державному суді, не платити банку борг за кредитом. Відповідно, затягування повернення кредиту громадянами - позичальниками утруднить банку задоволення вимог громадян - вкладників банку про повернення внесків.
 Стосовно громадян, які подають позови до банків, то у більшості випадків вони подають позови до банків про повернення вкладу. За такими позовами  громадяни не є споживачами послуг банків (див. п.22 ч.1 Закону «Про захист прав споживачів») і на них не поширюються права споживачів на безкоштовну подачу позову за місцем свого проживання, передбачені Законом «Про захист прав споживачів». У правовідносинах за банківським вкладом не вкладники споживають послугу банку, а, навпаки, банк споживає послугу громадянина й платить йому за цю послугу відсотки. Тому й у державних судах такі громадяни повинні оплачувати державне мито за розгляд свого позову.
У цей же час всі позови громадян про повернення вкладу й відсотків за вкладом розглянуті, наприклад, третейським судом при АУБ, задоволені, а оплачений позивачами третейський збір стягнений третейським судом з банків - відповідачів.
У даний час більшість спорів за участю банків розглядає всього три третейські суди з більш ніж 300 зареєстрованих третейських судів. У всіх цих судах єдиною платою за розгляд позовів є третейський збір. Гонорари третейським суддям також сплачуються із сум третейського збору адміністрацією третейського суду, а не громадянами. Про розмір третейського збору можна довідатися заздалегідь до укладення третейської угоди на відповідних сайтах третейських судів (див. наприклад ставки третейського збору на сайті Третейського суду при  АУБ – 
http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=19&Itemid=20).
Ставки третейського збору істотно не відрізняються від ставок державного мита за розгляд позовів у державних судах.

2. Прийняття законопроекту вимагатиме додаткових витрат державного бюджету на розгляд «безкоштовних» позовів громадян у державних судах, збільшить завантаження державних судів, зменшить надходження в бюджет податків і зборів із сум, що виплачуються працівникам і суддям третейського суду.
Законопроектом передбачене надання громадянам права відмовитися від третейського застереження й отримати право на безкоштовний розгляд спору в державному суді.
Однак безкоштовний розгляд спорів за позовами громадян до банків вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету.
 У цей же час розгляд спорів у третейському суді поповнює бюджет на суму прибуткового податку із сум, що виплачуються працівникам і суддям третейського суду.
В 2009 році за опублікованим даними всі господарські суди України розглянули 3,5 тисячі позовів за кредитними договорами (http://ru.zib.com.ua/article/1271126555591/), а тільки три третейські суди розглянули в 2009 році близько 30 тисяч позовів за участю банків. Із сум третейського збору, що надійшов, за розгляд цих позовів більше 50% іде на оплату третейським суддям і працівникам третейського суду, з яких вони сплачують прибутковий податок.
Прийняття законопроекту призведе до істотного скорочення кількості спорів, розглянутих третейськими судами  й, відповідно, - до збільшення завантаження державних судів, збільшення витрат бюджету на розгляд цих спорів у державних судах, зменшення надходжень прибуткового податку з оплати суддів і працівників третейського суду.

Асоціація українських банків просить народних депутатів не підтримувати законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду".

2010-06-18

 
НОВИНИ