RSS
21 Листопад
     
 
Публікації про банківську систему
Створення АУБ: Як все розпочиналось (спогади ветеранів)
В.Горбовський
В.Мельник

Як все розпочиналось
(спогади ветеранів)

В кінці 80-х років в період горбачовської «перебудови» розпочався процес демократизації суспільства і господарських відносин, повним ходом йшло створення нових господарських структур - об'єднань, акціонерних товариств, приватних підприємств, кооперативів. В цей час стали виникати нові недержавні – комерційні і кооперативні банки.
Першими в числі цих банків в Україні були: Укрінбанк (Голова Правління Яндовський І.В.), Укрбудмбанк (Голова Правління – Горбовський В.І.), Легбанк (Голова Правління – Марущак Ю.А.).
Базою для створення статутних фондів нових банків служили централізовані кошти міністерств, відомств, виробничих об'єднань у вигляді фондів розвитку виробництва, соціально-культурних заходів і житлового будівництва, а також кошти кооперативів і приватних осіб.
На той час в Україні не було власного Центрального державного банку. Функцію управляючого  і координуючого банку виконувала Республіканська контора Держбанку СРСР. До її складу входило управління координації діяльності банків, на яке покладалось методологічне керівництво і координація дій галузевих державних комерційних банків, створених в результаті  банківської реформи 1988 року – Промбудбанку, Агромпромбанку, Житлосоцбанку, Ощадбанку, Зовнішторгбанку.
Поряд з цим у названому управління під керівництвом Мельника В.Ф. був підрозділ – планування і координації банків, в якому здійснювався попередній розгляд і опрацювання документів для створення нових комерційних і кооперативних банків.
Оскільки в цей час зберігалась централізована система управління в масштабі союзу, то реєстрація нових банків здійснювалася в центрі – в Москві, за попереднім розглядом установчих документів і заключними висновками Республіканської контори Держбанку СРСР.
На кінець 1989 року в Україні вже існували такі нові недержавні банки: Укрінбанк, Укрстромбанк, Укрлегбанк, Ікар-банк, Укравтобанк,  Київкоопбанк, Демосбанк, Лісбанк, Прикарпатлісбанк, Трансформаторбанк.
Нові банки опановували навики банківської справи,  здійснювали перші кроки у наданні банківських послуг. Вони займались переважно наданням кредитів новоствореним господарським структурам, – державним, кооперативним та приватним підприємствам, а також фізичним особам за рахунок коштів статутного капіталу і залучених депозитів. Розрахунки здійснювалися через Республіканську контору Держбанку СРСР.
Слід відзначити, що новостворювані банки у своїй діяльності відчували значний тиск з боку діючих державних комерційних банків, які, ігноруючи нові банківські структури, намагалися усунути чи потиснути їх з фінансово-банківського ринку. З цією метою через керівні державні органи опротестовувались рішення підприємств про перехід на обслуговування у недержавні банки, блокувались дії державних підприємств щодо отримання кредитів і співпраці з новими банками, здійснювалися штучні перешкоди у касовому обслуговуванні  нових банків і їх клієнтів тощо. Особливо це стосувалося керівництва Промбудбанку.
В цей період на порядку денному було питання законодавчого і нормативного забезпечення нових банків. В Україні не існувало ніяких законодавчих актів стосовно нових банків. Не було і належних нормативно-правових актів. Єдиним документом, який регламентував порядок створення комерційних і кооперативних банків, була інструкція Правління Держбанку СРСР – Тимчасове положення про створення комерційних і кооперативних банків. В питаннях поточної банківської діяльності нові банки керувалися старими інструкціями Державного банку СРСР.
За таких умов гостро поставало питання підтримки нових банків, захисту їх корпоративних і професійних інтересів, консолідації їх дій, обміну досвідом, підготовки кадрів і т.п.
Таку роль могла взяти на себе нова представницька організація, яка виражала б інтереси нових банків, тобто життя диктувало потребу створення організації, яка об'єднувала б банки.
Ідея створення такої організації виникла в результаті обговорення нагальних питань банківської системи на зустрічі авторів цих строк.  Ми обмінялися поглядами на стан справ у роботі нових банків, про перспективу їх розвитку і була висловлена пропозиція про створення координуючої організації на громадських засадах – Асоціації комерційних і кооперативних банків.
Були підготовлені необхідні установчі документи цієї організації: проект статуту Асоціації, структура керівних органів, склад засновників, регламент роботи тощо. 15 грудня 1989 року були проведені збори керівників 14 банків: Укрінбанк, Укрбудмбанк, Укрлегбанк, Лісбанк, Укравтобанк, Київкоопбанк, Демосбанк, Трансформаторбанк, Тавріда-банк, Ікар-банк, “Карпати” і Миколаївкоопбанк за участю представників Укрбанку Держбанку СРСР, на яких була прийнята Декларація про створення Асоціації комерційних і кооперативних банків і створений Організаційний комітет Асоціації у складі: Горбовського В.І. (Голова), Яндовського І.В., Марущака Ю.А., Тимченка І.П., Жердицького В.У.
23 січня 1990 року були проведені збори учасників Асоціації (9 банків), на яких було затверджено статут Асоціації і склад Ради Асоціації.
До складу Ради Асоціації одноголосно було обрано: Горбовського В.І. – Головою Ради, Яндовського І.В. – заступником Голови, членами Ради: Марущака Ю.А., Коробенко О.В., Жердицького В.У., Тимченко І.П. 
Організаційні питання по практичному створенню Асоціації взяв на себе  апарат комерційного банку «Укрбудмбанк».
Асоціація комерційних і кооперативних банків була зареєстрована в органах державної влади 12 червня 1990 року.
Асоціацією було започатковано видання газети «Комерційні банки України». Регулярний випуск цієї газети закріпити не удалось через відсутність необхідного кадрового забезпечення і в наступному видання її було припинено.
Асоціація співпрацювала з газетою «Контракт», яку очолювала Ковтун А.   В перший період після створення Асоціація розташовувалась у приміщенні «Укрбудмбанк» у будинку Міністерства будівельних матеріалів України за адресою: м.Київ, вул.Артема, 73.  Поточна робота виконувалася апаратом банку «Укрбудмбанк»
Одним із невідкладних завдань, що стояли перед Асоціацією, було формування робочого органу Асоціації – Виконавчої дирекції. В результаті інтенсивних пошуків і перемовин на посаду Виконавчого директора Асоціації була запрошена Конопатська Зоя Юхимівна – колишній керівний працівник республіканської контори Держбанку СРСР. Зоя Юхимівна довгий час працювала заступником начальника ПЕО Республіканської контори і заступником керуючого Київською міською конторою Держбанку СРСР. На засіданні Ради 14 травня 1991 р. п.Конопатська З.Ю. була затверджена Виконавчим директором Асоціації.
У короткий термін удалося організувати роботу Асоціації не тільки як високофахового методичного і організаційного центру, а й впливового органу по зміцненню банківської системи.
Всі зусилля Асоціації спрямовувалися на об'єднання і консолідацію дій нових банків, захист їх інтересів, вирішення поточних справ у органах державної влади, а в наступному – організацію ділових взаємовідносин із новоствореним Національним банком України, іншими державними органами.
Асоціація брала активну участь у розробці і опрацюванні Закону України «Про банки і банківську діяльність», сприяла перереєстрації комерційних і кооперативних банків у Національному банку України, брала участь у розробці і застосуванні економічних нормативів банківської діяльності, здійснювала роботу в спрямуванні банків на збільшення капіталу банків.
Особливе місце в роботі Асоціації займало питання підготовки кадрів банківських працівників. Це питання неодноразово розглядалось на засіданні Ради Асоціації, до його вирішення залучались викладачі і вчені Київського інституту народного господарства, Бізнес-центр м.Тернопіль, Київський юридичний центр, Міжнародні фінансові організації. Асоціація організовувала і брала активну участь у проведенні семінарів для банківських працівників. Вона виступила ініціатором і засновником створення Центру підготовки і перепідготовки кадрів банківських працівників.
Спеціалісти Асоціації брали активну участь у робочій групі Кабінету міністрів України з опрацювання і проведення заходів щодо грошової реформи.
В процесі роботи Асоціації виникали складнощі у взаємовідносинах з різними організаціями, особливо правоохоронними, податковими органами, вищими органами державної влади. І як не дивно, головний супротив у роботі нових банків і Асоціації був з боку тодішнього Голови Національного банку Матвієнка В.П. Асоціація для захисту своїх інтересів змушена була звертатися до Комісії Верховної Ради України з питань банківської діяльності, Президента України. Асоціації потрібні були ефективні засоби впливу, підвищення статусу керівництва для вирішення складних питань. Тому на засіданні Ради Асоціації було прийнято рішення про комплектування  посади Президента Асоціації, яка передбачалась Статутом. На цю посаду на початку 1992 року було запрошено п.Маркова Б.І. – депутата Верховної Ради України XІІ скликання.
У травні 1992 р. були проведені деякі організаційні зміни у керівництві АБУ. У зв'язку з призначенням п.Маркова Б.І. заступником Голови НБУ він залишив посаду Президента Асоціації.
На посаду Голови Ради АБУ було обрано п.Огієнка В.І. замість п.Горбовського В.І., який попросив свого звільнення за станом здоров'я.
Рішенням I З`їзду АБУ, який відбувся 06.03.1993 року Президентом Асоціації був затверджений п.Сугоняко О.А.
Не зайвим буде відзначити, що протягом значного часу діяльності, і особливо протягом перших чотирьох років, Асоціація працювала у надзвичайно складних умовах. Вона не мала сталого пристойного приміщення, розташовуючись у тимчасових орендованих непридатних приміщеннях (Міністерство будівельних матеріалів УРСР, інститут Машпроект, НДІ Держплану, готель “Україна” і інш.).
На початку персонал Асоціації складався лише із 3 осіб. Вона не мала належного інформаційно-технічного обладнання, транспортних засобів.
Головною причиною такого стану був брак фінансування.
Не дивлячись на це, завдяки відданості і високій відповідальності фахівців, Асоціація активно брала участь у діяльності банківської системи, проявляла свою виключну дієвість в питанні захисту інтересів банків, розробки та впровадження належної законодавчої бази. Зокрема Асоціація брала безпосередню і активну участь у розробці першого проекту Закону України “Про банки і банківську діяльність”, інших законодавчих актів, що регулюють банківську діяльність.
Асоціація внесла значний внесок у формування і становлення  вітчизняної банківської системи на рівні міжнародних вимог і стандартів.

 
НОВИНИ