RSS
19 Жовтень
     
 
Аналітика
Центрально-Східна Європа: рости чи не рости?

13.11.2009

Зростання економік ЦСЄ більше залежить від підвищення рівня зайнятості населення, розвитку технологій та стабільного бізнес-середовища, аніж від вливань капіталу

− Польща уникла рецесії, Чехія, Словаччина та Україна досягли дна у першому кварталі 2009 року; у наступному році річний ріст економік цих країн складе 2-3%
− Румунія, Угорщина, Хорватія та Сербія відстають приблизно на 1-2 квартали, у 2010 році на ці країни чекає стагнація
− Процес корегування балансу поточних рахунків, який негативно вплинув на внутрішній попит, завершується
− Інвестиції стабілізуються на низькому рівні,  маючи потенціал зростання в середньому близько на 4,1% 

Цього року економічна ситуація в країнах ЦСЄ, де обсяг більшості економік скоротився на 5-6%, визначалася глобальною економічної кризою. В деяких економіках спад був більш суттєвим (Україна, Румунія, Угорщина), ніж в інших (Чехія), тоді як Польщі вдалося повністю уникнути рецесії. Причинами економічного спаду стали декілька факторів: значні корегування дефіцитів поточних рахунків (Румунія, Сербія, Україна), скорочення експорту (Чехія, Словаччина, Угорщина) та проведення фіскальної консолідації (цього року лише в Угорщині). «Проте ми вже побачили перші ознаки стабілізації в регіоні, оскільки промислове виробництво покращується в Чехії та Словаччині, в той час, як сезонне зростання рівня безробіття уповільнюється», - розповідає Юрай Котьян, співголова макродосліджень ЦСЄ.

Польща виявилась єдиною країною, якій вдалося повністю уникнути рецесії. Країни із великим дефіцитом поточного рахунку, зокрема Румунія, Угорщина, Хорватія та Сербія, досягли дна на 1-2 квартали пізніше від своїх сусідів. Скорочення внутрішнього попиту було значно більшим, що зумовлено більш швидким, ніж очікувалося, корегуванням дефіциту поточних рахунків та зменшенням позикового капіталу в сукупному капіталі компаній. Протягом наступних двох кварталів внутрішній попит буде скорочуватися, що у свою чергу знизить потреби у зовнішньому фінансуванні. Упевненість покупців та роздрібні продажі в країнах ЦСЄ залишаються пригніченими, умовою їхнього відновлення є стабілізація ринків праці та місцевих валют. У той час, як курс валют вже почав стабілізуватися, піку безробіття буде досягнуто протягом наступних двох-трьох кварталів.  

Рости чи не рости?

На економічний ріст у наступному році буде, у першу чергу, впливати низький рівень експорту та зменшення негативного впливу від скорочення матеріально-виробничих запасів. «У наступному році Чехія, Словаччина, Польща та Україна продемонструють 2-3% річного зростання економіки, що набагато нижче за їхній потенціал, - прогнозує Котьян. - Країни, які ще не досягли дна, тобто Угорщина, Хорватія, Румунія та Сербія, продемонструють ріст не більше одного відсотка або перебуватимуть у стані стагнації, оскільки відновлення, яке розпочнеться не раніше другого кварталу, не буде адекватно відображене  у річних показниках росту в наступному році». У контексті зростання після 2010 року цікаво звернути увагу на потенціал продуктивності. Аналітики Erste Group вважають, що усунення дефіциту поточного рахунку (найвищий у Балтійських країнах) передбачає скорочення інвестицій на 5-40% та зниження споживання максимум на 10% (найнижчий рівень у Чехії та Польщі).

Більш низькі обсяги інвестицій зменшують потенціал продуктивності в майбутньому

Дуже високі коефіцієнти інвестицій (зокрема в Балтійських країнах), зумовлені вливаннями іноземного капіталу, збільшили потенціал продуктивності у період інтенсивного зростання, проте, з іншого боку, призвели до зростання дефіциту поточного рахунку внаслідок збільшення розриву між інвестиціями та внутрішніми заощадженнями. Із початком кризи брак зовнішнього фінансування змусив країни із великим дефіцитом поточного рахунку скоротити інвестування та збільшити заощадження (через скорочення споживання), для того, аби зменшити попит на зовнішнє фінансування чи навіть скоротити зовнішній борг. Між коефіцієнтом залучених інвестицій та ростом ВВП є відносно стійка довготермінова кореляція: зниження обсягів інвестування має не лише короткотерміновий негативний вплив – стабілізація показників інвестування на низькому рівні зменшує потенціал продуктивності в майбутньому.

«Результати схожі на ту ситуацію, яку ми спостерігаємо в економіках ЦСЄ, - продовжує Котьян. – А саме: зниження рівня інвестицій на 5-40%, найбільше в Балтійських країнах, і скорочення споживання максимум на 10%, найнижче в Чехії та Польщі». Після завершення процесу корегувань, обсяг інвестицій скоротиться в середньому на 20-30% ВВП. Чехія, Словаччина, Естонія – країни з традиційно високим рівнем національних заощаджень – можуть дозволити собі найвищі обсяги інвестування, в той час, як в інших країнах внутрішнє інвестування стабілізується на рівні 18-21% ВВП. Проте це рівні все ще передбачають потенційне зростання на 3-4%.   

Зростання рівня зайнятості сприятиме росту ВВП

Зростання рівня зайнятості в цілому буде визначатися демографічними показниками. В деяких країнах, зокрема у Словаччині та Польщі, кількість населення працездатного віку зростала за рік на 0,9% та 0,7% відповідно з 2000 по 2007 роки, що сприяло підвищенню темпів зростання ВВП. В Угорщині та Румунії цей показник залишався практично незмінним, в той час, як у Чехії та Єврозоні щорічне зростання кількості працездатного населення зменшилось до 0,5%. Позитивний вплив демографічних трендів на зростання ВВП зменшиться у найближчі роки в деяких країнах, якщо вони не збільшать пенсійний вік. З іншого боку, країни ЦСЄ у порівнянні із західноєвропейськими країнами мають вищий рівень безробіття та нижчий рівень зайнятості. «Якщо на ринках праці будуть реалізовані деякі структурні реформи, а також буде збільшено рівень зайнятості, трудоємність також підтримає зростання ВВП в середньостроковому періоді»,-  упевнений пан Котьян.  

Інституційне зміцнення та впровадження нових технологій в ЦСЄ сприятиме подальшому економічному зростанню в регіоні

З часів падіння соціалістичних режимів країни ЦСЄ пройшли шлях поступового (хоча й негладкого) інституційного зміцнення та локалізували досить багато технологій та ноу-хау. У подальшому цей процес був пришвидшений вступом до ЄС. Незважаючи на те, що країни ЦСЄ вже зробили великий крок вперед інституційні та технологічні перетворення, продовжуватимуться і в наступні роки. «Таким чином країни регіону ЦСЄ повинні робити ставки не тільки вливання капіталу та динаміку ринку праці, але і на зростання ефективності, яке забезпечить ЦСЄ більш швидкі темпи економічного зростання у порівнянні із Західною Європою», - пояснює Юрай Котьян. Звичайно, таке зростання не буде однаковим у всьому регіоні ЦСЄ. Наступні місяці мають прояснити ситуацію в Румунії, де відбувся розкол владної коаліції.  В 2010 році вибори відбудуться в Чехії, Угорщині, Словаччині та Україні. Те, хто прийде до влади і які реформи вони проведуть, буде визначати потенційну продуктивність у наступних роках. «Оскільки ми вважаємо, що вливання капіталу не будуть мати вирішального впливу, саме реформи, що покращуватимуть умови для бізнесу, будуть набагато більшим стимулом для економічного зростання», - підсумовує Юрай Котьян.

Джерело: www.erstebank.ua 
2009-11-13

 
НОВИНИ