RSS
24 Квітень
     
 
Новини АУБ
БіБіСі про Парламентські слухання "Про шляхи стабілізації банківської сфери України"
Банківські слухання у Раді

Банківські слухання у Раді: економіці та населенню бракує довіри

Анастасія Зануда BBC Україна

 

 

Керівник НБУ: знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко

 

Головною темою парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, став брак довіри на всіх рівнях українського суспільства, що спричинило банківську і валютну кризи.

 

За 2014 рік 33 банки в Україні були визнані неплатоспроможними. Відтік вкладів із банків склав понад 50 мільярдів у гривнях та близько 9 мільярдів у доларах, а збитки банківської системи за 2014 рік оцінюються у 50 млрд грн.

 

Сума проблемної заборгованості оцінюється банками у 150 млрд грн. За цей же рік гривня стала майже удвічі дешевшою, а інфляція сягнула 25%.

 

Керівник НБУ, головного регулятора української банківської системи, заявила, що знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко, адже за нинішніх геополітичних обставин складно навіть дати правильні макроекономічні прогнози. Але, за словами Валерії Гонтаревої, напевне, можна розраховувати на дві речі: скасування адміністративних обмежень, запроваджених НБУ для банківської системі у разі стабілізації безпекової ситуації в Україні, а також дотримання політики гнучкого валютного курсу навіть "у мирний час".

 

Голова НБУ підтвердила плани регулятора дотримуватися курсу на жорстку монетарну політику, зокрема, і щодо облікової ставки, яка від 5 лютого зросла до 19,5%.

 

"Це щось страшне"

 

Зазвичай підвищення облікової ставки призводить до уповільнення кредитування та економіки. Проте у випадку з Україною, каже пані Гонтарева, ключовим фактором того, що банки не видають кредитів, є збройний конфлікт на сході країни і пов'язані із цим ризики.

 

Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників. Валерія Гонтарева, голова НБУ

 

"Існують побоювання, що підвищення ключової кредитної ставки загальмує кредитування економіки. Справді, з точки зору економічної теорії таке має статися, але за умови незмінності решти чинників. Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. На сьогодні надмірна ліквідність банківського сектору дорівнює 30 мільярдам гривень. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників", - заявила голова НБУ.

 

Колишній голова НБУ, Володимир Стельмах, назвав "великою помилкою" курс нинішнього керівництва НБУ на ужорсточення монетарної політики і закликав керівництво НБУ спробувати переконати міжнародних кредиторів України у тому, що деякі класичні рецепти приборкання інфляції, зокрема, і підвищення облікової ставки, не спрацюють в Україні за нинішніх умов:

 

"Що означає облікова ставка 19,5%? Це означає, що для кінцевого споживача кредити коштуватимуть 30-35%. Це доступний кредит? Недоступний. Я би увів воєнний стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!"

 

"Серце і кров" економіки

 

Екс-голова НБУ також порівняв банківську систему із серцем економіки, а гроші із кров'ю, наголосивши на тому, що нині для України життєво важливо відновити нормальну роботу.

 

Я би увів військовий стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!

Володимир Стельмах, екс-голова НБУ

 

 

Порівняння із царини медицини використав і лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко, який заявив про те, що першим кроком до відновлення довіри до банківської системи було б звільнення нинішнього керівника Нацбанку:

 

"Ви піднімаєте ставку до 19,5%. Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри!"

 

Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри! Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії"

 

Водночас претензії до НБУ, висловлені Олегом Ляшком, - непрозоре рефінансування банків, невирішеність проблеми із валютними кредитами та стрімка девальвація гривні - у більш м'якій формі лунали і від інших учасників парламентських слухань.

 

При цьому представники громадянських організацій говорили про нагальну потребу захистити права позичальників, а банкіри - кредиторів.

Всі проти всіх

 

Але, як заявив голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук, зараз вже є загальне розуміння, що від недовіри між банками та споживачами не виграє ніхто. Серед шляхів відновлення цієї довіри він запропонував зняття обмежень, що нині діють у банківській системі, а також вирішення проблеми валютних кредитів.

 

Втім, у парламенті були і такі представники банківського сектору, які звертали увагу, що платники валютних кредитів певний час сплачували значно менші відсотки за своїми позиками, ніж ті, хто позичав у гривні, а нині також має проблеми зі скороченням доходів.

 

Інші банкіри звертали увагу на те, що ті, хто вимагає гарантованої виплати усіх депозитів та стабільності гривні, ставлять протилежні завдання.

 

"Неможливо накачувати банківську систему грошима, утримувати на плаву усі банки, і при цьому щоб курс та інфляція залишалися незмінними. Це є просто неможливим", - заявив голова правління "ПриватБанку" Олександр Дубілет.

 

НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло. Олександр Сугоняко, Асоціація українських банків

 

У парламенті також лунали думки, що йдеться не про відсутність довіри до банків, а про недовіру до національної валюти, а також про недовіру до державних інституцій та держави в цілому.

 

"Гроші і банківська система не можуть діяти без довіри. НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло", - вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він додав, що за таких умов банки, фактично, припинили виконувати свою головну функцію - кредитувати економіку, а натомість перетворилися на "розрахунково-касові контори".

 

Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек вважає, що"питання довіри між позичальником і кредитором, між вкладниками та банками, є частиною іншої довіри":

 

"Це, у першу чергу, довіра громадян, учасників ринку до влади, до її інституційної спроможності виконувати задеклароване. Тертя на політичному Олімпі, відсутність взаємодії між органами влади, між урядом та Національним банком - все це люди знають і розуміють".

 

Джерело

 
НОВИНИ