RSS
23 Листопад
     
 
Архів
Ринок охоронних послуг: проблеми та шляхи їх вирішення

Інтерв’ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

Днями зал засідань Асоціації українських банків став місцем проведення “круглого столу”, присвяченого актуальній темі – створенню конкурентного ринку охоронних послуг. Його проведено в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради. З ініціативою їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Як стало відомо з “круглого столу”, на слуханнях одним з пріоритетних банкіри ставитимуть питання про ринок охоронних послуг. Своїми думками з цієї проблеми з нами поділився один з ініціаторів згаданих заходів, Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, виходячи з нещодавніх заяв НБУ та АУБ, на запланованих парламентських слуханнях значної уваги буде приділено темі ринку охоронних послуг. Чому банківська система піднімає саме її?

Як відомо, законами України на банківську систему покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави. Тут слід сказати і про функцію  здійснення емісії гривні та організації її обігу, що покладена на НБУ. Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних і юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть їх банківські рахунки (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ).

Крім того, на банківську систему законодавством покладена відповідальність за збереження коштів та майна клієнтів. Зокрема, в  чинному законодавстві визначено: “Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність").  При цьому, як зазначено в  Ст.5 того ж Закону, “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором”

Як бачимо, відповідальність банкірів тут - ключове поняття. Тому ми мусимо йти на ринок збройної охорони за послугами.

Водночас, як це не дивно, на законодавчому рівні темі обігу зброї та регулювання діяльності охоронних структур взагалі не врегульовано. Держава, поклавши на банківську систему  відповідальність за збереження цінностей, мала б забезпечити оптимальні, зручні для споживачів умови отримання послуг. Створити умови для вибору цих послуг. Інакше кажучи забезпечити існування та розвиток конкурентного середовища. Але цього не відбулося.

То  як  же у нас зараз на ринку охоронних послуг ?

Як не соромно це визнавати, але в Україні ще й досі законодавчо не врегульовано обіг зброї  та діяльність структур, що надають послуги охорони. Таким чином  конкурентного ринку збройної охорони у нас просто немає. А те що є, зокрема послуги ДСО, не завжди задовольняють за якістю, ціною та умовами. Як приклад - зняття охорони у Львівській області, відсутність матеріальної відповідальності охоронців.

Ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно,  мова йде про послуги збройної охорони.  При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує. А мав би бути.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. З цієї причини витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

 Якщо правильно Вас розуміти, то конкурентного ринку збройної охорони в Україні взагалі не існує.

Так. Як я вже казав, цей ринок  за дванадцять років незалежності України законодавчо так і не врегульовано. Ані в частині обігу зброї, ані в частині регулювання діяльності детективних та охоронних структур. Ще й досі  це питання регулюються лише підзаконними актами. Для прикладу уявіть, що було б,   якби до цього часу банківська система не забезпечила прийняття законів, які регулюють надання банківських послуг...

Хто ж реально відповідає за стан на ринку охорони в Україні?

Міністерство внутрішніх справ України, оскільки на них покладена відповідальність і за обіг зброї, і за контроль за охоронними структурами. Чому так сталося? В Міністерстві до цього часу дивно ставились до споживачів охоронних послуг. Їх не помічали. Більше того, чомусь опікувалися і опікуються  тими, хто надає послуги, а саме ДСО. Хочете  конкретний приклад? У Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”,  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС.

Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг. Це не просто слова.

Проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм  матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

То який же вихід?

Ми розуміємо, у МВС є свої проблеми, але тему вироблення державної політики в інтересах споживачів послуг охорони з них ніхто не зніме. Потрібно негайно на державному рівні шукати шляхи виходу з цієї ганьби.

 Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного  ринку охоронних послуг. Причому  за участю не тільки постачальників цих  послуг, але й споживачів.  Тут я згоден, що провідна роль в цій справі має належати МВС. Але не монопольна.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить  вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його  впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів охорони, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Розмову вів Сергій Шумило,
Керівник прес-служби АУБ 

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: presa@aub.com.ua

Пошук
НОВИНИ