RSS
23 Листопад
     
 
Новини АУБ
Президент АУБ: “Банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі”

25.02.2009

 

ЗАЯВА
Президента Асоціації українських банків

Асоціація українських банків позитивно сприйняла, що нарешті, хоч і з затримкою на пів року, керівництво Уряду заявило про необхідність відновлення довіри до банківської системи з боку пересічних громадян, які, за словами Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, “повинні, незважаючи на всі свої емоції, повірити в банківську систему і не забирати свої внески, а зберігати їх у банках". Це правильний заклик.

Маю надію, що Прем'єр-міністр спростує і свої нещодавні негативні заяви щодо деяких українських банків, що викликало значний відтік вкладів та підрив довіри як до цих банків, так і всієї національної банківської системи в цілому.

Водночас, Асоціація українських банків сподівається, що заклик Прем'єр-міністра “не забирати свої внески, а зберігати їх у банках", стосується не тільки пересічних громадян, але і “непересічних”, зокрема народних депутатів, які у першу чергу забирали свої немалі вклади у банках, навіть не дивлячись на запровадження мораторію. Відтік саме таких “непересічних” вкладів наніс суттєвого удару по національній банківській системі. І це саме такі “непересічні громадяни” відмовились підтримати у Верховній Раді України пропозицію АУБ щодо узаконення мораторію на дострокове повернення вкладів, прийняття якої дало б право НБУ не дозволяти видавати достроково депозити всім без винятку, в т.ч. і депутатам.

Також в АУБ сподіваються, що Уряд закличе не лише “не забирати свої внески”, але й закличе повертати взяті у банках кредити. Адже попередні заяви керівників Уряду лише провокували зростання неповернення кредитів. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами тощо.

Має бути зупинений існуючий популізм, у тому числі і щодо повернення валютних кредитів за т.зв. “історичним курсом” підприємствам окремих галузей. Адже це не стабілізує ситуацію у банківській системі, а навпаки погіршує її.

Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати. Зокрема, Уряд може відібрати окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. А банки можуть надати таку інформацію.

Так само з транспортниками. Треба зібратись і проаналізувати, скільки реально вони заборгували банкам, скільки вони мають сплатити, скажімо, у цьому році. Там не така велика сума, щоб Уряд не мав змоги викупити у банків ці борги.

Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади.  

Прикро також, що різька зміна тональності заяв Прем'єр-міністра від атак та обвинувачень на адресу українських банків на протилежні - про необхідність відновлення довіри до них, - з”явилася не стільки від вболівання за національну банківську систему, скільки після того, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив, що надасть українським банкам допомогу обсягом 500 млн. доларів у разі, якщо “спочатку країна відновить довіру до банківського сектора”.

Невже, якби чужа фінансова інституція не поставила таку жорстку умову, то наш Уряд і тепер не думав би, яким чином цю довіру до національної банківської системи піднімати?

Олександр Сугоняко
Президент Асоціації українських банків
25 лютого 2009 р.


 

 

Пошук
НОВИНИ