RSS
25 Листопад
     
 
Новини АУБ
Президент АУБ взяв участь у XVIII Кримській міжбанківській конференції

16.12.2008

З 12 по 13 грудня 2008 року Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко перебував з робочим візитом у м. Ялта, де взяв участь у XVІІІ Кримській міжбанківській конференції, організованій Асоціацією “Кримський банківський союз”.

У XVІІІ Кримській міжбанківській конференції взяли участь керівники 23 банків і філій Криму, Одеси й Харкова, Начальник Головного керування НБУ в Автономній республіці Крим Валентин Берегуля, Заступник Постійного Представника Президента України в АРК Богдан Дубас, Президент Асоціації «Кримський банковскй сполучник» Валентин Прадун, Міністр курортів і туризму АРК Володимир Савельєв.

У ході конференції були обговорені актуальні питання роботи банків Республіки, а також проблеми, що стоять перед всією банківською системою України, шляхи виходу з економічної кризи.

На засіданні виступили: Прадун В.П., Берегуля В.А., Дубас Б.І., Савельєв В.А.,  Фінкельштейн Б.Г., Аксьонов В.В., Шрамко Ю.М, Сугоняко О.А.

Затверджено рішення Президентської ради про прийом до членів Асоціації ЗАТ «Альфа-банк» і ВАТ «Реал Банк».

Також на засіданні були обговорені питання поточної діяльності Асоціації й визначені перспективні напрямки роботи на майбутнє.

Ряд банкірів АРК нагороджені грамотами АКБС.

За підсумками роботи конференції прийнята резолюція, у якій , зокрема, сказане наступне:

“Визнати необґрунтованим і суперечним основним принципам правових взаємин положення про внесення змін у чинне законодавство, що спрямовані на заборону банкам змінювати умови кредитних  і депозитних договорів, а також про переведення валютних кредитів у гривневі. Закликати Верховну Раду при розгляді законопроектів, що регулюють роботу банківської системи України, залучати до розробки й обговорення законопроектів фахівців банківської сфери.

Закликати всі гілки влади України вирішувати питання виходу із кризи з позиції  загальнонаціональних інтересів, а не миттєвої політичної вигоди, застосовувати при прийнятті рішень винятково економічні методи, без грубого адміністративного втручання в економіку й, зокрема, банківську сферу.

Визнати необхідним при визначенні порядку й механізму рефінансування забезпечення повної прозорості й однакових умов для всіх діючих в Україні банків, без розподілу на великі або малі. Основний акцент зробити на підтримці банків, що направляють значну кількість кредитних ресурсів у реальний сектор економіки.

Підтримати внесення ряду змін у законодавство України, за допомогою яких стануть більш дієвими передбачені Законами України можливості кредитора щодо позасудового стягнення предметів застави й іпотеки, а також впровадження механізму накладення, у межах виконавчого провадження, заборони виїзду за кордон для громадян, які мають невиконані зобов'язання, накладені на них рішенням суду.

Визнати доцільним відмови в окремих випадках від застосування штрафів і пені до тих позичальників, які з об'єктивних причин не мають можливості погасити кредитну заборгованість перед банками, рекомендувати в цих випадках банкам іти назустріч позичальникам з метою збереження їхньої  платоспроможності”.

Додаток:

 

Тези виступу Президента АУБ

на XVIII Кримській міжбанківській конференції у Ялті

12 грудня 2008 р.

 

Вихід з кризи треба шукати на всіх рівнях: на рівні банків, на рівні банківської системи/НБУ, та на рівні макроекономічному і політичному.

Одна з серйозних системних проблем – курс. У ньому концентрується локальний рівень, рівень НБУ та макроекономіка.

Курс на 70% визначається структурою нашої економіки, станом торгівельного балансу, і лише на 30% діями НБУ.

НБУ не є незалежним від впливу наслідків політичного курсу влади, зокрема й у сфері експортно-імпортного.

У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, де присутній суттєвий дисбаланс між експортом і імпортом.

Існуючий курс на рівні 8 грн. за долар – це означає, що національній банківській системі через кілька місяців буде дуже скрутно. Адже 53% кредитів банківської системи – в доларах. При існуючому курсі населенню буде важко повернути ці кредити...

Для банківської системи є межа по курсу, і ця межа – 6,30. Нижче цієї межи курс не має опускатись. При такому курсі ще можна утримати ситуацію...

Не банки створили проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через падіння промислового виробництва тощо.

Ми розплачуємося за бездумну політику стимулювання споживання в борг. Зовнішні чинники лише прискорили кризу в Україні.

Українська банківська система була більш підготовлена до кризи, ніж в інших європейських країнах. Більшість наших банків в умовах кризи виживають самостійно. Держава нічим не допомагає. На відміну від інших країн, де влада підтримує свою банківську систему. Наші банки нічого не отримують від держави. Ті 40 млрд. пішли на покриття відтоку депозитів, який склав близько 40 млрд. Тож реально банки не отримали ніякої допомоги.

В жодній іншій країні рівень довіри до банківської системи не перевищує рівня довіри до влади. У нас банкам люди довіряють більше, ніж владі. Найнижчий рівень довіри – до влади (Уряд, Президент, Верховна Рада). І лише на четвертому місці за цим списком – банки.

За словами Тимошенко, у нас немає кризи, є лише наслідки кризи на світових ринках.

Якщо у нас немає кризи – це означає, що й не треба власних заходів з подолання кризи. І їх нема. Є популізм. З боку БЮТ, з боку ПР, з боку НУНС, з боку КПУ. Жодна політична сила не шукає реальних шляхів виходу з кризи. Азаров разом з Януковичем подав пакет законопроектів – як швидше завалити національну банківську системи. Нічим не відрізняється від Тимошенко, Симоненко і Ко...

Якщо Уряд справді хоче допомогти позичальникам, нехай створить державний фонд чи підприємство, яке викупить у банків проблемні кредити і таким чином зніме проблему неповернення кредитів.

Обмеження СОТ придатні в звичайних умовах, а не в надзвичайних умовах кризи. З кризи не виходять взявшись за руки. Зараз треба екстраординарні заходи, які зберегли б нашу економіку.

Криза носить системний, універсальний характер, а дії Уряду, НБУ, депутатів мають приватний характер, вони здійснюються не в загальних (системних, галузевих, національних) інтересах, а в локальних інтересах. Такими діями криза буде лише поглиблюватися.

Адекватною відповіддю можуть бути лише системні рішення. Хто візьме відповідальність на себе і забезпечить вихід економіки країни з кризи? Владні вертикалі не здатні зараз на це.

Олександр Сугоняко,

Президент АУБ

м. Ялта, 12 грудня 2008 р.

 

 

Пошук
НОВИНИ