Все тільки починається

АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення публічного обтяження майна клієнтів

nbu5.jpgАсоціація українських банків звернулась до Національного банку України з пропозицією ініціювати внесення змін до Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон про платіжні системи), який містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, у банкірів викликають занепокоєння спроби законодавця перекласти  функції органів державної влади та відповідальність за їх виконання на банки, які є самостійними господарюючими суб’єктами.

Згідно з положеннями пункту 6.4 статті 6 Закону про платіжні системи при відкритті рахунка клієнтом, щодо рухомого майна якого існує публічне обтяження, накладене державним виконавцем, банк повинен зупинити видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомити державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Як зазначають в АУБ, здійснення дій, спрямованих на виявлення публічного обтяження майна клієнтів та вжиття заходів, спрямованих на обмеження видаткових операцій клієнтів, не є банківською діяльністю. За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, відповідні функції, які вчиняються з метою виконання передбачених законом рішень, повинні покладатися не на банки, а на органи Державної виконавчої служби, що спеціально створені для виконання даної функції.

Крім того в АУБ зазначають, що вчинення банками дій щодо перевірки наявності публічних обтяжень рухомого майна клієнтів, яким відкриваються будь-які рахунки такими банками, призводить до суттєвого уповільнення обслуговування клієнтів, що у більшості випадків викликає невдоволення останніх.

У зв’язку із цим АУБ звернулась до НБУ з пропозицією ініціювати виключення з Закону про платіжні системи пунктів 6.4 – 6.7 статті 6.

У разі неможливості виключення цих положень із Закону про платіжні системи, АУБ запропонувала, керуючись роз’ясненнями НБУ від 04.03.2011 р., ініціювати внесення до статті 6 цього закону зміни, якими встановити, що банки повинні зупиняти видаткові операції на суму обтяжень та повідомляти державних виконавців про факти відкриття нових рахунків виключно у випадках, якщо в цьому ж банку клієнти вже мають кошти та/або інші цінності, що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладено арешти відповідними державними виконавцями.

Разом з тим, АУБ запропонувала НБУ ініціювати доповнення статті 6 Закону про платіжні системи переліком випадків, коли банки не повинні здійснювати зазначені дії (наприклад, при відкритті поточних рахунків, операції за якими виконуватимуться за допомогою спеціальних платіжних засобів (тобто, карткових рахунків), соціальних (пенсійних) рахунків, відкриття яких здійснюється безкоштовно, рахунків зі спеціальним режимом використання, стягнення коштів з яких заборонене чинним законодавством України тощо).

Крім того, АУБ запропонувала передбачити у Законі про платіжні системи можливість обміну інформацією між банками і державними виконавцями в електронному вигляді, на зразок діючої системи обміну інформацією між банками та органами державної податкової служби при відкритті рахунків.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ проти покладання на банки невластивих функцій з виявлення...

АУБ подала до НБУ пропозиції щодо розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику

43115795.jpgАсоціація українських банків направила до Національного банку України узагальнені пропозиції банків до підготовленого НБУ проекту змін до Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (Інструкція №368) у частині розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику.

В АУБ відзначають, що включення до розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу сукупної величини операційного ризику передбачено рекомендаціями Базельського Комітету з питань нагляду (Базель-II). Тому логічно, що, інтегруючись до світового фінансового співтовариства,  українські банки мають прагнути працювати за міжнародними правилами.

Водночас фахівцями АУБ надані пропозиції щодо уточнення розрахунку розміру капіталу на покриття операційного ризику та порядку застосування стандартизованого підходу розрахунку.

Також АУБ запропонувала включити до Інструкції №368 третій, передбачений угодою Базель-II, підхід розрахунку капіталу на покриття операційного ризику, який здійснюється згідно моделі АМА (Advanced Measurement Approaches). Застосування зазначеного підходу може використовуватись вітчизняними банками, зокрема банками з іноземним капіталом, що використовують передову міжнародну практику управління операційним ризиком за допомогою технологій, отриманих від материнських організацій.

Одночасно в АУБ наголосили, що включення до розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу сукупної величини операційного ризику для багатьох банків вимагатиме додаткової капіталізації для виконання цього нормативу. «На сьогодні кризові явища ще не подолані ані в банківській системі, ані в економіці в цілому. За цих умов забезпечити додаткову капіталізацію у короткий термін буде вкрай важко. Одночасно для банків основним завданням сьогодення продовжує залишатися відновлення кредитування економіки, що потребує наявності вільного капіталу (відповідного запасу значення Н2)», - відзначається в листі АУБ до НБУ.

У зв'язку з цим АУБ запропонувала Нацбанку передбачити порядок поступового (протягом двох років) включення розміру операційного ризику до розрахунку нормативу Н2. 


Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ подала до НБУ пропозиції щодо розрахунку розміру капіталу на...

АУБ застерігає від покладання на банки невластивих контрольних функцій

kodex.jpgАсоціація українських банків звернулась до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Голови Національного банку Сергія Арбузова та Голови профільного парламентського Комітету Юрія Хомутинніка з приводу неможливості виконання банками вимог ст.69 Податкового кодексу України при відкритті рахунків фізичним  особам - підприємцям.

Як наголошується в листі АУБ, Кодексом «на банки, які надають клієнту послуги на договірних засадах, покладено виконання контрольних функцій, які вони не повинні здійснювати, оскільки це є функціями відповідних державних органів».
Зокрема, згідно з вимогами ст. 69 Податкового кодексу  України, банки зобов’язані надсилати органам державної податкової служби повідомлення про відкриття або закриття рахунків юридичним особам та самозайнятим фізичним особам. У разі порушення цієї вимоги, відповідно до Кодексу, щодо банків передбачено суттєві штрафні санкції.

При цьому, на банк покладено зобов’язання самостійно здійснювати перевірку реєстрації фізичної особи підприємцем чи особою, яка має право на здійснення незалежної професійної діяльності при відкритті будь-якого рахунку (в т.ч. депозитного або карткового) будь-якій фізичній особі протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунка. Така перевірка банками має здійснюватись «за даними, що відкрито оприлюднюються із державних, єдиних або інших реєстрів про реєстрацію таких осіб».

В АУБ вважають, що покладення на банки контрольних функцій суперечить базовим принципам діяльності банків та не входить до їх компетенції.

Окрім цього, у листі Державної податкової адміністрації України щодо виконання банками згаданих вимог зазначається, що інформацію про державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців, а також про реєстрацію (присвоєння кваліфікації) приватних нотаріусів, адвокатів та судових експертів банки можуть отримувати через відповідні інтернет-ресурси.

Проте, перевіривши можливість отримання інформації з відповідних веб-сайтів, банками виявлено, що відкритою та загальнодоступною є інформація лише на сайті "Реєстр адвокатів України". Інформація про реєстрацію приватних нотаріусів та судових експертів на вказаних ДПА сайтах відсутня та може бути отримана тільки за окремими запитами, що потребує певного часу по кожній фізичній особі. Сайт для перевірки  реєстрації фізичних осіб-підприємців не працює з технічних причин, про що банки були повідомлені відповідальною особою ДП “Інформаційно-ресурсний центр”.

Отримання  інформації про статус фізичної особи у інший спосіб для  банку є неможливим, оскільки витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців на паперовому носії є платними (за отримання кожного витягу із реєстру справляється плата) та надходитимуть вони лише через декілька днів.
       
Таким чином, наголошують в АУБ, банки з незалежних від них причин позбавлені можливості виконувати покладені на них вимоги, тоді як Податковим кодексом передбачені за це штрафні санкції.

Також в АУБ звертають увагу, що навіть у разі нормального функціонування вказаних ДПА веб-сайтів, необхідність здійснення банком перевірки клієнтів призведе до збільшення часу на відкриття кожного рахунку та, відповідно, незадоволення клієнтів якістю наданих послуг, числених скарг тощо. 

У зв’язку з вищевикладеним, АУБ запропонувала розглянути можливі заходи з розв’язання існуючої ситуації, зокрема:
- створити єдиний реєстр фізичних осіб-підприємців та осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, який оновлюватиметься з певною періодичністю та направлятиметься на банки в електронному вигляді; або
- розробити технічну можливість одночасного доступу банку до всіх необхідних веб-сайтів (тобто при введенні ПІБ або ІНН клієнта система перевірятиме  наявність реєстрації фізичної особи підприємцем чи особою, яка має право на здійснення незалежної професійної діяльності одночасно в усіх реєстрах).   

У разі неможливості термінового вирішення цих питань, з метою створення нормальних умов для функціонування банківської системи та підприємницької діяльності, АУБ звернулась до керівництва КМУ, НБУ та профільного парламентського Комітету з пропозицією ініціювати внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та виключити з нього п.69.6 статті 69.

Прес-служба Асоціації українських банків

Детальніше: АУБ застерігає від покладання на банки невластивих контрольних функцій

Антимонопольний комітет застеріг Нацбанк від негативного впливу на ринку банківських послуг

9514.jpgАнтимонопольний комітет України вчергове підтримав позицію Асоціації українських банків та повторно звернувся до Національного банку України з рекомендацією розглянути питання  про зміни в регулюванні, запровадженому відповідно до пункту 6 Постанови № 273 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», з метою створення рівних умов конкуренції на ринку банківських послуг.

Зокрема, у листі Антимонопольного комітету України до АУБ зазначається, що розглянувши звернення Асоціації українських банків від 18.01.2011 р. щодо постанови Правління Національного банку України від 09.06.2010 № 273 «Антимонопольний комітет вважає, що положеннями пункту 6 Постанови № 273 встановлені нерівні умови для третини банків у наданні послуг із приймання вкладів (депозитів) від фізичних осіб, що може мати негативний вплив на конкуренцію на ринках банківських послуг».
З метою забезпечення банкам рівних умов діяльності на ринку послуг із залучення вкладів (депозитів) фізичних осіб та сприяння розвитку конкуренції Антимонопольний комітет України листом від 01.04.2011 р. № 23-29/01-3199 повторно звернувся до Національного банку України з пропозицією розглянути питання про зміни в регулюванні, запровадженому пунктом 6 Постанови №273».
Пропозиція АМКУ додатково аргументується змінами до банківського законодавства, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» від 15.02.2011 № 3024 – VI (більш відомий як законопроект №0884) в частині мінімального розміру статутного капіталу банку та встановлення для діючих банків зобов’язання привести розмір свого статутного капіталу у відповідність з вимогами Закону протягом п’яти років. Таким чином, на думку АМКУ, регулювання, запроваджене пунктом 6 Постанови №273 щодо мінімального розміру регулятивного капіталу та вказаним Законом щодо мінімального розміру статутного капіталу, стосується взаємопов’язаних обов’язкових економічних нормативів банків.

Нагадаємо, що згаданою Постановою Нацбанк зобов’язав банки, які на дату набрання чинності Постанови №273 мають регулятивний капітал менший, ніж 120 млн. грн., збільшити його до цього розміру до 1 січня 2012 року. Також НБУ заборонив банкам, у яких розмір регулятивного капіталу менший, ніж 120 млн. грн., до часу приведення розміру регулятивного капіталу у відповідність до вимог Постанови №273 залучати вклади (депозити) від фізичних осіб більше обсягу залучених вкладів фізичних осіб на дату набрання чинності Постанови. Окрім цього НБУ зобов’язав банки, які отримали письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій до набрання чинності Постановою №273 та мають регулятивний капітал менший, ніж установлений Постановою, для збереження права на здійснення цих операцій до 1 січня 2012 привести розмір свого регулятивного капіталу у відповідність до вимог Постанови, а це 120, 180 та 240 млн. грн.
Після прийняття Закону України №3024-VI АУБ звернулася до Голови Національного банку України з пропозиціями привести вимоги щодо капіталізації банків у відповідність до норм Закону та скасувати у цій частині Постанову №273.


Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Антимонопольний комітет застеріг Нацбанк від негативного впливу на...

Народні депутати вимагають припинити дискредитацію українських банків

38.jpgНародні депутати України стурбовані цілеспрямованими діями з дискредитації банків з українським капіталом. Зокрема, 12 парламентарів направили спільні звернення до керівництва Служби безпеки, Генеральної прокуратури і Ради національної безпеки і оборони з вимогою розслідувати факти поширення недостовірних і провокаційних чуток щодо закриття 50 українських банків. Звернення підписали народні депутати Станіслав Аржевитин, Сергій Павленко, Ксенія Ляпіна, Юрій Кармазін, Лілія Григорович, Руслан Князевич та інші.

У депутатському зверненні парламентарі від СБУ, ГПУ і РНБО вимагають встановити замовників акції з дискредитації українських банків і вжити до них відповідні заходи.

Народні депутати стверджують, що масово поширені в ЗМІ під виглядом "експертних оцінок" публікації про нібито закриття впродовж півроку 50 українських банків, є провокаційними і не відповідають дійсності. Крім того депутати переконані, що в даному випадку має місце спланована акція, спрямована на штучне провокування нової хвилі паніки серед вкладників і дестабілізацію банківської системи України.

Нагадаємо, з аналогічним зверненням до СБУ, Генпрокуратури і РНБО раніше звернулася Асоціація українських банків, яка відзначала, що "поширення вказаної провокаційної і недостовірної інформації створює безпосередню загрозу економічній і фінансовій безпеці України".

Прес-служба
Асоціації українських банків

Детальніше: Народні депутати вимагають припинити дискредитацію українських банків 

Курс валют на портале Finance.ua

 

Курси дорогоцінних металів: курс золота, срібла, платини і паладію
  • bank.gif
  • bank.jpeg
  • bank.jpg
  • bank.png
  • bank_2.jpg
  • bank_2.png
  • bank_3.jpg
  • bank_4.jpg
  • bank_5.jpg
  • bank_6.jpg
  • bank_7.jpg
  • bank_8.jpg
  • bank_9.jpg
  • bank_10.jpg
  • bank_11.jpg
  • bank_12.jpg
  • bank_13.jpg
  • bank_14.jpg
  • bank_15.jpg
  • bank_16.jpg
  • bank_17.jpg
  • bank_18.jpg
  • bank_19.jpg
  • bank_20.jpg
  • bank_21.jpg
  • bank_22.jpg
  • bank_23.jpg
  • bank_24.jpg
  • bank_25.jpg
  • bank_26.jpg
  • bank_27.jpg
  • bank_28.jpg
  • bank_29.jpg
  • bank_30.jpg
  • bank_31.jpg
  • bank_32.jpg
  • bank_33.jpg
  • bank_34.jpg
  • bank_35.jpg
  • bank_36.jpg
  • bank_38.jpg
  • bank_39.jpg
  • bank_40.jpg
  • bank_41.jpg
  • bank_42.jpg
  • bank_43.jpg
  • bank_44.jpg
  • bank_45.jpg
  • bank_46.jpg
  • bank_47.jpg
  • bank_48.jpg
  • bank_49.jpg
  • bank_50.jpg
  • bank_51.jpg
  • bank_52.jpg
  • bank_53.jpg
  • bank_54.jpg
  • bank_55.jpg
  • bank_56.jpg
  • bank_57.jpg
  • bank_58.jpg
  • bank_59.jpg
  • bank_60.jpg
  • bank_61.jpg
  • bank_62.jpg
  • bank_63.jpg
  • bank_64.jpg
  • bank_65.jpg
  • bank_66.jpg
  • bank_67.jpg
  • bank_68.jpg
  • bank_69.jpg
  • bank_70.jpg
  • bank_71.jpg
  • bank_72.jpg
  • bank_73.jpg
  • bank_74.jpg
  • bank_75.jpg
  • bank_76.jpg
  • bank_77.jpg
  • bank_78.jpg
  • bank_79.jpg
  • bank_80.jpg
  • bank_81.jpg
  • bank_82.jpg